9 171

ПАСПОРТ

1. Клас — першопроходження.
2. Алтай, Північно-Чуйський хребет, ущелина Каракабак.
3. В. Геодезична по північному гребеню.
4. Пропонується 3А кат. ск. (першопроходження).
5. Висота 3529 м, перепад 480 м, протяжність 950 м, середня крутість 32°.
6. Ходових годин 12 (із табору в табір).
7. Нічліг — немає необхідності.
8. Крюки — 8 льодобурів.
9. Керівник

12. Організація — Алтайська крайова федерація альпінізму.

Короткий опис району

Річка Каракабак є лівою орографічною притокою річки Мажой (Маашей). На різних картах можна зустріти різні назви цієї річки. Мажой і Маашей зустрічаються на топографічних картах, причому назва Мажой зустрічається частіше. Назва Маашей зустрічається переважно на туристських карто-схемах.

Під'їзд до району проходить по Чуйському тракту до селища Чибит. У Чибиті з'їхати з Чуйського тракту і далі їхати вздовж річки Чуя 15 км до гирла річки Мажой (Маашей). У цьому місці через Чую прокладений автомобільний міст. Переїхати Чую, подолати крутий затяжний підйом із серпантинами і по долині річки Мажой (Маашей) доїхати до верхнього зимів'я. Далі автомобільна дорога відсутня. Ділянку шляху від селища Чибит до верхнього зимів'я можна проїхати тільки автомобілем підвищеної прохідності. Від зимів'я у верхів'ї річки Каракабак можна пройти або вздовж річки Каракабак, піднімаючись по зарослому лісом схилу, або по невеликій гряді, що відокремлює долину річки Каракабак від заболоченого плато. Вище зони лісу вздовж річки розташована серія озер. Підхід до нижнього озера займає 2–3 год від верхнього зимів'я.

Експедиція альпіністів із Барнаула організувала базовий табір у районі верхнього зимів'я і передовий табір вище другого озера. Із передового табору здійснювалися всі сходження.

Район мало відвідуваний альпіністами. Хоча на більшості високих і яскравих вершинах альпіністи побували. Складені тури із записками. Сходження здійснювалися в 1976 і 1982 роках альпіністами ДСТ «Локомотив» із міст Новосибірськ і Барнаул. Очевидно, до класифікаційної комісії звіти не подавалися. Хоча на маршрут, прокладений на вершину Ачкасова, він подавався.

6. Теодезічний

Характеристика ділянок:

• R0–R1: 600 м, 25–30°, кат. ск. 1.
• R1–R2: 10 м, 55–60°, кат. ск. 3.
• R2–R3: 40 м, 25–35°, кат. ск. 2.
• R3–R4: 20 м, 50–55°, кат. ск. 3.
• R4–R5: 280 м, 35–45°, кат. ск. 2–3.

В. Геодезична по північному гребеню.

Від передового табору, розташованого вище другого озера на річці Каракабак, рухатися лівим орографічним берегом, огинаючи третє і четверте озеро до моренного валу, що перегороджує долину річки. Піднятися на моренний вал і далі вздовж річки підійти до язика льодовика. По льодовику підійти під північний гребінь вершини Геодезична. Праворуч на північний захід від нього відходить коротке осипне ребро. Підхід до початку ребра займає 2–2,5 год.

Простий підйом по осипному ребру виводить до двох жандармів на північному гребені.

Підйом на перший проходить по скельній стінці протяжністю 20 м. Лазіння середньої складності.

Далі скельний гребінь виводить під другий жандарм із 10-метровою стінкою, лазіння середньої складності.

На всьому протязі двох жандармів рух поперемінний, страховка через виступ.

Після жандармів слідує льодовий схил північного гребеня, що виводить на вершину. Протяжність схилу 280 м, крутість 30–35°. Рух поперемінний, страховка через льодобури.

Спуск шляхом підйому.