Паспорт сходження

1. Клас сходження: Траверс
2. Район сходження: Тянь-Шань, Терскей-Алатау
3. Маршрут сходження: Траверс піків Карбишева, Блюхера і Тухачевського з півночі на південь із підйомом на пік Карбишева по південному ребру.
4. Характеристика сходження: Підйом на пік Карбишева по 5А кат. скл. Протяжність траверсу 2600 м. Перепад висот піків і перемичок – 400 м. Протяжність складних ділянок – 850 м.
5. Забито крюків: Скельних – 142, льодових – 15
6. Кількість ходових годин: 36,5
7. Кількість ночівель та їх характеристика: 2 ночі лежачі.
8. Найменування команди: Команда Облради ДСТ «Зеніт»
9. П.І.Б. керівника, учасників, їх кваліфікація: Пенчук В.Л. – МС (керівник) Журздін В.І. – КМС (учасник) Каліничєв Б.С. – КМС (учасник) Сєдов Г.К. – КМС (учасник)
10. Тренер команди: МС Пенчук В.Л.
11. Дата виходу на маршрут і повернення: 1–5 серпня 1976 р.

Опис маршруту сходження

1 серпня. Шлях від базового табору «Ала-Тоо» до п. Карбишева і підйом на вершину (за маршрутом 5А кат. скл.) відомі і тут наводяться коротко (опис — усюди за ходом).

Шлях підходу до початку маршруту йде правим (за ходом) берегом ущелини Оюнтор, потім правою мореною льодовика Каракольський до місця впадіння в нього льодовика Карбишева. Далі по правій стороні льодовика Карбишева до початку східного контрфорсу піка Карбишева, у підніжжя якого група зупинилася на бівак (7 ходових годин із базового табору).

2 серпня. Вихід о 7:00. Підйом на п. Карбишева починається від основи внутрішнього кута, утвореного південною стіною піка і східним схилом хребта, в якому розташована вершина. Ребро цього кута — вузький кулуар, круто йде на 400 м вгору до вертикальної південної стіни піка (R1). Маршрут відразу приймає стіновий характер.

Тут (R1) найбільш складним представляється ділянка переходу вузької горловини кулуара і далі вихід по стіні правої сторони кулуара до південної стіни піка Карбишева. Стіна — типу «баранього чола» без варіантів обходу:

• праворуч — нависаючі ділянки;
• ліворуч — камне небезпечна частина кулуара (фото).

Слід зазначити, що всю нижню частину до цього місця група повинна проходити в ранні години, так як після сходу сонця тут спостерігаються досить часті камнепади.

Далі 250 м уздовж південної стіни вліво–вгору до перемички в хребті (R2). Тут прості ділянки перемежовуються ділянками складного лазіння по засніжених і з натічним льодом скелях крутизною до 80–85° протяжністю 30–40 м. На підйом до перемички група витратила 10 годин. Тут було прийнято рішення почати пошуки місця для біваку, з тим щоб на наступний день вийти на п. Карбишева по південному ребру без рюкзаків.

Весь гребінь між піками Карбишева і Блюхера на протязі 2 км має гострий, ніжоподібний характер, з великою порізаністю. Ліворуч на південь від перемички починається підйом на жандарм (R4) (40 м, крюкова страховка). Підйом на жандарм — в лоб (плити) і спуск (20 м) на гребінь. Тут на сніжному схилі була вирита майданчик для біваку (R5).

3 серпня. Вихід о 6:00. Повернувшись на перемичку до південного ребра п. Карбишева і по ньому піднялися на вершину (R3; 400 м). Тут — круті плитовидні скелі, місцями з натічним льодом. Полиці засніжені та залиті натічним льодом.

Широкий засніжений внутрішній кут перед виходом на вершину вимагає акуратності і ретельної страховки, так як тонкий шар снігу лежить на жорсткому льоду. До вершини 2 гол 30 хв.

Повернувшись з вершини на бівак (1 гол), згортаємо його і продовжуємо траверс до п. Блюхера.

Маршрут (фото) проходить переважно по правій стороні гребеня. Маршрут в основному скельний, часто плитовидного характеру, місцями сніг і лід на плитах. Страховка крюкова і через виступи і перегини гребеня. Невеликі жандарми (20–30 м):

• або обходяться праворуч по неяскраво вираженим полицям,
• або йдуться в лоб (R6).

Жандарм перед стіною, що веде до східної вершини п. Блюхера, долається підйомом на нього по стіні праворуч за ходом. 30-метрова (90°) стіна жандарма пройдена із застосуванням штучних точок опори, страховка крюкова (R7). Тут рюкзаки витягуються. Вихід на полицю.

З полиці 40 м по правій стороні крутого сніжно-льодового гребеня до основи північної стіни, що веде з гребеня на п. Блюхера. По стіні (R9, 100 м, 75°) — вихід на передвершинний сніжно-льодовий схил (страховка крюкова, складне лазіння по плитах, місцями покритих льодом і снігом).

По сніжно-льодовому гребеню (R10, 80 м, 55°) — вихід на вершину Блюхера. Тут, на невеликій площадці, була викладена із каменів і снігу площадка під палатку і встановлений контрольний тур. Від попереднього біваку – 2 гол 30 хв.

4 серпня. Вихід о 8:00. Від вершини п. Блюхера спуск 10 м на східну сторону гребеня і далі вправо під нависаючий 20-метровий сніжний карниз (група пройшла тут в ранні ранкові години) і по лівій стороні сильно порізаного гребеня — до перевалу перед вершиною п. Тухачевського.

У проваллі — гострий сніжно-льодовий гребінь (20 м). З гребеня прямо вгору по стіні (60 м, 70°) на вершину п. Тухачевського (R11).

З вершини:

• спуск по сніжному схилу на ліву сторону гребеня,
• далі по скелях середньої труднощі до початку спуску по східній стіні піка Тухачевського по маршруту 4А кат. скл. до вихідного біваку.

На спуску:

• 4 спортивних спуску,
• один дюльфер 50 м,
• далі по крутих осипних полицях на льодовик Карбишева до вихідного біваку.

Тут о 18:00 група зупинилася на бівак, лив сильнейший дощ із мокрим снігом.

5 серпня. Вийшовши з біваку о 9:00, група повернулася в базовий табір «Ала-Тоо». Траверс піків Карбишева – Блюхера – Тухачевського Маршрут, пройдений командою Облради ДСТ «Зеніт»

• Маршрут 5А кат. скл. на п. Карбишева
• Маршрут 4Б кат. скл. на п. Карбишева
• Маршрут 4А кат. скл. на п. Тухачевського (4750)

Південне ребро піка Карбишева (4700 м) Південне ребро піка Карбишева (4700 м) і шлях спуску з 1-го жандарма.

12

1

На ділянці 11

Таблиця основних характеристик

Маршрут сходження: Траверс піків Карбишева, Блюхера і Тухачевського з півночі на південь.

Всього: 48,5 гол (з них 12 гол на підхід під маршрут і повернення в базовий табір «Ала-Тоо»).

Висновок

Команда Облради ДСТ «Зеніт» вперше пройшла траверс піків:

• Карбишева (4700 м),
• Блюхера (4720 м),
• Тухачевського (4750 м), що представляє собою технічно складний, комбінований маршрут.

Маршрут пройдений в хороших погодних умовах. Умовно маршрут можна розбити на п'ять частин:

• 1. Класифікований маршрут 5А кат. скл. на пік Карбишева по південному ребру.
• 2. Пройдений вперше комбінований гребневий маршрут від піка Карбишева до піка Блюхера.
• 3. Пройдений вперше стіновий маршрут на пік Блюхера.
• 4. Пройдений вперше гребневий маршрут між піками Блюхера і Тухачевського.
• 5. Пройдений раніше маршрут 4А кат. скл. на пік Тухачевського по східній стіні — шлях спуску з траверсу.

Слід зазначити, що при здійсненні траверсу пік Блюхера був підкорений вперше.

Найбільш технічно складна частина маршруту — третя. Тут в основному монолітні, плитовидні скелі засніжені та обледенілі. При недостатній техніці лазіння і скельній підготовці ведучого тут можуть знадобитися шлямбурні крюки, а в умовах негоди вони необхідні завжди.

На деяких ділянках стіни при підйомі на пік Блюхера, застосовуючи зажими, учасники групи (виключаючи ведучого) проходили з рюкзаками і тим самим звели до мінімуму застосування незручної операції «витягування рюкзаків».

Загалом ром маршрут вимагає гарної всебічної підготовки групи. У складних погодних умовах, на які необхідно завжди розраховувати в цьому районі, окремі ділянки маршруту вимагають граничної мобілізації всіх засобів тактичної та технічної підготовки учасників групи.