XVIII. Кратке пояснення до схеми УІАА

Підйом по сніговому конусу виносу не входить до маршруту, але є складним ділянкою, оскільки пухкий глибокий сніг на цьому підйомі впереміш із крижаними брилами ускладнює рух.

Уч. R0–R1 · Бергшрунд — тріщина, перпендикулярна схилу, верхній край якої нависає і виступає трампліном.

Уч. R1–R2 · Фірновий кулуар крутістю 50°. Уч. R2–R3 · Крижаний жолоб через скальний пояс 50 м, до 65°. Уч. R3–R4 · Фірновий схил крутістю 50°. Уч. R4–R5 · Вхід на баранячі лоби по лінії між скидами верхніх

Уч. R5–R6 · Засніжені баранячі лоби уч. R6–R7 · Скельний вихід 150 м., 60°. Уч. R7–R8 · Крижана стінка 40 м., вихід на полицю між сераками.

Уч. R8–R9 · Траверс вліво в обхід льодоспаду. Уч. R9–R10 · Сніжний підйом 30°. Вхід на сідло. Уч. R10–R11 · Рівне сніжне поле до Східного гребеня Північної вершини Західної Білухи.

Уч. R11–R12 · Обвітрений крижаний гребінь зі скельними островами 45°, 500 м.

Уч. R12–R13 · Вершинний гребінь зі сніжними карнизами вліво, до Північної вершини Західної Білухи 300 м.

Уч. R13–R14 · 1000 м по гострому сніжному гребню треверс до головної вершини Заданої Білухи 4456 м. Обережно, сніжні карнизи!

Уч. R14–R15 · Спуск по Західному гребню головної вершини на Західне плато, 400 м по вертикалі.

Уч. R15–R16. По фірновому закритому льодовику, перетинаючи Західне плато з невеликим скидом і набором висоти по діагоналі, у бік головної вершини Хребта Жовтня. Протяжність шляху по плато 5 км на висоті 4000 м.

Уч. R16–R17 · Сніжний схил 45°, 200 м. У середній частині бергшрунд 1 м. Вхід на вершинний гребінь.

Уч. R17–R18 ⋅ Система крижаних розломів на вершинному гребені. Прохід по сніжним мостам. Загальна крутість 40°, протяжність 150 м. На вершині XX років Жовтня великий сніжний карниз. Спуск по маршруту 46 кат. скл. на Ак-кемський льодовик.