Па­спорт

1. Но­мер роз­ді­лу за КМГВ — 2010 р. — 8.3.

По­ляр­ний Урал, гір­ський ма­сив Рай-Із, пів­ні­чно-за­хід­ний цирк

2. На­й­ме­но­ву­ван­ня вер­ши­ни: Ве­рши­на 1176 (Єн­га-Ю-Із Пів­ні­чна)
3. Ви­со­та: 1176 м.
4. Ма­рш­рут: «По 1-му контр­фор­су за­хід­ної ча­сти­ни пів­ні­чно­го схи­лу (М-т «За­ко­ви­чка»)»
5. Кат. скл.: орі­єн­то­ва­но 2Б — 3А (?)
6. Ха­рак­тер ма­рш­ру­ту — ске­льний.
7. Пе­ре­пад ви­со­ти ма­рш­ру­ту: 600 м
8. Про­тяж­ність ма­рш­ру­ту: 835 м
9. Про­тяж­ність ді­ля­нок най­біль­шої ка­те­го­рії склад­но­сті:

1 кат. скл. — 2 діл. — 400 м, 2 кат. скл. — 4 діл. — 360 м, 3 кат. скл. — 2 діл. — 70 м, 4 кат. скл. — 1 діл. — 5 м, 5 кат. скл. — 0 діл. — 0 м, 6 кат. скл. — 0 діл. — 0 м.

10. Се­ред­ня кру­тиз­на: 50°.
11. Ви­ко­ри­ста­но га­ків:

Ви­ко­ри­ста­но всіх на мар­шру­ті:

• ске­льних га­ків — 6 шт
• за­клад­ок — 12 шт
• шлям­бур­них ста­ці­о­нар­них — 0
• ІТО — 0
• шлям­бур­них знім­них — 0

Зали­ше­но «га­ків» на мар­шру­ті: всіх — 0 шт; в т.ч. шлям­бур­них — 0.

12. Ви­хід на мар­шрут — 6:00, 5 сер­п­ня 2014 р.

Ви­хід на вер­ши­ну — 13:00, 5 сер­п­ня 2014 р. Повернення в БЛ — 15:00, 5 сер­п­ня 2014 р.

13. Ход­о­вих го­дин ко­ман­ди: 9 год.
14. Ке­рів­ник: Г. В. Ско­си­рєв (КМС, ін­струк­тор-ме­то­дист 2 ка­те­го­рії, м. Мо­сква).

Учас­ни­ки:

• В. Дис­нен­ко (Ін­та, 3-й сп. роз­ряд)
• А. По­лі­щу­к (Сик­ти­вкар, 3-й сп. роз­ряд)
• В. Ва­щен­ко (Сик­ти­вкар, 3-й сп. роз­ряд).

15. Тре­нер: Жу­рав­льов Се­р­гій Ва­си­ль­о­вич (КМС, ін­струк­тор-ме­то­дист 1 ка­те­го­рії, Сик­ти­вкар).

1176 (Єн­га-Ю-Із Пів­ні­чна)

Опи­сан­ня вер­ши­ни

Вершина 1176 (Єнга­-Ю­-Із Північна) — найпівнічніша із трьох вершин гори Єнга­-Ю­-Із, що входить до гірського масиву Рай­-Із Полярного Уралу. Знаходиться у Ямало­-Ненецькому автономному окрузі (ЯНАО) Тюменської області, Уральського федерального округу РФ, у верхів'ях річки Собь, у північно­-західному циркові масиву Рай­-Із.

Вершина 1176 (Єнга­-Ю­-Із Північна):

• Є яскраво вираженою горою, легко визначається із залізничної станції Полярний Урал.
• Назва на карті­-кілометрівці Генштаба РФ не вказана, визначена орографічно.
• На­зва на­да­на від­но­сно го­лов­ної вер­ши­ни го­ри Єн­га-Ю-Із і слу­гує для іден­ти­фі­ка­ції вер­ши­ни.

Опи­сан­ня мар­шру­ту

Мар­шрут «По 1-му контрод­фор­су за­хід­ної ча­сти­ни пів­ні­чно­го схи­лу (М-т «За­ко­ви­чка»)» — нав­ча­ль­но-тре­ні­ру­ва­ль­ний ком­бі­но­ва­ний мар­шрут 2Б, мо­ж­ли­во 3А кат. скл., з пов­ним на­бо­ром ске­льних при­род­них пе­ре­по­н. Про­хо­д­жен­ня цьо­го мар­шру­ту має не ли­ше estéтичне, але й нав­ча­ль­но-спо­ртив­ne прак­тич­ne зна­чен­ня, так як до­зво­ляє в ме­жах підйо­му від­пра­цю­ва­ти:

• прий­о­ми стра­ху­ван­ня;
• прий­о­ми са­мо­стра­ху­ван­ня на склад­но­му ске­ль­но­му ре­льє­фі.

Сна­ря­д­жен­ня

Для здійснення сходження у складі навчально-спортивного відділення із 4 осіб (3 учасники + інструктор) на маршруті необхідно таке спеціальне спорядження:

• Особисте — табельне, у тому числі кішки і льодоруб

• Загальне:

  • Мотузка основна 10 мм — 2×50 м
  • Молоток скельний — 1 шт.
  • Гакі скельні — 4 шт.
  • Айсбайль — 1 шт.
  • Закладні елементи — 12 шт.
  • Відтяжки — 10 шт.
  • Петлі — 10 шт.

Підхід

Сходження здійснюється зі стоянки «Перше підгірне озеро». Підхід до стоянки: від залізничної станції По­лярний Урал від озера Перевальне йти вгору за течією по лівому березі річки Собь. У верхів'ях річки переправитись (можлива переправа вбрід) на правий берег і по осипах, гірській тундрі піднятися до першого підгірного озера у північно-за­хідному циркові гірського масиву Рай-Із. Біля озера є зручні місця для палаток, є зручні щільні природні скелі, зручні для проведення занять.

Підхід до по­чат­ку мар­шру­ту. Від пер­шо­го під­гір­но­го озе­ра під­ні­ма­ти­ся по оси­пах і сні­ж­них по­лях у ве­р­х­ню ча­сти­ну пів­ні­чно-за­хід­но­го цир­ка до дру­го­го під­гір­но­го озе­ра, що зна­хо­дить­ся під пів­ні­чно-за­хід­ним схи­лом вер­ши­ни 1176 (Єн­га-Ю-Із Пів­ні­чна).

Пів­ні­чно-за­хід­ний схил яск­ра­во ви­ра­же­ний і лег­ко ви­зна­ча­єть­ся. За­хід­на частина скло­ну ви­зна­че­на за роз­ді­льо­вим чіт­ко ви­ра­же­ним цен­траль­ним контр­фор­сом. Пер­ший злі­ва контр­форс оде­р­жав на­зву «За­ка­ви­чка», для іден­ти­фі­ка­ції його се­ред ін­ших.

Тех­ні­ч­на ча­сти­на

Тех­ні­ч­на ча­сти­на мар­шру­ту по­чи­наєть­ся з підйо­му від озе­ра до ос­но­ви контр­фор­са по сні­ж­но­му схи­лу се­ред­ньої кру­тиз­ни. На ске­льних бло­ках бі­ля ос­но­ви контр­фор­са — зруч­не міс­це для ор­га­ні­за­ції зв'язок. На­да­лі по не­склад­них ска­лах ви­йти на гре­бінь контр­фор­са і ру­ха­ти­ся по гре­бе­ні до внут­ріш­ньо­го ку­та. Кут тех­ні­ч­но склад­ний, кам­не­бій — суб’єк­тив­ний.

На­да­лі про­хо­д­жен­ня ді­лян­ки «Кас­кад». Ді­лян­ка со­бою ста­но­вить се­рію різ­но­ба­р­вно­го ске­ль­но­го ре­льє­фу:

• стін­ки,
• пли­ти,
• по­ли­ці по 3–5 м,

що ви­ма­га­ють ор­га­ні­за­ції стра­ху­ван­ня. Кас­кад сті­нок і по­ло­к при­во­дить до клю­чо­во­го міс­ця мар­шру­ту.

Ключ мар­шру­ту: п’яти­мет­ро­вий ка­мінь із ка­мін і ка­мін­ною про­б­кою у ве­р­х­ній ча­сти­ні. Кру­тий — 90°. Про­хо­д­жен­ня клю­чо­во­го ді­лян­ки ви­ма­гає на­ви­чок си­ло­во­го ла­зін­ня по кар­ни­зах. Ска­ли — щіль­ні, за­чі­пи — на­дій­ні.

Піс­ля про­хо­д­жен­ня клю­чо­во­го ді­лян­ки — ви­хід на не­склад­ний ске­ль­ний гре­бінь і під­хід по ньо­му до яск­ра­во ви­ра­же­но­го до­в­го­го внут­ріш­ньо­го ку­та.

Внут­рішній кут:

• про­сті­ший за ка­мінь із про­б­кою, але зна­ч­но три­ва­лі­ший (50 м);
• ви­ма­гає на­ви­чок ор­га­ні­за­ції про­мі­ж­них то­чок стра­ху­ван­ня;
• мік­ро­ре­льє­фу — трі­щин і роз­ло­мів — до­ста­т­ньо для ви­ко­ри­стан­ня за­клад­них еле­мен­тів (сто­п­пе­рів, гек­сів) і френ­дів.

Ла­зін­ня уск­лад­не­не, по щіль­них ска­лах; кам­не­бій — суб’єк­тив­ний.

Піс­ля про­хо­д­жен­ня внут­ріш­ньо­го ку­та — зно­ву ру­х за гре­бе­нем і ви­хід на ве­р­шин­ne пла­то. На пла­то мож­на роз­в’я­за­ти­ся, так як да­лі ру­х по оси­пах на вер­ши­ну не ста­но­вить тру­д­но­щів.

Вер­ши­на

Сла­бо­ви­ра­же­на, із ши­ро­ким оси­пним пла­то, на­хи­ле­ним до­ли­ни на пів­день і пів­денний захід. Тур вста­нов­ле­ний на з’єд­нан­ні контр­фор­сів.

Спуск з вер­ши­ни.

Спуск з вер­ши­ни здійс­ню­єть­ся:

• по за­хід­но­му не­ка­те­го­рій­но­му схи­лу до спус­ко­во­го ку­луа­ра,
• да­лі по сніж­ни­ку спус­ко­во­го ку­луа­ра спуск пря­мо до ба­зо­во­го та­бо­ру бі­ля пер­шо­го під­гір­но­го озе­ра.

Ре­ко­мен­да­ції ін­ст­рук­то­ру

Маршрут склад­ні­ший за тра­ди­цій­ний мар­шрут 2Б кат. скл., мо­же ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти­ся для нав­чаль­них від­ді­лень НП-2, як за­лі­ко­ве під­йом тіль­ки при:

• до­б­рій ске­ль­ній тех­ніч­ній під­го­то­вці учас­ни­ків;
• до­дат­ко­вих за­ня­ттях із ор­га­ні­за­ції про­мі­ж­них то­чок стра­ху­ван­ня і ба­зо­вих стан­цій.

Полярний Урал. Гірський масив Рай-Із, північно-західний цирк Вершина: 1176 м (Єнга-Ю-Із Північна).

Маршрут: «По 1-му контрфорсу західної частини північного схилу (М-т «Заковичка»)». Рівень складності: орієнтовно — 2Б–3А (?) кат. скл. (скельний) (таблиця природних перешкод маршруту)

Іто­го

Про­тя­ж­ність мар­шру­ту — 835 м. Се­ред­ня кру­тиз­на — 50°

Ха­рак­тер ре­льє­фу — ске­льний

Тех­ніч­них ді­ля­нок:

• 1 кат. скл. — 2 діл. — 400 м
• 2 кат. скл. — 4 діл. — 360 м
• 3 кат. скл. — 2 діл. — 70 м
• 4 кат. скл. — 1 діл. — 5 м
• 5 кат. скл. — 0 діл. — 0 м
• 6 кат. скл. — 0 діл. — 0 м

Ви­ко­ри­ста­но га­ків і за­клад­них: 6/12 шт. Зали­ше­но га­ків і за­клад­них: 0/0 шт.

Перша станція Полярний Урал. Гірський масив Рай-Із. Пів­ні­чно-За­хід­ний цирк. Вершина: 1176 м (Єнга-Ю-Із Пів­ні­чна). Маршрут: «По пер­шо­му контр­-фор­су за­хід­ної ча­сти­ни пів­ніч­но­го схи­лу». (М-т «За­ко­ви­чка»). Орієн­то­во: 2Б–3А кат. скл. (Скельний). Ділянка R4–R5. Під­хід до клю­чо­во­го міс­ця мар­шру­ту — ка­ме­ня із про­бкою.

По­ля­р­ний Урал. Гір­ський ма­сив Рай-Із. Пів­ні­чно-За­хід­ний цирк. Вер­ши­на: 1176 (Єн­га-Ю-Із Пів­ні­чна). Мар­шрут: «По пер­шо­му контр­фор­су за­хід­ної ча­сти­ни пів­ніч­но­го схи­лу». (М-т «За­ко­ви­чка»). Орієн­то­ва­но: 2Б–3А кат. скл. (Ске­льний). Ді­лян­ка R4–R5. Про­хо­д­жен­ня клю­ча мар­шру­ту — ка­ме­ня із про­бкою.