Паспорт сходження

1. Клас сходження — технічно складний.
2. Район сходження — Головний Кавказький хребет і його відроги від перевалу Чиперазау до вершини Ортокара.
3. Вершина, її висота, маршрут сходження — в. Лацга (3999 м) східна стіна.
4. Категорія труднощів, що пропонується — 5А.
5. Характеристика маршруту: перепад висот — 620 м середня крутість — 52° протяжність ділянок — 5 кат. скл. — 197 м
6. Забито крюків: для страховки і для створення І.Т.О. скельних 56 5; 2 дер. клина льодових 10 шлямбурних —
7. Кількість ходових годин — 25 год
8. Кількість нічлігів, їх характеристика — одна, лежачи.
9. П.І.Б. керівника, учасників і їх кваліфікація:
   1. Ортин А.А. — керівник 1-й сп. розряд
10. Синакин Г.І. — учасник КМС
11. Чернишев І.Б. — учасник 1-й сп. розряд
12. Єфімов Р.П. — учасник 1-й сп. розряд
13. Тренер команди: Порохня О.І. — МС СРСР
14. Дата виходу на маршрут і повернення з маршруту: Вихід 30 червня 1976 р. Повернення 3 липня 1976 р.

КАРТА-СХЕМА сходження на в. Лацга 3999 м

Фото №1

Опис сходження

(пояснення до таблиці, додатки 2)

30 червня 1976 р. Група вийшла з а/л «Уллутау» о 17:00 і о 18:30 зупинилася на бівуак на «Чегетських нічлігах». (дивись опис підходу до маршруту). 1 липня 1976 р. Вихід з бівуаку о 6:00. По льодовику підходимо до початку маршруту, який починається сніжно-льодовим схилом крутістю 40–45° протяжністю до групи каменів під стіною 180 м. У верхній частині схил розсічений бергшрундом. Рух поперемінний, страховка через льодобур. У другій половині літа бергшрунд становить серйозну перешкоду. Від каменів вправо-вгору під підставу стіни — сніжно-льодовий схил крутістю 45–50°, протяжністю 60 м. Виходимо до нижньої частини стіни і по полицях рухаємося вправо-вгору, траверсуючи до великого похилого майданчика. Скелі середньої труднощі, крутість ділянки 45°, протяжність 60 м. Забито (2 ск. крюка). По скелях типу «баранячих лбів» крутістю 45–50° вгору 15 м до невеликої полиці. 1 контрольний тур. Забито 1 скельний крюк. На полицях живі камені.

Полиця розташована під правим кантом коритоподібного заглиблення у чорній стіні з навислими у верхній частині блоками. Зліва і по центру стіна пробивається дрібними льодяними брилами і залита водою.

Ділянка маршруту проходить по правому канту. Сухий і безпечний, крутістю 70°, протяжністю 50 м.

Лазіння складне, при виході на похилу плиту у верхній частині необхідно застосування драбинки. Тут є хороший відкол, через який можна організувати страховку.

На ділянці забито 15 ск. крюків.

Обробивши цю ділянку, група спустилася вниз до бівуаку на «Чегетські нічліги» о 17:00.

2 липня 1976 р. Вихід з бівуаку о 4:00. По набитих слідах підійшли під стіну. Тут по навішаних мотузках група на затискачах піднялася до відколу.

Далі вправо вгору, по похилій плиті, потім по скелях блочного типу виходимо до підстави рудої стіни. 40 м, забито 4 крюка.

Стіна по центру розсічена потужною тріщиною, у верхній частині закінчується каміном з карнизом. Крутість стіни 80–85°, висота 30 м. Забито 12 ск. крюків, 2 дерев'яних клина. Необхідно застосування драбинки. Відразу після каміна хороший майданчик, де можна влаштувати нічліг. Тут встановлено 2 контрольний тур.

ТАБЛИЦЯ ОСНОВНИХ ХАРАКТЕРИСТИК МАРШРУТУ СХОДЖЕННЯ

Від майданчика прямо вгору по гладкій вертикальній стіні 7 м виходимо на скельний гребінь.

Рухаємося до невеликої скелі яскраво-рудої фарби, де є майданчик для страховки. Крутість гребеня 45°, від 2 тура до майданчика 60 м. Забито 8 ск. крюків.

Від рудої скелі вгору йде сніжно-льодовий гребінь, крутістю 45° і довжиною 50 м. Він підходить до стіни. Забито 2 ск. крюка, 1 льодовий.

Під стіною по скелях і по льоду траверс вліво вгору до неярко вираженого сніжно-льодового кулуару з вкрапленням каменів, що виводить на передвершинний гребінь. На 40 м, забито 4 ск. крюка, 1 льодовий. Тщательна страховка!!!

Рухаємося по правій частині кулуару. Крутість 55°, вгору 50 м, невелика поличка. Забито 6 скельних і 2 льодових крюка.

Від полички по сніжно-льодовому кулуару зі скельними виступами вгору 60 м до останніх виступів скель, де організується ретельна страховка. Крутість 55°. Забито 4 скельних і 4 льодових крюка.

Траверс сніжно-льодового схилу, крутістю 60°, вліво вгору під кутом 45°, 50 м. Забито 2 скельних і 2 льодових крюка. Страховка через льодобур.

Виходимо на сніжний ніж, вгору сніжно-льодовий схил 180 м. Крутість падає з 55° до 30°.

Виходимо на передвершинний гребінь і через негоду група стала на бівуак о 20:00.

3 липня 1976 р. Вихід з бівуаку о 6:00. Підйом на вершину і спуск до перевалу «Гарваш» по маршруту 2А кат. скл. Далі спуск в а/л «Уллутау». Повернення в табір о 12:00.

Фото №3

Ділянка R5–R6