Паспорт сходження
Додаток № 1 24 ПАСПОРТ СХОДЖЕННЯ
- Клас сходження — технічний
- Район сходження — Центральний Тянь-Шань, хребет Терскей Ала-Тау
- Вершина — п. 60-річчя Великої Жовтневої Соціалістичної революції, висота 4906 м, маршрут сходження — по східному контрфорсу (3-є проходження)
- Передбачувана категорія труднощів — 5Б
- Характеристика маршруту: перепад висот — 900 м середня крутизна — 75° протяжність ділянок 5–6 кат. скл. — 530 м
- Забито крюків: для страховки — 92, з них скельних — 76, льодових — 16, шлямбурних — 0 для створення штучних т.о., з них скельних — 5, льодових — 0, шлямбурних — 0
- Кількість ходових годин — 14:30
- Кількість ночівель та їх характеристика — без ночівель
- П.І.Б. керівника, учасників і їх кваліфікація:
- Орлов Сергій Тихонович, 1-й сп. розряд
- Онін Олександр Олександрович, 1-й сп. розряд
- Тренер команди: Бирюков В.Н., КМС, старший інструктор
- Дата виходу на маршрут — 4 серпня 1978 р. дата повернення — 1 серпня 1978 р.
Загальний вигляд вершини
Додаток № 2
Таблиця основних характеристик маршруту
| Дата | Позначення ділянок | Середня крутизна в град. | Протяжність у м | Характер рельєфу | Трудність | Стан | Умови погоди | Крюки скельні | Крюки льодовi | Крюки шлямбурні | Примітка |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 4.08.78 | R0–R1 | 60–70 | 90 | Льодовий схил у верхній частині з бергшрундом | Y | Лід, фірн | Добре, сонячно, тепло | 8 | Вихід на маршрут о 4:00 | ||
| R1–R2 | 80–90 | 80 | Стіна | Y | Скелі зруйновані | 12 | Вихід на вершину о 18:30 | ||||
| R2–R3 | 70–80 | 30 | Стіна з полицею вправо-вгору | IY | Скелі зруйновані | 10 | Спуск на льодовик о 20 год 30 хв. ходових годин до вершини 14 год 30 хв. | ||||
| 50 | Y | Моноліт | |||||||||
| R3–R4 | 80–90 | 20 | Стіна | Y | Моноліт | 5 | |||||
| R4–R5 | 60–70 | 25 | Ребро | IY | Моноліт | 2 | |||||
| R5–R6 | 80–85 | 20 | Стіна зі щілиною | F | Моноліт | 2 | |||||
| R6–R7 | 80–90 | 20 | Стіна | Y | Моноліт | 5 | Ділянка R1–R2: 2 ск. крюка для штуч. т.о. | ||||
| R7–R8 | 80–90 | 15 | Стіна | VI | Скелі зруйновані | 4 | Ділянка R6–R7: 1 ск. крюк для штуч. т.о. | ||||
| R8–R9 | 80–90 | 5 | Внутрішній кут | VI | Скелі зруйновані | 3 | Ділянка R12–R13: 2 ск. крюка для штуч. т.о. | ||||
| R9–R10 | 70–80 | 25 | Внутрішній кут | Y | Моноліт | 7 | |||||
| R10–R11 | 30 | 5 | Жандарм-обхід зліва | Y | Моноліт | 2 | |||||
| R11–R12 | 20–30 | 10 | Вузький гребінь | Y | Моноліт | виступи | |||||
| R12–R13 | 70–80 | 40 | Стіна внутр. кут з пробкою | VI | Скелі зруйновані | 8 | |||||
| R13–R14 | 70–80 | 50 | Ребро | Y | Скелі зруйновані | 5 | |||||
| R14–R15 | 60–70 | 200 | Ребро | IY | Скелі зруйновані | 8 виступи | |||||
| R15–R16 | 60–70 | 90 | Льодовий схил | Y | Чистий | 8 | |||||
| R16–R17 | 30–35 | 250 | Гребінь | Лід, скелі зруйновані | 3 виступи | ||||||
| Разом: | 75° | 76 | 16 | 5 крюків для штуч. т.о. |
Короткий опис до таблиці
3.08.1978 р. О 18:00 група вийшла зі стоянки Байтор і підійшла до намету спостерігачів на серединній морені льодовика Байтор за 1 годину ходьби під маршрут. 4.08.1978 р. О 2:30 двійка альпіністів вийшла з місця ночівлі і підійшла під маршрут о 3:30. О 4:00 розпочато рух за маршрутом. Пройшовши відносно положистий (60–65°) лівий схил і подолавши бергшрунд, двійка по крутому льоду підійшла під стіну. З моменту освітлення стіни сонцем по сусідніх кулуарах справа від стіни почали у великій кількості летіти каміння, однак під стіною двійка перебувала у відносній безпеці. Стіни — переважно дуже круті (до 82–90°), сильно зруйновані скелі (рідше монолітні). Проходження стіни із забором ліворуч на неявно вираженому ребрі, вихід на вузьку косу полицю і, дотримуючись її, рухаємося праворуч догори. Зачіпок мало, місцями крюки використовувалися для навішування драбинок. Перетиналися гирла двох каменебезпечних жолобів, якими текла вода. Траверсуємо праворуч, догори монолітну круту стінку, проходимо ребро, що веде від неї догори, і через 40 м важких скель праворуч, догори виходимо на основне ребро.
Ребро дуже круте, сильно зруйноване, є системою паралельних вузьких ребер і внутрішнього кута між ними. Вихід по стінці із «живих» каміння і далі по внутрішньому куті — на друге нічліг групи першовосходжувачів. Вище майданчика — крутий внутрішній кут 30 м — дуже складного лазіння; вихід на вузький скельний гребінь «ніж». Повстаючий одразу за «ножем» жандарм обходиться зліва по стіні — по вузьких тріщинах скель (складне лазіння). Далі за жандармом — вузький скельний гребінь «ніж» і підхід по крутій стінці (40 м) з внутрішнім кутом, майже каміном, в якому слабко заклинено велике каміння — «пробка». Скелі дуже круті, зруйновані, каменебезпечні; «пробка» в каміні також ненадійна. Дуже складне і обережне лазіння. Після проходження цієї стінки — ділянка скельного ребра (50 м) з дуже ненадійними рухомими блоками, також дуже обережного і складного лазіння.
Далі ребро (200 м) дещо виположується (70°), але сильно зруйноване і проходження його вимагає крайньої обережності. Далі — льодовий схил (90 м) від 65° у нижній частині, до 70° у верхній — вихід на гребінь. На гребені — чергування ділянок скельних та льодових — проходять швидко. О 18:30 двійка вийшла на вершину. Спуск з вершини на перемичку у бік перевалу Байтор і з перемички на льодовик під бергшрунд зайняв 2 години (20:30). Промаркованим спостерігачами шляхом через льодоспад за 1 годину спустилися до намету (21:30). Через 2 години група альпіністів і спостерігачі повернулися на стоянку Байтор (23:30)
Профіль маршруту
Коментарі
Увійдіть, щоб залишити коментар