Паспорт сходження

Клас сходження — комбінований.
Район сходження — Полярний Урал, масив Хардъюс.
Вершина, її висота і маршрут — по С. гребеню г. Скальна — 1178 м.
Предбачувана кат. скл. — 2А.
Характеристика маршруту: від базового табору перепад висот — 660 м. Розтяжність ділянок, кат. скл.:
- 1 — 1700 м.
- 2 — 120 м.
- 3 — 80 м.
Страхування — через скельні виступи і через льодоруб, ввіткнутий у глибоку щільну паморозь на скелях. Забито крюків — 2.
Кількість ходових годин — від базового табору до вершини — 3 год 30 хв.
П.І.Б. керівника, учасників і їх кваліфікація:
1. Донюшко Є.В. — керівник, 3-й сп. розряд з альпінізму і 1-й сп. розряд зі скалолажання.
2. Бадич Н.Є. — учасник, 3-й сп. розряд з альпінізму і 2-й сп. розряд зі скалолажання.
Тренер команди — Мальцев С.Л., 1-й сп. розряд, інструктор 3-ї категорії.
Дата — 15 квітня 2001 р.

Першопроходження

Донюшко Є.В. — керівник, 3-й сп. розряд з альпінізму і 1-й сп. розряд зі скалолажання.
Бадич Н.Є. — учасник, 3-й сп. розряд з альпінізму і 2-й сп. розряд зі скалолажання.

Схема сходження на г. Скальна (1178 м) з перемички Північного гребеня

Маршрут

Від базового табору у злиття двох струмків у річку Велика Нієдзью у підніжжя гори до перемички Північного гребеня і звідти на вершину (варіант маршруту по Північному гребеню).

ПІДЙОМ: R0–R1 від б.т. на перемичку Північного гребеня; 1; 1800 м, 30°; R1–R2 з перемички траверс по скелях до зручного виходу на вершину; 2; 120 м (3 мотузки); 45°–50°; R2–R3 вихід на вершину по крутих скелях; 3; 80 м (2 мотузки); 60°.

Спуск

Спуск шляхом підйому.

Примітка

Практично весь маршрут проходиться у котках: майже весь шлях до перемички і скелі біля вершини покриті щільним фірном чи памороззю.

Класний маршрут по Північному гребеню проходиться:

від початку гребеня через скельні виступи на перемичку;
далі по скелях вихід на вершину (5 мотузок).

Предбачувана кат. скл. 2Б, але цей маршрут ще не пройдений.

Вид г. Скальна із заходу

Маршрут з перемички Північного гребеня — 2А кат. скл.
Маршрут по північно-західному гребеню — 1Б кат. скл. А — точка зйомки панорами.

Опис району і самої гори Скальної

Гора Скальна (1178 м) входить до Хардъюського масиву Полярного Уралу і з альпіністської точки зору являє величезний інтерес. До красивої гостроверхої вершини ведуть цілих шість гребенів, три з яких дуже тонкі і обриваються вниз крутими скелями.

Предбачувані категорії складності маршрутів, більшість з яких ще взагалі не пройдені, варіюють від 1Б до 3Б, що є великою рідкістю для гір Полярного Уралу.

Скальна практично не освоєна альпіністами через труднощі з доступом до району, суворих північних умов і віддаленості самої вершини від інших, вже класифікованих.

Підхід до гори від Сівої Маски (найближчої залізничної станції) займає в середньому три дні (близько 60 км), але за доброї погоди, і якщо сніг у лісі покритий фірном, можна дійти і за два.

Серйозними перешкодами на шляху до гори можуть стати:

широкі річки Уса і Юньяха — якщо похід здійснюється у період від початку травня до кінця листопада;
у заплаві цих річок розкинулась тайга вперемішку з великою кількістю боліт, що в сукупності влітку породжує міріади комах, які смокчуть кров, і взагалі робить шлях до вершини надзвичайно важким;
взимку — короткий світловий день і сильні морози.

Тому збиратися в похід найкраще ранньою весною, причому обов'язково з ліжами. Пізньої осені також іти досить ризиковано, оскільки річка Уса, завширшки близько 500 м, може ще не повністю закритися.

Ближче до гори тайга поступово переходить у тундру, і за 20 км ліс вже зовсім відсутній. У річці Юньяха, приблизно за 30 км від станції, знаходиться покинута ферма, де є лазня і цілком пристойне житло з піччю. До цієї ферми від селища Горняк, розташованого за 4 км від станції, проходить бревенчаста дорога.

Варто окремо звернути увагу на суворі погодні умови Полярного Уралу. Пурга чи ураганний вітер може налетіти будь-якої хвилини, абсолютно несподівано, тому, вирушаючи на сходження, обов'язково потрібно брати із собою:

пухівку;
намет — на випадок, якщо проходження маршруту займе багато часу чи через погану видимість буде важко відшукати базовий табір.

Сам намет має бути зшитий міцно, щоб сильний вітер його не зірвав.

Не зважаючи на безліч труднощів, що очікують альпіністів на шляху до вершини, неповторна краса місцевої природи, простори безкрайньої тундри і сама гора — все це варте витрачених зусиль. Скальна не має сусідніх вершин зі сходу і заходу і, коли ти забираєшся на саму вершину, твоєму погляду з одного боку відкривається безкрая Сибір, а з іншого — простори європейської Росії. Незвичайне відчуття:

побачити спочатку Азію;
розвернувшись на 180° — Європу;
і все це з висоти 1178 м.

Бадич Н.Є. м. Ухта 2001 р.

До опису, наведеного учасником наших сходжень вище, вважаю необхідним додати таке. Вершина Скальна розташована в південній частині Полярного Уралу (7 км від Полярного кола). Сам гребінь Хардъюс являє інтерес для проходження траверсу всіх вершин цього масиву. Також існує траверс двох вершин г. Скальна (3А кат. скл.), пройдений і описаний у квітні 1999 р. К. Бекетовим (С. Петербург). Варто відзначити те, що у своєму звіті він називає ці вершини: «Північна Скальна» (1178 м) і «Південна Скальна» (трохи нижче). За нашими ж спостереженнями гребінь від головної вершини (1178 м) йде на схід. Відповідно, правильніше буде називати траверс Західна–Східна вершини г. Скальної (3А кат. скл.).

У квітні 2001 р. через погану погоду ми не змогли повторити маршрут К. Бекетова. Два рази ми намагалися зійти хоча б на головну вершину, але дуже сильний вітер зі снігом заважав нам це зробити. Лише 15 квітня (на Великдень) після обіду хмарність розсіялася, і я ухвалив рішення випустити хлопців спортивною двійкою на сходження з перемички Північного гребеня. На цей раз маршрут був пройдений вдало, і наступного дня ми вирушили до г. Пайер.

Необхідно додати те, що у скельного виходу на вершину трохи нижче північно-західного гребеня постійно висять снігові карнизи (надуви), які можуть зірватися вниз по схилу. Тому можливу траєкторію їх сходу і їх самих потрібно обходити (багато часу це не займе).

Гребінь між вершинами Скальної, пройдений К. Бекетовим і І. Забело 1999 р. (3А кат. скл.). Перемичка Північного гребеня, квітень 1996 р. Вершина Скальна 1178 м. Північно-західний гребінь, ключова ділянка маршруту. Точка зйомки на видах здалеку позначена «А».