Па­спорт сходження

1. За­хідний Кавказ, уще­лина Да­ут, но­мер у кла­си­фі­ка­цій­ній таб­ли­ці 2.2
2. Вер­шина Кыш­ка­джер 3837 м (за GPS), по 3 греб­ню
3. Кат. скл. — 4А (пе­ред­ба­чу­но), пер­шо­про­хід
4. Ха­рак­тер мар­шру­ту — ске­льний
5. Пе­ре­пад ви­со­ти мар­шру­ту — 260 м

Про­тяж­ність мар­шру­ту — 760 м. Се­ред­ня кру­ти­зна мар­шру­ту — 28°

6. Ви­ко­ри­ста­но всьо­го:

Крю­ки ске­льні — 7, За­клад­ки — 37

7. Зали­ше­но на мар­шру­ті при спу­ску — 1 шлям­бур­ний крюк
8. Ходових годин — 4 год
9. Ке­рів­ник: Ку­ха­рін Ар­тем, 1-й сп. роз­ряд

Учас­ни­ки:

• Ха­ша­ба­єв Ан­тон, КМС

10. Тре­нер: Гри­го­ров Ан­д­рій, МС

11. Ви­хід на мар­шрут — 8:20

На вершину — 12:10. Повер­нення на ніч­лі­вку — 14:35

Огляд уще­ли­ни

Даут — тюрк­ський ва­рі­ант іме­ні «Да­вид»

Уще­ли­на рі­ки Даут

Уще­ли­на рі­ки Даут, об­ме­же­на Кыш­ка­дже­рі­ським і Даут­ським хреб­та­ми, про­тяг­ну­ла­ся з пів­ніч­но­го схо­ду на пів­ден­ний за­хід на 42 км (від язи­ка льо­до­ви­ка Ве­ли­кий Даут до її впа­дін­ня в рі­ку Кубань).

Від міс­ця впа­дін­ня (тут че­рез Кубань є ста­ціо­нар­ний ав­то­мо­біль­ний міст) вго­ру по уще­ли­ні йде до­сить до­бра до­ро­га, яка за­кін­чу­єть­ся у мо­лоч­но-то­вар­ній фер­мі (8 км від гир­ла).

Да­лі до­ро­га пе­ре­хо­дить у ґрун­то­ву, яка, ми­на­ю­чи:

• гео­ло­гіч­ну стан­цію,
• ов­це­то­вар­ну стан­цію на пра­во­му бе­ре­зі Дау­та,
• не­ді­ю­чу тур­ба­зу на лі­во­му бе­ре­зі, за­кін­чу­єть­ся у прак­тич­но не­жі­ло­му се­ле­ні Даут (24 км від гир­ла).

Тро­хи ви­ще се­ле­ня, на пра­во­му бе­ре­зі Дау­та, зна­хо­дять­ся лі­со­роз­роб­ки, до яких нор­маль­но до­їз­дять гру­зо­ви­ки.

Ще че­рез 10 км вго­ру по уще­ли­ні Дау­та роз­мі­ще­не уро­чи­ще Джи­лка­уш. Сю­ди мож­на до­їха­ти на ван­таж­но­му ав­то­тран­спор­ті або на УА­Зі­ці.

Тут, в кін­ці до­ро­ги, зна­хо­дить­ся кош, в яко­му мож­на до­го­во­ри­ти­ся про заб­ро­с­ку на ко­нях ван­та­жу до льо­до­ви­ка Ве­ли­кий Даут (8 км від уро­чи­ща), точ­ні­ше до міс­ця зли­ття річок Рин­джи і Даут.

В уро­чи­щі Джи­лка­уш мож­на ор­га­ні­зу­ва­ти ба­зо­вий табір.

На­да­лі про­їзд про­бле­ма­тич­ний, так як до­ли­на рі­ки тут здо­ро­во бо­ло­ти­ста і на­віть не­про­довж­чи­ль­ний дощ зро­бить цей шлях не­про­хід­ним. Од­нак, уз­довж всієї уще­ли­ни Дау­та є тро­пи по обох її бе­ре­гах:

• Тро­па по лі­во­му бе­ре­гу більш на­би­та і зруч­на (крім са­мої вер­хньої ча­сти­ни, ви­ще міс­ця впа­дін­ня рі­ки Рин­джи)
• Тро­па по пра­во­му бе­ре­гу міс­ця­ми зник­ає, слаб­ко ви­ра­же­на.

Пе­ре­пра­ви­ти­ся че­рез Да­ут в се­ред­ній ча­сти­ні мож­на на ра­ли­вах, а та­кож по мос­тах, які зу­стрі­ча­ють­ся по­бли­зу кош.

Че­рез п’ять кі­ло­мет­рів вго­ру від уро­чи­ща Джи­лка­уш зна­хо­дить­ся міс­це зли­ття річок:

• Ри­нджи (до­ли­на Ри­нджи від­хо­дя­ча впра­во по хо­ду);
• Да­ут (від­хо­дя­ча влі­во).

В за­тиш­но­му кар­ма­ні трав’я­ни­стої ста­рої мо­ра­ни ви­ще точ­ки зли­ття роз­мі­ще­но не­ве­ли­ке озе­ро з до­сить теп­ло­ю во­дою, бі­ля яко­го теж є непога­ні мі­сця для ор­га­ні­за­ції ба­зо­во­го та­бо­ру.

Однак більш оптимальним місцем є широка рівна трав’яниста тераса на пра­во­му бе­ре­зі рі­ки Даут у міс­ці впа­дін­ня в неї потічка, що те­че з-під пе­ре­ва­лів Іскров­ців і Надо­зер­ний.

Тут ба­га­то зруч­них май­дан­чи­ків, є чи­ста во­да в потіч­ку. Правда, іноді пасеться скот.

Від роз­вил­ки річок Рин­джи і Даут сю­ди йдуть тро­пи (прав­да, вель­ми умов­ні, що ча­сто те­ря­ють­ся на оси­пі) по обох бе­ре­гах рі­ки (ор­а­гра­фі­ч­но пра­во­му — тро­па кра­ща).

Пе­ре­пра­ви­ти­ся че­рез Да­ут мож­на:

• трохи ви­ще міс­ця зли­ття (вбрід);
• пря­мо на­про­ти ба­зо­во­го та­бо­ру (по ка­мен­ній проб­ці з еле­мен­та­ми ла­зін­ня).

Корот­кий опис мар­шру­ту і GPS-ко­ор­ди­на­ти

Під­хід від Кыш­ка­дже­рських ніч­лі­вок лі­ві­ше мо­ра­ни, да­лі під сті­ну злі­ва сто­я­чо­го хреб­та, зві­дси ви­хід на пе­ре­мич­ку За­хід­но­го греб­ня го­ри Кыш­ка­джер — 1–1,5 год.

Від пе­ре­мич­ки:

• пря­мо по греб­ню по не­скла­дних ска­лах і ве­ли­кій ка­ме­ни­стій оси­пі пря­мо в на­пря­мі ска­ль­ної сті­ни;
• дій­шов­ши до неї, по по­лці пі­ти влі­во і да­лі по внут­рі­ш­ньо­му ку­ту вго­ру (УВАГА!!! У лі­вий ку­лу­ар не хо­ди­ти — кам­не­не­без­печ­но!);
• із внут­рі­ш­ньо­го ку­та вго­рі пі­ти по греб­ню влі­во;
• да­лі оми­ну­ти жан­дарм злі­ва по по­лці до ко­сої пли­ти;
• по ній вго­ру в роз­ще­ли­ну між двома ве­ли­ки­ми ка­мня­ми;
• ви­й­шов­ши на по­лоч­ку, впра­во пройти по над сті­ною до греб­ня;
• да­лі ви­йти по цен­тру жан­дар­ма на греб­ні;
• при­спу­стив­шись з ньо­го на по­лку пра­ві­ше греб­ня, пройти по ній до ко­сої пли­ти злі­ва;
• по трі­щи­нах під­ня­ти­ся до ку­лу­а­ра, при­дер­жу­ю­чись пра­вої сто­ро­ни — ви­хід на греб­інь;
• да­лі по греб­ню близь­ко 150 м до вер­ши­ни.

Спуск — по шля­ху підйо­му.

Мож­ли­вий під­хід від ніч­лі­вок Джи­лка­уш 2–2,5 год. Ви­й­шов­ши на пе­ре­вал і да­лі впра­во, прой­шов­ши по хреб­ту пе­ре­вал Пів­ніч­ний Джи­лка­уш, від сто­в­па із ка­міння пі­ти пра­ві­ше греб­ня по ко­зя­чій тро­пі, вона ви­ве­де тра­вер­сом до пе­ре­мич­ки

Ба­зо­вий табір 2075 м. N 43° 23.450′ E 041° 55.732′

Ніч­лі­вки під пер. Джи­лка­уш 2999 м. N 43° 22.875′ E 041° 53.161′

Ніч­лі­вки Кыш­ка­джер­ські 3101 м. N 43° 23.862′ E 041° 53.717′

Кыш­ка­джер пе­ре­мич­ка (по­ча­ток мар­шру­ту) 3577 м. N 43° 24.476′ E 041° 53.416′

Вер­ши­на Кыш­ка­джер 3837 м. N 43° 24.441′ E 041° 53.394′

Ді­лян­ка 8