Паспорт сходження

Західний Кавказ, район Узункол, ущелина Мирд, номер розділу за класифікаційною таблицею 2.3
Вершина Кирпич, по «ромбу» Західної стіни (м-т Ю. Манойлова)
6А кат. скл.
Характер маршруту: скельний
Перепад висот маршруту: 800 м Протяжність маршруту: 1010 м Протяжність ділянок: 5-й кат. скл. — 155 м, 6-й кат. скл. — 125 м Середня крутизна: основної частини маршруту — 80° всього маршруту — 62°
Крюків на маршруті не було залишено Використано крюків на маршруті — 27 Забито крюків: скельних — 65; закладок — 82; льодових — немає
Ходових годин команди: 20 год, 3 дні
Керівник: Гайдамакін Юрій Олександрович, КМС

Учасники:
- Глухов Сергій Володимирович, 1-й сп. розряд
- Грибцов Олександр Анатолійович, 1-й сп. розряд
- Неделін Олексій В'ячеславович, 1-й сп. розряд
- Шматов Володимир Іванович, 1-й сп. розряд
Тренер: Гайдамакін Юрій Олександрович
Вихід на маршрут: 07:00 24 липня 2007 р. Вихід на вершину: 10:00 26 липня 2007 р. Повернення до ВСОЦ «Узункол»: 17:00 26 липня 2007 р.

Тренер і керівник команди: Гайдамакін Ю.О.

Загальне фото вершини Знято з південного схилу вершини Карабаші 23 липня 2007 р. Маршрути:

«ромбу» 3 стіни (Ю. Манойлов), пройдений командою
СЗ стіні (С. Согрін)
3 стіні вздовж жолобів (Г. Сєдов)

Фото профілю стіни зліва. Знято 23 липня 2007 р. з морени льодовика Західний Далар

Профіль маршруту. Масштаб 1:6000

Графік сходження

Схема маршруту в символах УІАА

Технічне фото маршруту Знято 23 липня 2007 р. з південного схилу вершини Карабаші

Записка з контрольного туру: «19 липня 2004 р. Двійка альпіністів Федоров В.В. — Іваново, Шляпін А.В. — Москва. Здійснює сходження на в. Кирпич по «ромбу» 3 стіни 6А к/тр. Знята записка Фурсова — Іванова. Усім удачі!»

Записка з вершини: «24 липня 2007 р. 14:00 Група Мінських зборів ВСОЦ «Узункол» у складі:

Корбута Ф.С. — рук. інстр.
Зайцев П.І. — інстр.
Ігнатова Н.К.
Бєлова В.В. здійснила сходження на в. Кирпич по м-ту 3Б кл. (права частина 3 ст.) Знята записка рук. Савельєв від 21 липня 2007 р. Погода хороша. Удачи! Сходження здійснено в к. Кульбаченко А.Є.»

Обробка ділянки R5–R6 Знято 24 липня 2007 р. з першої ночівлі

Пройдення каміна перед карнизом (ділянка R6–R7)

Підйом по перилах (ділянка R8–R9)

Пройдення внутрішнього кута (ділянка R10–R11)

Технічні дані по ділянках

Крюки (скельних)	Крюки (закладок)	Крюки (френдів)	Крюки (шлямбурних)	Позначення ділянок	Характеристика ділянок (Протяжність)	Характеристика ділянок (Крутизна)	Характеристика ділянок (Складність)	Характеристика ділянок (Використання ІТО)
2*	1	2	1	R15	20 м	90°	6	A1
	1	1		R14	10 м	85°	5
	1	3		R13	30 м	80°	5
	1*		1	R12 (карниз)	6 м	75°	5	A2
	1	1	2	R11	1 м		6	A1
1*	3	4	3	R10 (Фото №6)	40 м	92°	6	A1
2*	4	2	2	R9 (Фото №5)	35 м	90°	6	A1
	2	3	2	R8	25 м	85°	6	A1
	3			R7 (Фото №4)	20 м	80°	5
	1*	4		R6 (Фото №3)	25 м	80°	5	A1
2*	1			R5	10 м	75°	5
	1			R4	25 м	60°	4
	1	1		R3 (Фото №2)	30 м	70°	4
1*	1			R2	40 м	60°	3
	2			R1	20 м	75°	4
	1	2		R0 (Фото №1)	25 м	70°	4
				R24 (П. Кирпич)	40 м	40°	2
				R23	160 м	50°	3
	4			R22	20 м	65°	4
		3	3	R21 (Карниз)	1 м		6	A2
4*	1			R20	25 м	75°	5
	1			R19	10 м	60°	4
	2	3		R18	30 м	75°	5
	2	4		R17 (Фото №7)	40 м	80°	5
	2	2		R16 (Відкол)	25 м	85°	5

* — Використання раніше залишеного на маршруті спорядження

Опис маршруту

За ділянками

R0–R1 — Неявно виражений внутрішній кут, що проходить по центру округлого скельного виступу. Загладжена структура скель.

R1–R2 — Скельна стінка з багатим мікрорельєфом. Фото №1.

R2–R5 — Велика коса полиця. Скелі прості, але дуже сильно зруйновані. Багато живих каменів. Фото №2.

R5–R6 — Підйом по короткій стінці під нависання. Далі дуже складний траверс вправо по монолітній вертикальній стіні, використання ІТО на шлямбурах. Останній учасник повинен проходити дане місце тільки по подвійних перилах з протягуванням мотузки. Фото №3.

R6–R10 — Серія прямовисних монолітних стінок. Дуже бідний мікрорельєф. Але, незважаючи на це, можливе використання френдів середніх розмірів. Місцями зустрічаються тріщини, забиті землею і травою. Лазіння складне. Фото №4, Фото №5.

R10–R11 — Нависаючий внутрішній кут. Місцями сирий. Проходиться в розпорі. Ліва сторона кута має більш зручну структуру для лазіння та організації страховки. Використання ІТО. Фото №6.

R11–R15 — Карниз, що вінчає внутрішній кут, проходиться в лоб. Скелі ненадійні. Рекомендується використовувати френди найменших розмірів. Відразу після карниза по короткій стінці вихід ліворуч вгору на невелику похилу поличку. Тут відмінна станція, обладнана двома шлямбурами.

R15–R16 — Монолітний внутрішній кут. Тріщин і зачіпок дуже мало. Лазіння важке.

R16–R17 — Вертикальна стінка. Рельєф аналогічний попередній ділянці.

R17–R19 — Одне з найвідповідальніших місць маршруту. Головним орієнтиром тут служить великий відкол, саме до нього повинен виводити цей 45-метровий ділянку. Але складність полягає в тому, що знизу відкол не видно. І тому група легко може захопитися, на перший погляд, більш простим і привабливим напрямком праворуч вгору, до того ж туди веде ціла вервечка старих крюків, закладок і петель, залишених іншими групами. Цей шлях тупиковий, однак звідси добре видно той самий відкол і правильний шлях до нього.

R17–R18 — По полиці між стіною і відколом перейти ліворуч. Далі по крутій стіні з різноманітним рельєфом піднятися 40 метрів вгору до невеликої полички під нависанням. Фото №7.

R18–R19 — По полиці праворуч вийти з-під нависання в основу стіни. Далі по стіні вгору. Праворуч і ліворуч від стіни розташовуються невеликі скельні гребінці. У нижній частині стіни зустрічаються ненадійні блоки.

R19–R20 — По похилій плиті вихід в основу монолітної вертикальної плити.

R20–R22 — По плиті прямо вгору під невеликий карниз. Прямо під карнизом скелі сирі і дуже слизькі. Карниз проходиться в лоб вздовж вузької скельної тріщини з використанням горизонтальних крюків.

R22–R23 — Похилий внутрішній кут, що виводить на дах стіни.

R23–R24 — Ділянка простих похилих скель. У суху погоду можливий рух по них з одночасною страховкою.

R24 — Вихід на вершину по осипних схилах.