Паспорт

1. Клас скельний
2. Західний Тянь-Шань, Угамський хребет
3. Пік 4200 (Кизилбаш), по лівій частині ПС стіни
4. Пропонується — 6Б тр, первопроходження
5. Перепад: 695 м, протяжність — 755 м, протяжність ділянок 5–6 кат. тр — 465 м, середня крутість основної частини маршруту 82° (3540–3990)
6. Забито гаків:

7. Ходових годин команди: 40 год і днів — 4
8. Ночівлі:
   • 1-а — двоє у гамках, четверо сидячи на виступах похилої полиці, гамки під ногами;
   • 2-а — четверо у гамках, один сидячи на підвісному майданчику, один сидячи на полиці.
9. Керівник: Рафіков Шаміль Ріфович, МС Учасники:
   • Дедій Віктор Ульянович, КМС
   • Бобров Олександр Михайлович, КМС
   • Муканов Кенжебек Бектолеуович, МС
   • Савін Олександр Борисович, КМС
   • Урузгалієв Анатолій Олексійович, КМС Тренер: Попенко Юрій Степанович, МСМК, ЗТР КазСРР

II. Вихід на маршрут: 1 липня 1986 р. Вершина: 4 липня 1986 р. Повернення: 4 липня 1986 р.

12. Організація: Республіканський клуб альпіністів (Казальпклуб)

ЗАГАЛЬНЕ ФОТО ВЕРШИНИ 1 липня 1986 р., 11:00, об'єктив І-50-2, Ф = 50 мм, відстань 2 км, точка I, Н = 3600 м.

1. Маршрут 1982 р., 5Б кат. скл.
2. Маршрут 1986 р., 5Б кат. скл.
3. Маршрут

Профіль стіни справа «Дах» 4 липня 1986 р., 20:00, об'єктив І-50-2, Ф = 50 мм, відстань 3 км, точка 4, Н = 3800 м.

Фото профілю стіни справа. 28 червня 1986 р., 12:00, об'єктив «Мінітар» Ф = 32 мм, відстань 0,2 км, точка 6 на маршруті I — загальне фото вершини, Н = 3700 м.

Фото профілю стіни зліва. 30 червня 1986 р., 14:00, об'єктив І-50-2, Ф = 50 мм, відстань 0,5 км, точка 5, Н = 3500 м.

Схема маршруту за УІАА

Пік Кизил-Баш 4200, Схема маршруту за УІАА М 1:2000

Опис маршруту за ділянками

Ділянка R0–R1. Сніжно-льодовий схил, перерізаний бергшрундом. Рух в обхід бергшрунду зліва по ходу, з виходом на скелі. Короткі ділянки сніжно-льодового схилу перший проходить у котках.

Ділянка R1–R2. Скельна стіна 30 м, 80°. Скелі зруйновані. Проходиться вільним лазінням. Рух зліва направо у напрямку внутрішнього кута.

Ділянка R2–R3. Внутрішній кут 10 м, 90°. Непрочні скелі сильно утруднюють лазіння. Вихід із кута прямо вгору — 2 гаки для ІТО. Праворуч — вузька похила полиця — місце для страховки незручне.

Ділянка R3–R4. Стінка 12 м, 90°. Зачіпок практично немає. Проходиться із використанням ІТО.

Ділянка R4–R5. Камін 25 м, 85°. Лазіння складне на розпірках. Виводить на полицю, зручну для організації страховки. Це вершина «Пальця». Можуть стояти 3 людини.

Ділянка R5–R6. Внутрішній кут 45 м, 90°. Стінки загладжені. Тріщини вертикальні, незручні для організації страховки (ломкі скелі). У середині внутрішнього кута є нависання 2,5–3 м. Проходиться із використанням ІТО.

Ділянка R6–R7. Похилий внутрішній кут 20 м, 85°. Лазіння гранично складне. Стінки загладжені. Із внутрішнього кута ліворуч вихід на похилу полицю розміром 0,6×2 м під «білим конем», придатною для організації сидячої ночівлі.

Ділянка R7–R8. Внутрішній кут (10 м) переходить у вертикальну щілину 10 м, 85° шириною від 15 до 50 мм. Проходиться вільним лазінням. Для страховки зручні «френди», закладки. Щілина підводить під 30-метрову, навислу стіну 95°. Скеля рудого кольору, має лускоподібну будову. Поверхневий шар (кірка) легко обламується, що унеможливлює вільне лазіння. Ділянка проходиться із застосуванням скай-хуків, ІТО. Для страховки використовуються шлямбурні гаки. Рух стіною у напрямку добре видимого знизу внутрішнього кута. Стіна закінчується навісом. У основі внутрішнього кута є поличка на півстіни. Єдине місце, придатно для організації пункту страховки.

Опис маршруту (продовження)

Ділянка R8–R9. Внутрішній кут 20 м, 90°. Лазіння гранично складне. Для страховки використовуються «френди», закладки.

Ділянка R9–R10. Нависла щілина 6 м, 95°. Проходиться із використанням ІТО (шлямбурні гаки, ексцентрики, кулачки).

Ділянка R10–R11. Похила плита 15 м, 75° без тріщин. Проходиться на терті. Для страховки використовуються шлямбурні гаки.

Ділянка R11–R12. Внутрішній кут 20 м, 90°. Стінки загладжені. Рух вгору по тріщині, забитої мохом на ІТО. Для страховки використовуються шлямбурні гаки.

Ділянка R12–R13. Стінка 8 м, 75°. Скелі зруйновані. Рух гранично обережний. Вихід на невелику похилу полицю 30°. Тут можуть розміститися 2–3 людини.

Ділянка R13–R14. Відвісний внутрішній кут 6 м, 90° виводить на другу похилу полицю, де також розміщуються 2 людини.

Ділянка R14–R15. Внутрішній кут 8 м, 85°. Лазіння гранично складне на розпірках. Для страховки використовуються закладки.

Ділянка R15–R16, R19–R20. Верхня частина ромба. Скелі рудого кольору. Сильно еродовані. Будова аналогічна ділянці R7–R8. При русі неприпустиме навантаження зачіпок у напрямку перпендикулярному поверхні скелі (на відрив). Місць для забивання гаків гранично мало, у зв'язку з цим при організації перил використовуються шлямбурні гаки.

Ділянка R20–R21. Стіна з «чорними підтікамі» 20 м, 90°. Скелі мокрі. Лазіння гранично складне. Вихід на «дах».

Ділянка R21–R22. Сірі плити 170 м, 60°. Рух прямо вгору вздовж жолобів із водою.

Ділянка R22–R23. Пояс червоного граніту 40 м, 55°. Вихід на гребінь.

Ділянка R23–R24. Гребінь 50 м, 35° виводить на вершину.