Звіт

Про первовосхождение на пік

КОКОСЕЛЬ 6858 м (інші назви: Muztagh Ata Far S., Kokosel Tag або Kokoser Tagh)

1. Паспорт сходження

1. Район: Хребет Конгурмузтаг (Кашгарські гори, Китайський Памір). Ущелина: Кокосель. Номер розділу за класифікаційною таблицею 2008 року — 11.3
2. Найменування вершини: Кокосель або Кокосер, Музтаг-Ата Південна Дальня. Назва маршруту: південним гребенем із льодовика Кокосель.
3. Пропонується 5А кат. ск., первовосхождение.
4. Характер маршруту: сніжно-льодовий.
5. Перепад висоти на маршруті: 1538 м (за GPS).
6. Протяжність маршруту: 3590 м.
7. Протяжність ділянок: IV кат. ск. — 430 м, V кат. ск. — 460 м, VI кат. ск. — 0 м.
8. Середня крутість: основної частини маршруту — 38°, усього маршруту — 25,6°.
9. Використано гаків на маршруті: 8 льодових.
10. Ходових годин команди: 19 год, 3 з половиною дня.
11. Керівник: Лебедєв Андрій Олександрович, 1-й сп. розряд, Москва.
12. Учасники: Каган Владислав Євгенович, 1-й сп. розряд, Мінськ, Таракановська Марина Анатоліївна, КМС (туризм), Новосибірськ, Чижик Дмитро Володимирович, КМС (туризм), Москва, Юдін Петро Володимирович, 1-й сп. розряд (туризм), Новосибірськ, Янчевський Олег Зигмонтович, КМС (туризм), Київ.
13. Тренер: Лебедєв Андрій Олександрович.
14. Вихід на маршрут: 9:00 24 серпня 2005 р.
15. Вихід на вершину: 10:15 27 серпня 2005 р.
16. Спуск до язика льодовика Калаксонг (4600 м) після траверсу масиву: 18:30 28 серпня 2005 р.

Примітка. Сходження проводилося в альпійському стилі та здійснювалося в рамках спортивного гірського походу 6 кат. ск., заявленого на чемпіонат Росії з туризму (1-е місце). Маршрутна книжка № 1/3-603, затверджена 29 червня 2005 р. МКК ФТ Москви, див., також, звіт про похід [1].

2. Загальні відомості про вершину.

Вершина Кокосель (Kokosel Tag), іменована також Кокосер (Kokoser Tagh) або, як у базі даних Himal Index — Музтаг-Ата Південна Дальня (Muztagh Ata Far S.), знаходиться в хребті Конгурмузтаг у Кашгарських горах на Китайському Памірі. Вершина є південним сусідом вершини Коскулак (7028 м) і розташована за 7 км на південь від Музтаг-Ати (7546 м).

Кокосель має протяжний 2700-метровий простягнутий із заходу на схід вершиний гребінь з кількома близькими за висотою підняттями.

На радянських картах і на китайській карті масштабу 1:100 000 найменування біля вершини не підписано.

Координати (за вимірами GPS): 38°12,54′ П. Ш., 75°8,04′ С. Д. На китайській карті масштабу 1:100 000 відзначено такі підняття у вершиному гребні: 6849, 6793 та 6841 (перелічені із заходу на схід). Ці точки мають довготу, відповідно: 75°6,74′, 75°7,36′ та 75°7,83′. На радянських картах масштабу 1:100 000 та 1:200 000 відбито точку 6910 із довготою 75°8,37′.

Під час траверсу східної частини гори виявилося, що точки 6841 та 6910 однозначно не є найвищими. Найвища точка східної частини гори має довготу 75°8,04′, тобто знаходиться між відміток 6841 та 6910 приблизно на одній третині шляху від 6841 до 6910. Вимірювання GPS у цій точці дали висоту 6858 м.

Порівняння східної (6858) та західної (6849) глав вершини наведено в табл. 1.

Табл. 1.

Примітка. SRTM — база даних радіолокаційного зондування Землі.

3. Фотографії вершини

Ф.3.1. Вид на вершину з півдня. У центрі масиву на південь висувається широкий південний гребінь, яким прокладено маршрут. Фото невідомого автора [2]

Ф.3.2. Вид із півночі-північного сходу, із перевалу Туюк. Фото А. Лебедєва (2002).

Ф.3.3. Вид із вершини Музтаг-Ата (7546 м). На передньому плані пік Коскулак (7028 м). На другому плані вершиний гребінь піка Кокосель. Червоною лінією зображено шлях траверсу від точки виходу на гребінь (правіше 6841) та початок спуску з вершини. Фото О. Янчевського (2005).

Ф.3.4. Вид на вершину зі сходу із льодовика Коксель. Фото А. Лебедєва (2005).

Ф.3.5. Вид на вершину з південного заходу із західного гребеня піка Коскулак. Фото В. Одоховського (2005).

Ф.3.6. Північна стіна західної вершини 6849 м. Вид із південного заходу із західного гребеня піка Коскулак. Фото В. Одоховського (2005).

4. Фотопанорами району

Ф.4.1. Музтаг-Ата (7546 м), Калаксонг (7277 м), Коскулак (7028 м) та 6849 м — західна вершина масиву Музтаг-Ати Південної Дальньої. Фото А. Машеніна (2005).

Ф.4.2. Вид із льодовика Коксель: 5500 м — перевал із льодовика Коксель на льодовик Кокосель, 6858 м — Музтаг-Ата Південна Дальня, 7028 м — пік Коскулак, 7546 м — Музтаг-Ата, 7184 м — пік Куксай (Північна Музтаг-Ата). Фото А. Лебедєва (2005).

5. Фотографії профілю маршруту

Ф.5.1. Вид із вершиного гребеня у бік західної вершини 6849 м. Ліворуч видно профіль заключних ділянок (R5 та R6) підйому на вершину. Фото А. Лебедєва (2005).

6. Малюнок профілю маршруту

Чорними цифрами пронумеровано кінці ділянок маршруту, див. табл. 3.

7. Карта району колишнього сходження

Найвища точка (6858 м) східної частини вершини лежить на третині шляху від відмітки 6841 м до відмітки 6910 м.

8. Графік сходження

Табл. 2. Денні переходи

9. Характеристика ділянок маршруту

Табл. 3. Ділянки маршруту

Середня крутість маршруту — 25,6°. Середня крутість основної (ділянки R4–R6) частини маршруту — 38°. Протяжність маршруту — 3590 м. Протяжність основної (ділянки R4–R6) частини маршруту — 460 м. Загальна протяжність ділянок 5 кат. ск. — 460 м.

10. Технічні фотографії маршруту

Ф.10.1. Вид із півдня із льодовика Кокосель. Нижня частина маршруту. Червоними цифрами позначено кінці відповідних номерам ділянок маршруту. Фото А. Лебедєва (2002).

Ф.10.2. Верхня частина маршруту: ділянки R3–R6. Фото А. Лебедєва (2005).

Ф.10.3. Вид із табору на вершиному гребені на захід у бік західної вершини 6849 м. Червоним кружком помічено точку виходу на гребінь. Видно характер гребеня (ділянка R7). Фото А. Лебедєва (2005).

11. Фотографії

Ф.11.1. Ділянка R1 — підйом із льодовика Кокосель на південний гребінь вершини (до перевалу 5756 м). Фото М. Таракановської (2005).

Ф.11.2. На ділянці R1 — підйом із льодовика Кокосель на південний гребінь вершини (до перевалу 5756 м). Фото О. Янчевського (2005).

Ф.11.3. На ділянці R2. Попереди над схилом гребеня піднімається гряда скель, праворуч від якої ділянки R4 та R5. Фото А. Лебедєва (2005).

Ф.11.4. На ділянці R4. Фото О. Янчевського (2005).

Ф.11.5. На ділянці R7. Фото О. Янчевського (2005).

Ф.11.6. Початок спуску з точки 6858 м східним гребенем. Вид із вершини на схід. Фото А. Лебедєва (2005).

12. Під'їзди до маршруту

За 8 км на південний захід від язика льодовика Кокосель проходить Каракорумське шосе (Кашгар—Ісламабад). Тривалість під'їзду за шосе із Кашгара становить 3–4 год.

13. Опис сходження (із звіту [1]).

24 серпня. Майже весь день пішов на подолання сніжно-льодового підйому (39–35°) перевалу 5756 м, див. ф. 11.1. Йшли у зв'язках одночасно за зручними слідами. Коли на самому верху почався лід (100 м), то ми перейшли до одночасного руху на льодобурній страховці. На сідловині перевалу повернули праворуч і піднялися гребенем місцями вузьким до першого рівного місця, де й заночували. Висота 5937 м.

25 серпня. Ясної ранку ми продовжили рух до точки 6841 південним гребенем. На цій ділянці гребінь був широким. На обід ми підійшли до передвершиного підйому, див. ф. 10.2, і встали табором на нічліг. Висота 6411 м. На вершину ми явно не встигали, а зручного проміжного нічлігу не передбачалося.

26 серпня. Ясної ранку. Передвершинний підйом за крутості 40–45° мав перепад близько 350 м. Ми вирішили, що підйом спроститься, якщо ми обійдемо підйом праворуч і вийдемо на опуклість типу гребеня зі слідами зійшовшої дошки, див. ф. 10.2. Це дозволяло скоротити довжину крутої ділянки. Так і зробили. Цим південно-східним гребінчиком піднімалися у зв'язках одночасно, див. ф. 11.4, поки не вперлися у передвершинний підйом уже з цього боку. Тут повісили 100 м перил по 45-градусному льодовому схилу, поки не вийшли на виходи скель із зручним для обіду майданчиком.

Після обіду у зв'язках одночасно (50–70 м, 35–40°) піднялися на вершиний гребінь, повернули на схід, перевалили, як нам здалося, через точку 6841 і встали на нічліг, див. ф. 10.3. Висота 6827 м.

27 серпня. Ясної ранку продовжили траверс, подолали на шляху кілька маківок висотою від 6830 м до 6840 м і, нарешті, побачили попереду значне підвищення. Наш GPS показав на ньому 6858 м. Подальше на схід лише спуск, див. ф. 11.6.

Попереду за наступним пуприком угадувалася пила із п'яти карнизів. Настрою продовжувати траверс не було, і ми звернули ліворуч на схил, див. ф. 3.3.

Внизу в чаші нас накрив туман. За її дальнім краєм був якийсь провал, дно ледве вгадувалося. Мотузка перил, і ми на краю глибокої ями. Потім довгий шлях упоперек схилу по краю бергшрунду або трохи нижче. Так ми перетнули наступну чашу, після чого спустилися на пологий льодовик. Заночували на висоті 6440 м, див. ф. 3.3.

28 серпня. Ясної ранку перетнули плато у напрямку сідловини між Музтаг-Атою Південною Дальньою та Коскулаком і спустилися на льодовик. Він виявився нескладним. Ми йшли ним ближче до правого борту. Через тріщини завширшки близько 1 м ми перестрибували, а якщо траплялася ширша, то її обходили. На обід спустилися до перегину льодоспаду. Льодоспад обішли по осипах правого борту. Нижче льодоспаду перетнули льодовик до центру або трохи ближче до лівого борту, обішли зону падіння льоду зі скель і піднялися на морену лівого борту. Мореною спустилися до язика льодовика з грядою нечастих кальгаспорів і встали на нічліг. Висота 4600 м.

14. Організація сходження

1. Сходження проводилося в рамках Комплексної гірсько-спортивної експедиції СК МАІ на Китайський Памір, яка проходила з 25 липня 2005 р. по 13 вересня 2005 р.
2. Фотографії виконані учасниками експедиції А. Лебедєвим, М. Таракановською та О. Янчевським.
3. Організації експедиції сприяли: Авіакомпанія S7 («Сибір»), СИТЭС-Центр, ГлобалТел.

15. Посилання

1. А. Лебедєв. Звіт про гірський похід 6 кат. ск. за Китайським Паміром 2005.
2. http://www.panoramio.com/photo/15737729 ↗