Па­спорт підйо­му на пік Джель-Те­гер­мен 4570 м.

1. Тянь-Шань, цен­траль­на час­ти­на хре­бта Ат-Ба­ши, уро­чи­ще Бо­скур­бу. Роз­діл у клас­ифі­ка­то­рі від­сут­ній.
2. Джель-Те­гер­мен — 4570 м. За За­хід­ним ку­луа­ром і да­лі по Пів­ден­но­му гре­бню.
3. Про­по­ну­єть­ся 3Б кат. скл. Пер­шо­підйо­м.
4. Мар­шрут ком­бі­но­ва­ний
5. Пе­ре­пад ви­сот — 520 м за (GPS).

Про­тяж­ність мар­шру­ту — 800 м.

Ді­лян­ки:

• 2Б кат. скл.: 600 м, 40–55 гра­ду­сів
• 4А кат. скл.: 200 м, 40 гра­ду­сів

6. Ви­ко­ри­ста­но 8 за­клад­них еле­мен­тів.
7. Ходових годин — 12.
8. Спуск шля­хом підйо­му.
9. Ке­рів­ник: Paolo Rab­bia.

Учас­ник: Ales­san­dro Bel­tra­me

10. Ви­хід на мар­шрут 8:00, 29 бе­рез­ня 2015 р.

До­сяг­нен­ня вер­ши­ни 17:30, 29 бе­рез­ня 2015 р. Повер­нен­ня 20:00, 29 бе­рез­ня 2015 р.

Дже­ль — Те­гер­мен, Млин

Ця вер­ши­на за фор­мою і ви­со­тою на­га­дує Ма­тер­хорн і зна­хо­дить­ся в цен­траль­ній ча­сти­ні Ат — Ба­шинсь­ко­го хре­бта в Ки­ргиз­ста­ні.

За да­ни­ми ки­ргизь­кої тур­фір­ми, яка за­без­пе­чи­ла ло­гіс­ти­ку підйо­му, це всьо­го лиш дру­га ек­спе­ди­ція в цьо­му рай­о­ні. Пер­ша роз­ві­ду­валь­на ек­спе­ди­ція бу­ла про­ве­де­на Джа­ко­мо Па­ра і Пао­ло Раб­бі­а взи­мку 2011 р. на ли­жах. Бла­го­да­ря ін­фор­ма­ції, оде­р­жа­ній під час тієї ек­спе­ди­ції, ста­ло мож­ли­вим ор­га­ні­зу­ва­ти дво­тиж­не­вий тур (10 днів на го­рі) з 20 бе­рез­ня по 3 квіт­ня 2015 р.

З ос­тан­ньо­го се­ла, до­бра­ти­ся до яко­го мож­на на ав­то­мо­бі­лі, у нас зай­ня­ло один день, що­би підій­ти до го­ри на ко­нях, не­су­чи з со­бою близь­ко 80 кг їжі і об­лад­нан­ня. Ба­зо­вий та­бір був ор­га­ні­зо­ва­ний на ви­со­ті 3070 м, на сни­гу, бі­ля дже­ре­ла во­ди.

Це міс­це зав­жди під­вер­же­не силь­ним віт­рам (до 100 км/год). Ось чому ки­ргизь­ки­ми ко­чів­ни­ка­ми го­ра на­зи­ва­єть­ся Джель Те­гер­мен (Млин).

На­ступ­ні 1000 м по на­пря­му до вер­ши­ни бу­ли прой­де­ні на ли­жах. Піс­ля то­го, як ми пе­ре­бо­ро­ли льо­до­пад в ниж­ній ча­сти­ні до­ли­ни, ми змо­гли знай­ти кра­щу лі­нію підйо­му до вер­ши­ни. Ми ви­рі­ши­ли вста­но­ви­ти два та­бо­ри:

• на 3070 м
• на 4050 м

Під час пер­шої по­пр­им­ки, 25 бе­рез­ня, ми дій­шли до кін­ця льо­до­во­го ку­луа­ра на 4450 м.

Піс­ля чо­ти­рьох днів ви­му­ше­но­го зу­пин­ки че­рез не­го­жі по­год­ні умо­ви, 29 бе­рез­ня, ми по­проб­у­ва­ли дій­ти до вер­ши­ни без­по­се­ред­ньо з ба­зо­во­го та­бо­ру. Піс­ля 4 год на ли­жах і 2 год підйо­му на ку­луар ми під­ня­лись на ви­со­ту в 120 м від вер­ши­ни. Ця остан­ня час­ти­на мар­шру­ту бу­ла дій­сно по­га­ної ске­льної ді­лян­ки, і за­хис­ні мож­ли­во­сті у нас бу­ли об­ме­же­ні. Ця сні­жна і ске­льна ді­лян­ка бу­ла прой­де­на з до­по­мо­гою:

• льо­до­ру­бів і ко­шкі­в,
• цвяхів,
• га­й­ок,
• дру­зів.

Вер­ши­на бу­ла до­сягну­та о 17:30 Пао­ло Раб­бі­а і Алес­сан­дро Бель­тра­ме. Мар­ко Бер­ні­ні від­мо­вив­ся че­рез про­блем з ди­хан­ням.

Під час спус­ку з пер­ших 1000 м ми бу­ли ви­му­ше­ні за­ли­ши­ти там свої мо­ту­зи че­рез сер­йоз­них ри­зи­ків кам­не­па­ду.

Про­мі­жний та­бір бу­в до­сягну­тий о 20:00.

По­тім ми спус­ка­лись на ли­жах в ба­зо­вий та­бір в ту­ма­ні з усім важ­ким об­лад­нан­ням і усім ін­шим ви­сот­них та­бо­рів на на­шій спи­ні.

Ми дій­шли до ба­зо­во­го та­бо­ру близь­ко пів­но­чі.

Наш но­вий мар­шрут (TD+ за шка­лою UIAA) був на­зва­ний «Сер­ця чоти­рьох».

До­ку­мен­та­ція

Я по­пра­цю­вав опи­са­ти на­ше при­го­ду че­рез ві­зу­аль­ні об­ра­зи, ви­ко­ри­сто­ву­ю­чи про­фе­сій­не об­лад­нан­ня, що­би зро­би­ти ви­со­ко­я­кіс­ні сни­мки і ві­део, які мо­жуть да­ти до­бре уяв­лен­ня про емо­ції, які ми пе­ре­жи­ли.

Я зро­бив це бла­го­да­ря:

• лег­кос­ті і якіс­ті об­лад­нан­ня;
• до­б­рій ор­га­ні­за­ції син­хро­ні­за­ції.

Я пра­цю­вав швид­ко в ре­жи­мі ре­аль­но­го ча­су, що­би спій­ма­ти на­стро­ї і важ­кі мо­мен­ти ра­зом з різ­ни­ми по­год­ни­ми умо­ва­ми. Це іс­то­рія при­го­ди і до­слід­жен­ня, роз­по­ві­да­на го­ло­в­ни­ми дій­сни­ми осо­ба­ми, іс­то­рія не­у­дач, по­ко­ри, спів­жит­тя, ен­ту­зі­аз­му, рі­шу­чості і на­ван­та­жень (пе­ре­вто­м­лен­ня). Це за­пис про те, як бу­ти від­важ­ним (му­же­ст­вен­ним) изо дня в день в пе­рі­од, ко­ли вир­ту­аль­на ре­аль­ність уяв­ля­єть­ся більш при­ваб­ли­вою, ніж справжня.

Цей фільм — за­клик по­ста­ви­ти се­бе в ті об­лас­ті, де льо­до­ру­би і ко­ш­ки не­пот­ріб­ні, але рі­шу­чість і від­ва­га не­об­хід­ні.

Jel Teger­men, the Wind­mill

This moun­tain is si­mi­lar to the Mat­ter­horn in shape and height and is si­tu­a­ted in the cen­tral part of the At Ba­shi range in Ky­rgyz­stan. Ac­cord­ing to the Ky­rgyz a­gen­cy, that sup­plied the lo­gis­tics, this is the se­cond ex­pe­di­tion in this a­rea ever. The first ex­plo­ra­tion was in win­ter 2011 on ski by Gi­a­co­mo Pa­ra and Pao­lo Rab­bia.

Thanks to the in­for­ma­tion got du­ring that ex­pe­di­tion it was pos­si­ble to or­ga­nize a two-week-tour (of it 10 days have been spent on the moun­tain), from 20 мар­та 2015 г. to 3 ап­ре­ля 2015 г.

From the last village reachable by car, it took us one day to ap­proach the moun­tain on horse­back, carrying about 80 kilos of food and equip­ment with us. The base camp was orga­nized at 3070 м, on snow, near the high­est source of wa­ter. This place is al­ways beat­en by strong winds (up to 100 km/hour). That's way the moun­tain is called Jel Tegermen (The Wind­mill) by Kyrgyz nomads.

The fol­low­ing 1000 me­tres to­wards the moun­tain were done by ski. Once we over­came the ice­fall at the bot­tom of the val­ley, we were a­ble to find the best line to the top. We de­cid­ed to in­stall two camps, one at 3070 м and the oth­er at 4050 м.

Dur­ing the first at­tempt to the sum­mit, on March 25th, we reached the end of an ice cou­loir at 4450 м. Af­ter four days of forced stop due to bad weath­er, on March 29th, we tried to reach the sum­mit di­rect­ly from the base camp. Af­ter 4 hours by ski and 2 hours of climb­ing in the cou­loir, we climbed the last 120 me­tres to the top.

В цій останній частині ми зіткнулися з дуже поганою якістю породи, а можливість встановлення точок страховки була обмежена. Весь цей участок був пройдений з використанням льодорубів і кошек як по снігу, так і по скелях з застосуванням:

• цвяхів
• наборів нитів
• френдів

Вер­ши­на бу­ла до­сягну­та о 17:30 Пао­ло Раб­бі­єю і Алес­сан­дро Бел­т­ра­ме. Мар­ко Бер­ні­ні від­мо­вив­ся від по­пр­им­ки че­рез про­блем з ди­хан­ням.

На пер­ших 1000 м спус­ку ми бу­ли ви­му­ше­ні за­ли­ши­ти там на­ші мо­ту­зи че­рез се­рь­оз­ної не­без­пе­ки кам­не­па­ду. Під­ніж­жя ку­луа­ра бу­ло до­сягну­то о 20:00. По­тім ми на ли­жах спу­сти­лись в та­бір ба­зи крізь ту­ман, не­су­чи на со­бі все важ­ке сна­ряж­жен­ня і май­но ви­со­ких та­бо­рів. Та­бір ба­зи ми дій­шли близь­ко пів­но­чі.

Наш но­вий мар­шрут (TD– в шка­лі UIAA) оде­р­жав на­зву «Four Hearts».

DOCUMEN­TATION I tried to describe our adventure through visual images using pro­fes­sion­al equip­ment to make high-qual­i­ty pic­tures and vid­eos, that can give a good idea of the emo­tions we expe­ri­enced. I did it thanks to light­ness and qual­i­ty of equip­ment and good tim­ing orga­ni­za­tion. I tried to work quick­ly in real time catch­ing the mood and dif­fi­cult mo­ments to­geth­er with dif­fer­ent weath­er con­di­tions. It is a sto­ry of ad­ven­ture and ex­plo­ra­tion told di­rect­ly by the pro­ta­go­nists, a sto­ry of:

• fail­ures,
• res­ig­na­tion,
• forced cohab­i­ta­tion,
• en­thu­si­asm,
• de­ter­mi­na­tion,
• and strain.

It is a rec­ord about be­ing brave day by day in a pe­ri­od where vir­tu­al real­i­ty seems to be more at­trac­tive than the real one. This film is an incite­ment to put oneself on the line in fields where ice axes and crampons are not re­quest­ed but de­ter­mi­na­tion and brave­ry are nec­es­sa­ry.

1

1999

Dig­i­tized by Google