Район сходження, хребет: ПАМІРО-АЛАЙ, хребет КИЧИК-АЛАЙ Вершина: ІРБІС пік Висота: 4200 м Маршрут: по ЮВ гр. Клас: скельний ПЕРШОСХОДЖЕННЯ Пропонована: 1Б кат. скл. Перепад висот технічної частини маршруту — 230 м (візуально) Протяжність усього — 470 м (візуально) Ділянок V–VI кат. скл. — НЕМАЄ Середня крутість технічних ділянок — 40° Страхування — через виступи Ходових годин на підйомі — 3,5 год I. КЕРІВНИК — ПЕРК Юрій Едуардович, Пр.
Учасники: 2. АНДРЄЄВ Андрій Олександрович, Шр. 3. ВЛАДИМИРОВ Олексій Миколайович, б/р 4. ВЛАДИМИРОВ Андрій Вікторович, б/р 5. ГУСЄВ Сергій Миколайович, б/р 6. КАРПЕНКО Олег Васильович, Пр./інстр. 7. НЕУГОМОНОВ Віталій Петрович, Шр. 8. НІКІТІН Дмитро Олексійович, Шр. 9. ОВЕЧКІН Андрій Васильович, б/р 10. УЙЛДАНОВ Вадим Рауфович, б/р II. ЯКОВЛЕВА Наталія Павлівна, КМС/інстр. I кат.
Тренер: ЛЕВІН Михайло Семенович, МС СРСР/інстр. I кат. — (першим пройшов ключову ділянку, навісив перила і повернувся, передавши керівництво начальнику навчального центру «ІРБІС»)
Дата виходу на маршрут і повернення: 16 серпня 1992 р.
ФЕДЕРАЦІЯ АЛЬПІНІЗМУ
м. МАГНІТОГОРСЬКА
1992 р.
www.alpfederation.ru ↗
ПРИМІТКА: Т1, Т2, Т3 — точки фотозйомки
ТАБЛИЦЯ ОСНОВНИХ ХАРАКТЕРИСТИК маршруту 1Б кат. скл. на пік ІРБІС
| ДАТА і час | №№ уч-ків | Серед. крутість | Протяжність | Характер рельєфу | Кат. скл. | Стан рельєфу | Метеоумови | Скельні гаки |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 16 серпня 1992 р. | R0–R1 | 35° | 200 м | Сип з виходами скель | 1 | Легше рухатися по скелях — сип живий, плям снігу мало | Тихо, безхмарно, +12° | — |
| 8:15–11:45 | R1–R2 | 35° | 150 м | Скельні острови | 1 | Для «жандармів» вони прості; гребінь звужується | — | — |
| R2–R3 | 60° (20 м) | Нахилена полиця (спуск) | 3 | Полиця подвійного ухилу над прямовисом. Перила не знімати, щоб використовувати їх на підйомі. | — | 2 | ||
| R3–R3X | — | (80 м) | Сипний гребінь | 1 | Траверс по сипу | — | — | |
| R3X–R4 | 35° | 70 м | Скельні острови | 1 | Це теж не «жандарми»; гребінь звужується | — | — | |
| R4–R5 | 40° | 50 м | Гребінь | 2 | Розрізаний скельний гребінь, багато живих каменів на зачіпках | — | — |
ПРИМІТКА: Слідів перебування на гребені і вершині не виявлено. Тільки на сідловині «I» знята записка ашхабадських туристів, які здійснили радіальний вихід від верхнього озера Суйчикты 12 липня 1990 р. «НА ПЕРЕВАЛ БАГИР». Назва не приймається, так як близько розташований перевал Уральців, названий так магніторгорцем В. І. Міроновим в 1977 р., будучи 100 м нижче цієї сідловини, зручний для переходу з С на Ю, тоді як з Ю на С шлях пряміший через сідловину західніше перевала Уральців. Між двома перевальними точками близько 300 м усього, і за аналогією з Кой-авган-аушем пропонується називати їх «пер. Уральців» і «пер. Уральців помилковий».
Короткий опис маршруту 1Б кат. скл. на пік ІРБІС: Від злиття річок Джолджилга і Суйчикты вгору по р. Джолджилга. Через 2–3 год піднятися на першу кінцеву морену льодовика Джолджилга (не на другу в 500 м далі!) — тут база «3700». Піднявшись по стику другої морени і правого (ор.) схилу ущелини, перетнути набір морен управо-вперед і звернути за південне сипне плече Караташа. Звідси на фоні неба видно вершину п. Ірбіс, проте початок шляху відкриється тільки після підйому на льодовик (простіше обійти його язик R1–R2 35° 150 м справа по ходу). Скельний гребінь між перевалами Уральців і сідловиною «І» маршруту має ділянки IV–V кат. скл., тому підніматися на пер. Уральців — значить потім спускатися з нього на захід і обійти скельний гребінь з виходом потім на сідловину «І» (помилковий-R0–R1 35° 200 м, помилковий пер. Уральців). На сідловині зв'язатися і одночасно до «2», тут спуск-обхід справа по полиці і стінці (ПЕРИЛА). Далі траверс сипного гребеня. По скельних островах і звужуючомуся скельним гребеню — вихід на вершину. Спуск шляхом підйому.
Варіант спуску:
- По кулуару з вершини в ущ. Суйчикты
- Потім траверс вліво
- Підйом на пер. Уральців
Коментарі
Увійдіть, щоб залишити коментар