ПАСПОРТ

1. Клас технічний

2. Киргизький Ала-Тоо

3. п. Джигіит, по центру кара північної стіни

4. 6 категорія труднощі

5. Перепад: 1004 м, протяжність 1165 м.

   Протяжність ділянок 5–6 кат. тр. — 526 м. Середня крутість маршруту — 64° «нижнього бастіону» — 76° «верхнього бастіону» — 71°

6. Забито крюків:

7. Ходових годин команди: 33 год та днів — 3

8. Ночівлі: 1-а — сидячи по двоє у гамаках 2-а — майданчик, вирубаний на снігово-льодовому схилі, зліплений із снігу і гамаків 3-а — майданчик, вирубаний у вершинному гребені

9. Керівник: ВИНОГРАДСЬКИЙ Євген Михайлович — МСМК

   Учасники:

   • БРИКСІН Валерій Михайлович — МСМК
   • КИРЖАЙКІН Анатолій Герасимович — КМС
   • ШУХМАН Сергій Володимирович — КМС

10. Тренер: ЄФІМОВ Сергій Борисович — ЗМС

11. Вихід на маршрут: 8 липня 1985 р.

    Вершина — 11 липня 1985 р., повернення — 11 липня 1985 р.

Профіль маршруту зліва

11.08.1984. 16:00 точка зйомки 2. Відстань до об'єкта 4000 м. Висота 3950. Фотоапарат «Москва». Фокусна відстань 110 мм. Об'єктив І-23.

Відповідно до тактичного плану команда 6 липня вийшла з базового табору і підійшла під п. Джигіит в табір спостерігачів на лівій бічній морені л. Джигіит. Близько 20:00 почався сильний снігопад, який тривав усю ніч і половину наступного дня, стіна вкрилася суцільним шаром снігу (див. фото 1). Було вирішено перенести вихід на маршрут на добу. 8 липня о 4:00 команда вийшла з табору спостерігачів, хоча стіна була ще затягнута хмарами, але сніг припинився і з'явилися ознаки поліпшення погоди. Випавший сніг ускладнив просування. Підхід під бергшрунд зайняв 4,5 год замість звичайних двох. На льодовому схилі вище бергшрунда снігу виявилося небагато (фото 2). Попереду працювала зв'язка Киржайкін — Шухман. До 12:00 пройшли 8 мотузок льоду і підійшли під нижній бастіон (фото 3). Тут уперед вийшов С. Шухман. Напружене лазіння у кішках по зледенілих, обліплених снігом скелях уповільнено необхідністю зчищати сніг і лід зі скель. За ним лишається чорна дорога очищених від снігу скель, видима навіть із табору спостерігачів (фото 4). О 17:30 вийшли у внутрішній куток в районі запланованого бівуаку за запасним варіантом. Вирішили ночувати тут у гамаках, попередньо обробивши мотузку на завтра. На обробку йде зв'язка Бриксін — Виноградський. Нічліг сидячи по двоє у гамаках під накидками. Усю ніч по стіні тече сніг.

9 липня попереду працює зв'язка Виноградський — Бриксін. Стан маршруту дещо поліпшується. Пройшли бастіон і частину льодового схилу в карі стіни. Влаштовуємося на ніч раніше, щоб краще відпочити. Набивши снігом два гамака і зрубавши частину льоду, організуємо нічліг згідно з тактичним планом під скельним островом. З вечора зв'язка Шухман — Киржайкін обробляє ділянку R12–R13. Весь день стояла гарна погода.

10 липня. За попередній день і ніч стіна дещо очистилася від снігу. Рух прискорився. Попереду Шухман. На ділянках R15–R19 його змінює Киржайкін. Ним пройдено дуже складну ділянку R15–R17. Це друге ключове місце маршруту, нарівні з нижнім бастіоном, але снігу і льоду тут значно менше, тому піднімаємося швидше. О 14:00 виходимо до запланованого за запасним варіантом місця третьої ночівлі і вирішуємо продовжувати рух і ночувати за вершиною. Ділянки R19–R23 першим проходить С. Шухман. О 22:00 виходимо на гребінь. Починається снігопад, видимість знижується, насувається гроза. Хоча шлях однозначний і відомий, рух припиняємо і зариваємося в снігово-льодовий гребінь під невеликим жандармом, не доходячи до вершини. Вранці через 10 хв руху вершина була досягнута. Спуск проходив за маршрутом 4А кат. скл. в умовах сильного вітру і подальшого погіршення погоди.

Схема маршруту в символах УНАА

Опис маршруту за ділянками

R0–R1 Бергшрунд — прямовисна льодова стінка заввишки 8 м, на верхній межі має сніжний карниз. Проходиться на передніх зубцях кішки з двома льодовими молотками. Страхування через льодові крюки.

R1–R2 Льодовий схил крутістю 50°. Страхування через льобури (двома проміжними крюками на мотузку). Організація перил.

R2–R3 Льодовий схил із середньою крутістю 55°, у верхній частині з виходами скель.

R3–R11 Нижній бастіон. Загальна характеристика — крута, монолітна, місцями нависла стіна, повністю залита льодом і обліплена снігом. Проходиться лазінням у кішках. Для організації точок страхування доводиться зчищати сніг і сколупати лід зі скель. Використання ІТО, драбинки, маятник. Зручних місць для організації страхування, відпочинку і бівуаку немає.

R3–R4 Монолітна стіна з великим рельєфом. Застосування ІТО.

R4–R5 20 м по внутрішньому кутку, із використанням ІТО, дуже складне лазіння. Маятник вліво 15 м у широкий внутрішній куток (фото 5). Далі в розпірках. Гарні щілини для крюків.

R5–R6 Злегка нависла гладка стінка. ІТО.

R6–R7 Внутрішній куток, забитий снігом. Монолітні широкі щілини. На початку кутка нічліг у гамаках.

R7–R8 Стіна із серією невеликих карнизів, рух під чорну нависла стіну. Використання ІТО. Ділянки R6–R7, R7–R8 оброблені 8 липня.

R8–R9 Траверс вправо і вгору під нависаючою стінкою по скелі з дрібними зачіпками, натічний лід. Акуратне лазіння.

R9–R10 Дуже складний внутрішній куток. Скелі загладжені, явних зачіпок немає, багато снігу. Використання ІТО.

R10–R11 Монолітна скеля, у верхній частині типу «баранячих лобів». Карниз у середній частині обходиться зліва. Вихід на перегин нижнього бастіону.

R11–R12 Снігово-льодовий схил з виходами загладжених скель. Йде по льоду. У передній частині під прикриттям скельного островка нічліг на майданчику, спорудженому за допомогою забитих снігом гамаків.

R12–R13 Неявно виражений внутрішній куток, загладжені скелі, багато снігу. Явних зачіпок немає. Ділянка оброблена 9 липня.

R13–R14 Незначні розчленовані скелі з великим рельєфом, засипані сухим снігом. Рух у напрямку початку верхнього бастіону.

R14–R15 Гігантський внутрішній куток, що обмежує зліва верхній бастіон. У верхній частині закритий карнизами, залитий льодом. Рух по лівій стороні кутка на передніх зубцях кішки. Зустрічаються виходи загладжених скель.

R15–R16 Вертикальна скельна стінка проходиться із використанням ІТО, скеля пухка.

R16–R17 Гранично складний косий траверс по вузькій похилій полиці, на якій багато живих каменів і снігу. Стіна над полицею нависає, щоб не відкидало, доводиться використовувати ІТО.

R17–R18 Скельна стінка з різноманітним рельєфом. Скелі живі. Надійних місць для точок страхування мало.

R18–R19 Скелі середньої труднощі, з гарними зачіпками, широкі тріщини.

R22–R23 Вертикальний камін з великими зачіпками, натічний лід. Проходиться лазінням.

R23–R24 Чисті монолітні скелі. Складне лазіння із застосуванням ІТО.