1. Клас сходження — скельний.
2. Район сходження — Тянь-Шань, хребет — Терскей Ала-Тоо
3. Вершина, її висота, маршрут сходження: п. Менделєєвець, 4122 м, по лівому канту трикутника північної стіни.
4. Припустима кат. складності — 5Б.
5. Характеристика маршруту: перепад висот 1000 м (стінна частина 680 м), протяжність ділянок 5–6 кат. складності — 375 м, середня крутість стіни — 70°.
6. Використано гачків та закладальних елементів: для страховки 164, для ІТО — 38.
7. Кількість ходових годин — 25 (з них 21 по стіні).
8. Кількість нічліжів та їх характеристика: 10 липня — сидіння, 11 липня — лежання.
9. Склад команди:
   1. КОМІСАРОВ Володимир Анатолійович — капітан, КМС,
   2. АЛЬШУЛЕР Леонід Борисович — учасник, КМС,
   3. БИЧЕК Олександр Михайлович — учасник, МС,
   4. ПОМАЗУЄВ Володимир Васильович — учасник, КМС.
10. Тренер команди — БОШМАН Вернер Францевич — МС.
11. Дата виходу на маршрут — 10 липня 1983 р., повернення — 12 липня 1983 р.

Маршрут, пройдений групою в 1983 році (першопроходження). Маршрут, пройдений по трикутнику північної стіни раніше.

Фото 2. Загальний вигляд стінної частини маршруту. а — маршрут, пройдений групою, б — маршрути, пройдені раніше.

Рис. 3. Схема маршруту в символах (нижня частина).

Рис. 4. Схема маршруту в символах (верхня частина), вигляд з північного сходу.

Таблиця основних характеристик маршруту

Примітка: гачки, кількість яких вказана в знаменнику, використовувалися для створення ІТО, інші використовувалися для забезпечення страхування.

Коротке пояснення до таблиці

R0. Підхід зі стоянки Аю-Тор по осипу під стіну, 200 м лівіше центрального водоспаду.

R1–R5. Рух починається вгору, весь час відхиляючись трохи вправо, щоб учасники не опинилися один під одним. Ділянка являє собою стіну з чергуванням стінок, косих полиць та внутрішніх кутів. По них вихід на велику неявно виражену похилу засніжену полицю.

R6. По полиці спочатку вгору-вліво під стіну і далі трохи вліво-вниз (5–8 м) до стінки зі щілиною (можливе місце для сидіння на нічліг).

R7. По стінці вгору до щілини і по ній далі із застосуванням ІТО на «пробку» у верхній частині щілини під карниз.

R8. Траверс вліво під стіною з нависанням, із використанням відтяжки на косу полицю. Витягування рюкzakів. Зверху з нависаючої частини стіни капає вода (у непогоду тут ллється невеликий водоспад).

R9. По полиці вліво-вгору до монолітною стіни з тріщиною, що виводить на кант.

R10. Вертикальна плита з широкою тріщиною (для проходження використовуються закладальні елементи великих розмірів) виводить на кант. У підставі тріщини знаходиться контрольний тур.

R11. По канту вгору, далі вліво — вихід на північно-східну грань стіни.

R12. По косій полиці вліво-вгору над язиком льодовика під мокру стінку.

R13–R14. По стінці вправо-вгору в сторону канта.

R15. Вгору по стіні паралельно канту по мокрим загладженим скелям.

R16–R17. Це — найбільш складна ділянка північно-східної частини стіни. Лазіння ускладнюється мокрими скелями. У верхній частині стіни — нависаюча ділянка (протяжністю близько 2 м). Вихід до розчленованої стіни з меншою крутістю. У центральній частині стіни, перед нависанням — контрольний тур на гачку.

R18. По стінці з засніженими скелями з чергуванням:

• внутрішніх кутів,
• полиць,
• коротких стінок — на гребінь.

R19. По гребеню — одночасний рух на південь у бік вододілу рр. Телети та Аю-Тор. На гребені є місця для лежачих нічлігів. По вододільній частині гребеня — на захід до вершини п. Менделєєвець.

R20. Спуск по південно-східному схилу в ущ. Телети.