ОПИС МАРШРУТУ ПІДЙОМУ НА ВЕРШИНУ «ГОЛОВНА ІГЛА» ПО ПІВДЕННО-СХІДНОМУ СХИЛУ. 1969 р.

Склад групи: ГЛАДІЛІН Л.С. (кер.), РУДНЄВ В.С., АБЛЕСІМОВ В.Є., ГІТЕРМАН Б.П.

Вершина Ігла розташована в горах Памиро-Алая, у вузловій точці хребтів:

• Алайського,
• Туркестанського,
• Зеравшанського

(див. схему 1).

Вершина Ігла (див. схему 2, фото 1) являє собою масив із трьох вершин, умовно названих:

• піком Пахарькової (1),
• Центральною Іглою (2),
• Головною Іглою (3),

відповідно розташованих із північного заходу на південний схід. Північно-західніше масиву Ігла розташований перевал Матча. Висота «Головної Ігли» — 4510 м, визначена альтиметром з точністю ±20 м.

Група зборів м. Арзамас-16 у складі:

• Гладiлiн Л.С. — керівник,
• Руднєв В.С.,
• Аблесiмов В.Є.,
• Гітерман Б.П.

здійснила сходження по південно-східному схилу 3 серпня 1969 р.

Група вийшла з базового табору на перевалі Матча о 3:00 і о 19:20 була на вершині, а о 16:00 того ж дня повернулася в базовий табір. З перевала Матча шлях іде вниз і ліворуч на льодовик Зеравшан з обходом південного гребеня піка «Остроконечний» і з виходом на снігово-льодове плато (див. схему 2). Тут потрібно йти у зв'язках, так як зустрічаються тріщини.

Далі, обійшовши південно-західне ребро вершини «Мала Ігла», шлях іде до перевалу, умовно названому «Карниз» (див. фото 1). Шлях до перевалу «Карниз» займає близько 1 год 30 хв. Звідси і починається сходження.

Перевал «Карниз» являє собою спочатку сніговий, а потім скельний схил з крутістю 45–50° і з набором висоти близько 70 м. Внизу і в середній частині шляху на перевал зустрічаються бергшрунди, а у верхній частині — скелі 8–10 м тієї ж крутості. Підйом на перевал необхідно вести з попеременною страховкою. Підйом на перевал займає 30 хв. З перевала шлях з невеликим спуском виходить на снігове поле, яке перетинається у північно-східному напрямку до проходу між південно-східною стіною в. Головна Ігла і грядой скель, що йдуть на південний схід. Цей прохід умовно названий «Ворота» (див. фото 1). Шлях від перевала «Карниз» до «Ворот» займає близько 1 год.

Частина маршруту, що залишилася (див. фото 2) проходить по сніговому схилу зі змінною крутістю від 15° до 40°. Деякі ділянки схилу лавинонебезпечні. Останні 10 м шляху являють собою нескладні скелі. Південно-західна частина вершини обривається прямовисною стіною. З вершини було знято записку, залишену групою альпіністів під керівництвом Рототаєва К., яка здійснила сходження на вершину «Головна Ігла» 1 жовтня 1968 р.

Після сходження вершина «Головна Ігла» була оцінена учасниками сходження 2Б кат. скл.

При оцінці категорії складності пройденого маршруту група виходила з досвіду сходжень на вершини:

• Лацга (з пер. Горваш)
• Тютю-Баши (3-я башта)
• Кичкидар. Всі ці вершини знаходяться на Кавказі. Пройдений маршрут на вершину Головна Ігла не простіше вище перелічених.

Рекомендації альпіністам.

1. Кількість учасників — 4–8 осіб.
2. Вихідний бівуак — пер. Матча.
3. Час виходу — 2–3 години.
4. Спорядження — мотузка основна 3×40 м, витратна мотузка — 2 м, льодові гачки — 1, молоток — 1. -- шлях підйому -- шлях спуску

-- шлях підйому -- шлях спуску .... непомітний шлях