Па­спорт

  1. Но­мер розділу за КМГВ — 2010 р. — 8.3. 64

По­ляр­ний Урал, гір­ський ма­сив Ра­ї­їз, до­лина р. Єн­га-Ю

  1. На­йме­ну­ван­ня вер­ши­ни: 1001.0 (Чор­на Схід­на)

ви­со­та: 1001,0 ма­рш­рут: по пів­ніч­но-за­хід­но­му греб­еню.

  1. Ка­те­го­рія склад­но­сті: 1Бз, пп.
  2. Ха­рак­тер ма­рш­ру­ту — ком­бі­но­ва­ний.
  3. Пе­ре­пад ви­сот ма­рш­ру­ту: 600 м
  4. Про­тяж­ність ма­рш­ру­ту: 3000 м
  5. Про­тяж­ність ді­ля­нок най­біль­шої кат. сл.:

1–900 м, 2–2200 м, 2+–150 м, 3–0 м, 4–0 м, 5–0 м, 6–0 м.

  1. Се­ред­ня кру­тиз­на: ос­нов­ної ча­сти ма­рш­ру­ту — 65 гра­ду­сів.

всьо­го ма­рш­ру­ту — 45 гра­ду­сів.

9. Ви­ко­рис­та­но крю­ків:

Ви­ко­рис­та­но всьо­го на ма­рш­ру­ті:

  • ске­ль­них крю­ків — 0
  • за­клад­ок — 4
  • шлям­бур­них ста­ціо­нар­них — 0
  • ІТО — 0
  • шлям­бур­них знім­них — 0

Зали­ше­но «крю­ків» на мар­шру­ті: всьо­го — 0; в т.ч. шлям­бур­них — 0.

  1. Ви­хід на мар­шрут — 7:00, 2 ли­сто­па­да 2010 р.

Ви­хід на вер­ши­ну — 15:30, 2 ли­сто­па­да 2010 р. Повернення в БЛ — 18:00, 2 ли­сто­па­да 2010 р

  1. Ход­о­вих го­дин ко­ман­ди: 9 год.
  2. Ке­рів­ник: Жу­рав­льов Сер­гій Ва­си­ль­о­вич, КМС, ін­стр. 1 ка­те­го­рії

Учас­ни­ки:

  • Є. Бур­цев (3-й сп. роз­ряд, Сик­ти­вкар)
  • К. Тол­сти­ков (3-й сп. роз­ряд, Сик­ти­вкар)
  1. Тре­нер: Жу­рав­льов Сер­гій Ва­си­ль­о­вич, зва­ння — КМС, ін­стру­ктор-ме­то­дист 1 ка­те­го­рії.

Опи­сан­ня вер­ши­ни

Вер­ши­на Чор­на (Схід­на) — од­на із вер­шин гір­сь­ко­го ма­си­ву Райїз, зна­хо­дить­ся в Яма­ло-Не­не­ць­ко­му ав­то­ном­но­му окру­зі (ЯНАО) Тю­мен­ської об­лас­ті, Ура­ль­сь­ко­го фе­де­раль­но­го окру­гу РФ, на схід­них схи­лах По­ляр­но­го Ура­лу, в 50 км на пів­ден­но­му схо­ді від по­сел­ка Харп, в до­лині рі­ки Єн­га-Ю (пра­во­бе­реж­ний при­ток р. Собь).

Вона є край­ньою схід­ною вер­ши­ною го­ри Чор­на. Вер­ши­на ку­по­ло­подіб­на, ви­со­та — 1001,0 м.

Вер­ши­на Чор­на (Схід­на) мо­же бути об'єк­том нав­чаль­но-спор­тив­них під­йо­мів, так як має:

  • ряд ви­ра­же­них ске­ль­них гре­б­нів,
  • ка­рові ре­бра пів­ніч­но­го схи­лу,
  • пів­ніч­но-схід­ний ка­ро­вий цирк пів­ніч­но­го схи­лу.

На­зва­ня го­ри — офі­цій­не, є на кар­тах По­ляр­но­го Ура­ла, оро­гра­фічні уточ­нен­ня вер­шин (Схід­на, Цен­траль­на і т.д.) да­ні для зруч­нос­ті орі­єн­ту­ван­ня аль­пі­ні­стів.

Опи­сан­ня мар­шру­та: «по пів­ніч­но-за­хід­но­му греб­еню».

Мар­шрут: «по пів­ніч­но-за­хід­но­му греб­еню 1Б кат. сл. (ком­бі­но­ва­ний)» — ха­рак­тер­ний нав­чаль­но-тре­ні­ру­валь­ний мар­шрут дру­гої ка­те­го­рії склад­но­сті, з повним на­бо­ром при­род­них пе­ре­по­на, що від­по­ві­да­ють мар­шру­там цьо­го рів­ня склад­но­сті.

Проходження цього маршруту має не тільки ес­те­тичне, а й спортивно-прак­тичне зна­чен­ня, так як до­зво­ляє в ме­жах під­йо­му від­пра­цю­ва­ти прий­о­ми стра­хов­ки і са­мо­стра­хов­ки на ске­ль­но­му і сні­го-льодо­во­му рельєфі.

Маршрут греб­не­вий, об'єктивно без­печ­ний в зимовий пе­ріод, що до­зво­ляє про­во­ди­ти нав­чаль­но-спор­тивні під­йо­ми.

Снаряження

Для здійснення підйому у складі навчально-спортивного відділення із 6 осіб (5 учасників + інструктор) на маршруті необхідно таке спеціальне снаряження:

Особисте:

  • Та­бель­не
  • Кі­шки
  • Льо­до­руб (обо­вяз­ко­во)

Загальне:

  • Мотуз­ка ос­нов­на 10 мм — 3×50 м
  • Мо­ло­ток ске­ль­ний — 1 шт.
  • Крю­ки ске­льні — 6 шт.
  • Айс­байль — 1 шт.
  • Зак­лад­ні еле­мен­ти — 6 шт.
  • Льо­до­бу­ри — 3 шт.
  • Від­тяж­ки — 6 шт.
  • Пет­лі — 8 шт.

Підхід

Від базового табору — «Балок дорожників», що стоїть у дороги, що веде із п. Харп в руд­ник, пе­рей­ти через р. Єн­га-Ю (4 км — 1,5 год), потім увій­ти в кань­йон ка­ро­во­го ци­рку. В по­чат­ку кань­йо­ну є зруч­не міс­це для ор­га­ні­за­ції звя'з­ків.

Технічна частина

Із кань­йо­ну по осип­ній ла­пі під­ня­ти­ся до ос­но­ви ске­ль­но­го гре­б­ня. Да­лі під­йом по силь­но зрі­за­но­му гре­б­ню. При мож­ли­вос­ті оми­на­ти жан­дар­ми спра­ва по хо­ду по осип­ним тер­ра­сам і по­ли­цям.

Ключ мар­шру­ту — про­ход­жен­ня ді­лян­ки «Гре­бін­ка» пі­сля ви­хо­ду на пер­ше ске­ль­не пле­че. Ді­лян­ка «Гре­бін­ка» — се­рія ве­ли­ких жан­дар­мів по 10–15 м, про­хід­них «в лоб».

Пі­сля про­ход­жен­ня жан­дар­мів ді­лян­ки «Гре­бін­ка»:

  • ви­хід на силь­но руй­но­ва­ний ске­ль­ний гре­бінь;
  • ру­х по гре­б­ню до за­гла­дже­ної сті­ни;
  • спуск для оми­нан­ня сті­ни впра­во;
  • траверс схи­лу з ви­хо­дом до кру­то­го сні­го­во­го (влі­тку — осип­но­го) кулуа­ру;
  • по кулуа­ру ви­хід на дру­ге ске­ль­не пле­че.

Да­лі гре­бінь ви­по­ла­жуєть­ся і ви­во­дить під осип­ний ку­пол вер­ши­ни. Підйом по ве­ли­ко­бло­ковим оси­пям на вер­шин­ний ку­пол за­труд­нень не ста­но­вить.

Спуск з вер­ши­ни

По схід­но­му кулуа­ру пів­ніч­но-схід­но­го ка­ро­во­го ци­рку пів­ніч­но­го схи­лу (маршрут 1Б кат. сл.).img-0.jpeg

Ключ — се­рія жан­дар­мів «Гре­бін­ка»img-1.jpeg

По­ча­ток мар­шру­ту у під­ніж­жя ПЗ гре­б­ня.img-2.jpegimg-3.jpeg

Вер­ши­на 1001,0 (Чор­на Схід­на)

R61001.0

img-4.jpeg

R0 — по­ча­ток мар­шру­ту у під­ніж­жя го­ри Чор­ної.

R0–R1 — під‑єм по осип‑но‑му схи‑лу. Се­ред­ньо‑блоч‑на, у верх‑ній ча‑стині ве­ли­ко‑блоч‑на, osy‑p’. 500 м, 35°, 1 кате‑го‑рії есте‑ти‑ки. Одно‑ча­со­вий рух із са‑мо‑стра‑хов‑кою.

R1 — міс­це ор‑га­ні­за­ції звя’з­ків, по­ча­ток ске­ль­но‑го гре­б­ня.

R1–R2 — ви­хід на пер­ше ске­ль­не пле­че. Гре­бінь. Руй­но­ва­ні ска­ли із ді­лян­ка­ми мо­но‑лі­та. 200 м, 45°, 2– кате‑го‑рії есте‑ти‑ки. Одно‑ча­со­вий рух на уко­ро‑че­ній мо­туз­ці.

R2­–­R3 — проходження серії гре­б­не­вих жан­дар­мів («Гребінка»). Клю­чо­ве міс­це. Мо­но­літ­ні ска­ли. Про­ход­жен­ня жан­дар­мів у ре­вер­сі спра­ва по хо­ду. 150 м, ді­лян­ки до 65°. 2Б кат. сл. Стра­хов­ка по­пе­ре­мін­на.

R3­–­R4 — траверс гре­б­ня по се­рії по­ло­к на пра­во­му схи­лі. Руй­но­ва­ні ска­ли. На­хи­лені по­ли­ці. 1500 м, 35°. 3Б кат. сл. Стра­хов­ка по­пе­ре­мін­на.

R4­–­R5 — під­хід до се­ред­ньої ча­сти­ни кулуа­ру. Ви­хід по кулуа­ру на вер­шин­ний гре­бінь. Сні­го­вий кулуар. Рух на три так­ти. 500 м, 50°, 2Б кат. сл. Стра­хов­ка по­пе­ре­мін­на.

R5–R6 — проходження вершинного гребня і вихід на вер­шин­не плато. Руй­но­ва­ні ска­ли, на­вер­ху ве­ли­ко­блоч­на осип. 400 м, цусів, 1 кате­го­рії склад­но­сті. На­вер­ху — не­ка­те­го­рій­ний. Рух одно­час­ний із са­мо­стра­ху­ван­ням.

R6 — вер­ши­на 1001.0. Пла­то­по­діб­на. Трі­ан­гу­ля­то­ра не­має.

Джерела

Коментарі

Увійдіть, щоб залишити коментар