Паспорт

1. Алтай, Північно-Чуйський хребет, ущелина Каракбак, 1.2
2. Вершина Героїв Алтаю по центру Північно-Західного схилу, висота 3511 м (вимірювання за допомогою GPS).
3. Пропонується — 4А кат. скл., першопроходження.
4. Характер маршруту — льодовий
5. Перепад: 480 м; протяжність — 1100 м.

Середня крутість маршруту — 35–45 градусів.

Протяжність ділянок 5 кат. скл. — 80 м.

6. Використано гачків на маршруті: льодових — 24.

7. Ходових годин команди: 6 год 30 хв від льодовика до вершини;

   12 год 00 хв від льодовика до льодовика; 14 год 30 хв від передового табору до передового табору.

8. Нічліжок — немає.

9. Двійка: Барнов Сергій Іванович, 1-й сп. розряд;

   Комісаров Дмитро Олександрович, 3-й сп. розряд.

10. Тренер: Дракін Андрій Валентинович, 1-ша категорія (№68).

11. Вихід із передового табору: 8:00, 10 липня 2001 р.

    Вихід на льодовик: 9:45, 10 липня 2001 р. Вихід на маршрут: 10:30, 10 липня 2001 р. Вихід на вершину: 16:15, 10 липня 2001 р. Вихід на льодовик: 21:45, 10 липня 2001 р. Повернення в передовий табір: 22:30, 10 липня 2001 р.

12. Організація:

    спільні збори Томської федерації альпінізму та ЗС ТПСС.

Вершина Героїв Алтаю по центру Північно-Західного схилу, точка зйомки № 2

Вершина Героїв Алтаю по центру Північно-Західного схилу, точка зйомки № 1

в. Спасатель

Маршрут на вершину Героїв Алтаю по центру північно-західного схилу (льодовий). Орієнтовно 4А кат. скл.

Вид із базового табору: верхня частина маршруту

Вид з льодовика

Від передового табору, розташованого в районі останнього розливу річки Каракабак і річки із цирку вершин Каракабак, рухатися лівим орографічним берегом до язика льодовика. По льодовику підійти до північно-західного схилу вершини Героїв Алтаю. Підхід від передового табору — 1,5–2 год.

Рух по льоду. Переглядаються два варіанти проходження маршруту:

• прямо по льодоспаду
• правіше нього

Варіант правіше льодоспаду простіший, але явно лавинонебезпечніший. Під час спуску після проходження маршруту було відзначено зхід великої лавини точно по цьому місцю.

У напрямку скельних виходів у районі льодоспаду 200 м від бергшрунду (4 мотузки по 50 м) — крутість: 15°–25°, рух одночасний зі страховкою через ледобури.

Між скельних виходів ліворуч- уверх 50 м, крутість: 40°–50°, рух за перилами, страховка через ледобури. Далі крутий лід прямо вгору 80 м, крутість: 60°–80°, потім 50 м розломи 5°–85° — з короткими стінками, після чого 30 м підйом 60°–75°, рух за перилами, страховка через ледобури.

Далі в напрямку невеликого скельного виходу 200 м за схилом із поступовим збільшенням крутості 25°–40°, тріщини!

Правіше скельного виходу невеликий (10 м, 60°) лобик, після чого положистий схил ~300 м крутістю 30°–40°, після чого 100 м положистий (5°–25°) схил у напрямку скель під вершиною.

Вихід на вершину: зруйновані скелі 10–15 м, лазіння просте в кошках (скелі в снігу та льоду).

Спуск шляхом підйому.

Оцінка безпеки маршруту

Маршрут не кам'янонебезпечний. У 2001 році, попри велику кількість снігу, за маршрутом лавин не сходило. Падіння льоду на маршрут у принципі можливе в районі льодоспаду. На підході, а особливо під час повернення необхідно триматися центра льодовика: лівіше в. Геодезичної в 2000 р. падали великі маси льоду, утворивши 3 виноси на льодовик.