ПАСПОРТ ПІДХОДУ
-
Район, ущелина, номер розділу за класифікаційною таблицею (2001) року:
Тянь-Шань, Терскей Ала-Тоо, 7.10.44а
-
Найменування вершини, назва маршруту:
Джигіт, по центру Північної стіни
-
Категорія складності: 6А
-
Характер маршруту: комбінований
-
Перепад висот маршруту: 1220 м (за альтиметром)
Протяжність маршруту: 1355 м. Протяжність ділянок: V кат. ск.: 820 м, VI кат. ск.: 370 м. Середня крутість:
- основної частини маршруту: 78°
- усього маршруту: 68°
-
Використано гачків на маршруті: скельних: 112 шт., закладних елементів: 91 шт., льодових гачків: 27 шт., шлямбурних стаціонарних: 32 шт., у т.ч. ІТО: 4 шт. Залишено гачків на маршруті: 2 шт.
-
Ходових годин команди: 37 год, днів: 3,5
-
Керівник: Вінніков Євген Анатолійович, КМС (ine@csys.ru)
Учасник: Хлимонок Сергій Вікторович, 1-й сп. розряд, 1981 р.
-
Тренер: Тумялiс Володимир Віталіус, МС
-
Вихід на маршрут: 5:00 12 серпня 2006 р.
Вихід на вершину: 9:00 15 серпня 2006 р. Повернення у БЛ: 16:00 15 серпня 2006 р.
-
Організація: Томська Федерація Альпінізму
ЗАГАЛЬНЕ ФОТО ВЕРШИНИ

Фото 1. Знято 10 серпня 2006 р. о 17:00 із БЛ під п. Джигіт.
- маршрут Д. Шарашенідзе, 6А кат. ск.
- маршрут В. Вакурiна, 6А кат. ск.
- маршрут І. Слєсова, 6А кат. ск.
- маршрут А. Рябухіна, 6А кат. ск.
КАРТОСХЕМА РАЙОНУ

ХАРАКТЕРИСТИКА РАЙОНУ І ОБ'ЄКТА ПІДХОДУ
Хребет Терскей Ала-Тоо знаходиться в Центральному Тянь-Шані, на території Киргизстану. Терскей Ала-Тоо — один із найбільш могутніх ланцюгів Тянь-Шаню і простягається приблизно на 400 км. Хребет обмежує озеро Іссик-Куль із півдня крутими Північними схилами. Так як хребет тягнеться приблизно у широтному напрямку і стоїть могутнім бар'єром на шляху ПД і Пн. вітрів, то у його найбільш високій частині відбувається конденсація вологи, що випаровується із поверхні озера Іссик-Куль. У результаті цього погода у районі нестійка, випадіння опадів має періодичний характер. Пік Джигіт (5170 м), друга за висотою вершина у хребті Терскей Ала-Тоо, розташований у 9 км східніше п. Каракольського (5281 м), приблизно у 50 км на південь від міста Каракол (Пржевальськ), у верхов'ях правого витоку річки Каракол (урочище Кок-Бор). Від г. Каракол на 25–30 км уверх за Каракольською ущелиною до а/л «Ала-Тоо» і стоянок на злитті річок Кок-Бор і Он-Тор проходить машина — відстань 25–30 км уверх за Каракольською ущелиною. Далі за правим берегом (орографічно) річки Кок-Бор вантажі можна перевезти на конях, практично під «язик» льодовика Джигіт, — підхід займає приблизно 5–6 год. Із-під льодовика до стоянок під п. Джигіт підхід 1,5–2 год. Як і більшість навколишніх вершин, п. Джигіт складений гранітами, які у багатьох місцях збагачені:
- кварцом,
- шпатами.
На Сх, Пн і СЗ п. Джигіт обривається стінами. Причому:
- Сх і СЗ стіни все ж мають подібність крутого контрфорсу,
- центр Північної стіни є яскраво вираженою стіною у прямому сенсі цього слова.
Скеля складена із великих блоків, багато внутрішніх кутів, камінів, плит, залитих льодом і запорошених снігом. Лід має вельми характерну структуру: твердий, крихкий, пористий. За час спостереження за «станом» Північної стіни було помічено, що на відміну від маршрутів Д. Шарашенідзе і В. Вакурiна (сильні камнепади протягом усього дня), деяка опуклість центру Північної стіни робить маршрут І. Слєсова практично безпечним. Через це для сходження і був обраний маршрут І. Слєсова.
ТЕХНІЧНА ФОТОГРАФІЯ МАРШРУТУ


СХЕМА МАРШРУТУ В СИМВОЛАХ УІАА
| ск (іто) | закл (іто) | шл (іто) | лед | Опис ділянки | Ділянка |
|---|---|---|---|---|---|
| 4 | 4 | - | - | 5+, А3, 30 м, 75° | R8 |
| 12 | 5/2 | 4/2 | - | 6, А4е, Т, 60 м, 90° | R7 |
| 3 | 4/2 | - | - | кт № 1 6, А3е, 30 м, 80° | R6 |
| 2 | 2 | 1 | 1 | 5+, A3e, Т, 20 м, 75° | R5 |
| 6/1 | 6/2 | 3/1 | - | 6, A3e, Т, 40 м, 95° | R4 |
| 10 | 6 | 2 | - | 5+, А3е, Т, 130 м, 75° | R3 |
| - | 2 | 5 | - | 5+, 40 м, 80° | R2 |
| - | - | 14 | - | 5+, 150 м, 65° | R1 |
| - | - | - | 1 | 5+, 5 м, 95° | R0 |
| 8/2 | 6/4 | 2 | - | 6, А4е, Т, 50 м, 95° | R15 |
| 6 | 6/1 | 3 | - | 5+, А3е, Т, 70 м, 80° | R14 |
| 8/1 | 4 | 3 | - | 6, А3е, Т, 40 м, 90° | R13 |
| 2 | 2 | 2 | - | кт № 3 5+, А3е, Т, 15 м, 75° | R12 |
| 6 | 12 | 2 | - | 5+, A2, Т, 200 м, 70° | R11 |
| 14/3 | 8/3 | 2 | - | кт № 2 6, А4е, Т, 60 м, 95° | R10 |
| 6 | 4/2 | 2 | - | 6, А3е, Т, 50 м, 80° | R9 |
| - | - | 2 | - | 4-, 150 м | R22 |
| - | - | 2 | - | кт № 5 4+, 15 м, 60° | R21 |
| 4 | 5 | 1 | - | 5+, Т, 30 м, 85° | R20 |
| - | - | - | - | 5+, 60 м, 75° | R19 |
| 1 | 3 | - | - | 5-, 20 м, 65° | R18 |
| 5 | 7/1 | 4 | - | 6, А3е, Т, 40 м, 90° | R17 |
| 6 | 3 | - | - | кт № 4 5+, 50 м, 80° | R16 |

ФОТОІЛЮСТРАЦІЯ ЗВІТУ


Фото 1. На скельній стіні 80°, після кт № 1. Ділянка R6–R7, 12 серпня 2006 р.

Фото 3. На скельній стіні під «рудими скелями» біля кт № 2. Ділянка R10–R11, 13 серпня 2006 р.
Коментарі
Увійдіть, щоб залишити коментар