ПАСПОРТ

1. Клас: сніжно-льодовий
2. Центральний Тянь-Шань: ущелина Джети-Огуз
3. Вершина Огуз-Баші Головна: по північно-східній стіні
4. Пропонується: 5Б кат. скл. першопроходження
5. Перепад: 1468 м, протяжність 1970 м Протяжність ділянок кат. скл.: 1340 м Середня крутість основної частини: 50° Маршруту: 430
6. Забито крюків: Скельних: 51 Льодових: 146
7. Ходових годин команди: 16,5 і днів–2
8. Ночівлі: лежача на гребені
9. Керівник: Єршов А.А. КМС Учасники: Коломицев В.Г. МС Єлагін В.І. МС Гребенщиков І.Є. МС
10. Тренер: Коломицев В.Г. МС
11. Вихід на маршрут: 14 серпня 1984 р. Вершина: 15 серпня 1984 р. Повернення: 15 серпня 1984 р.
12. Організація: ЦС ДСТ «Буревісник»

«Буревісник» www.alpfederation.ru

В. ОГУЗ-БАШІ ГЛ. 15.08.84. 5168 7 4900 6 14.08.84 5 3 2 1 14.08.84. 3700 0

МАРШРУТ Команди (1984 р.) ШЛЯХ СПУСКУ МАРШРУТ Бенкіна (1980 р.) (МАЙАВР?) www.alpfederation.ru ↗

Тактичні дії команди

Команда планувала вийти на маршрут 13 серпня о 3:00. Вийшли у запланований час, підійшли під маршрут, але на маршрут не вийшли через дуже теплу ніч і небезпеки камнепадів. Відклали вихід на добу.

Наступна ніч (з 13 на 14 серпня) була більш морозною. Вийшли з ночівлі о 3:00. Підійшли до бергшрунду о 4:00. Першою на льоду, а потім на скелях працює ланцюг Єлагін—Гребенщиков. Ділянки R0–R2 проходили зі світлодіодними ліхтарями на лобі. Другий ланцюг іде на затисках по закріпленому мотузку. Верхня частина (20 м) скельного поясу проходиться по правій частині мокрих скель з натічним льодом. Льодова ділянка R2–R3 проходиться ланцюгами автономно при одночасному русі. Другий скельний пояс проходиться по крутому важкому скельному ребру між двома жолобами. Ланцюг Єлагін—Гребенщиков закріплює тут мотузки. Об 12:00 на зручній полиці під нависанням група збирається для обіду та відпочинку. Висота близько 4300 м. Від ночівлі на морені набрано близько 1000 м. Після відпочинку вперед виходить ланцюг Єршов—Коломицев. Поперемінно проходиться мотузка по льоду, потім мотузка по скелях і ми виходимо в основу верхнього льодового поля. Крутість льоду 45–50°. Ланцюги працюють автономно. Попереду Коломицев—Єршов. Рух вгору з невеликими відхиленнями під скельні острови для прикриття від льодових каменів, що витають. О 19:30 виходимо на передвершинний гребінь правіше карнизів. Ночівлю організовуємо, спустившись з гребеня на мотузку на скельному виступі (на випадок можливої грози). Побоювання виявилися марними. Погода була дуже сильна гроза. www.alpfederation.ru ↗

15 серпня 1984 р. Вийшли з ночівлі о 8:00 після ранкової ради. Рух по гребеню одночасний. Вийшли на вершину о 9:50. О 19:00 спустилися на ночівлю. Об 12:00 почали спуск по маршруту Мисловського. Спускаємося, організовуючи дюльфери і спортивні. Спуск на льодовик по льодовому кулуару. Останній на передній зубів з піонерською страховкою. О 20:00 до вечірньої ради спустилися до середини льодовика. О 23:00 були в базовому таборі. Таким чином, намічений тактичний план був практично точно виконаний за 1 варіантом.

www.alpfederation.ru ↗

Ходових годин (вершина): 2 Ходових годин (підхід і до 4900 м): 14,5 Скельних крюків: 51 Льодових крюків: 116

Опис маршруту по ділянках

Ділянка R0–R1. Від бергшрунду вправо-вгору по крутому льодовому схилу в напрямку внутрішнього кута на 1-му скельному поясі з струмком. Протяжність близько 80 м, крутість ~55°. Ділянка R1–R2. Внутрішній кут зі струмком. Скелі монолітні з малою кількістю зачіпок. Далі по більш пологих скелях з натічним льодом. Протяжність близько 220 м. Середня крутість ~ 60°. Категорія складності 1. Ділянка R2–R3. Перше льодове поле між 1-м і 2-м скельними поясами. Протяжність 240 м. Крутість 50°. Напрямок руху — до скельного ребра між двома жолобами. Ділянка R3–R4. Спочатку по внутрішньому куті вправо-вгору, потім по правій частині скельного ребра. Скелі важкі, місцями залиті натічним льодом. У верхній частині близько 7 м скелі дуже важкі, з нависаючими ділянками. На полиці категорія складності 2. Ділянка R4–R5. З полиці по льодовому схилу вправо-вгору до внутрішнього скельного кута і по ньому вгору до основи верхнього льодового схилу. Ділянка R5–R6. По льодовому схилу в напрямку двох каменів у вигляді «воро́т» і далі прямо вгору на гребінь правіше карнизів. Рух між скельними островами. Ділянка R6–R7. Передвершинний гребінь. Рух по його правій частині (зліва — карнизи!). www.alpfederation.ru ↗

В. ОГУЗ-БАШІ ГЛ.

15.08.84. 5168 7 14.08.84. 4900 6 5 2 кт 4 3 2 4 14.08.84. 3700 0

www.alpfederation.ru ↗

Загальна інформація про маршрут

Вершина Огуз-Баші Головна (або Джети-Огузька стіна) висотою 5168 м, розташована в Тянь-Шані, в хребті Терскей-Алатау, у верхів'ї правої (східної) складеної річки Джети-Огуз — річки Айланиш.

Першопроходження Північного ребра цієї вершини здійснено групою МГС ДСТ «Буревісник» у складі: Гребенщиков І.— керівник, Мисловський Е., Іванов В. 4 серпня 1973 р.

Друге проходження цього маршруту здійснено 5 серпня 1973 р. також групою МГС ДСТ «Буревісник» під керівництвом Ю. Бородкіна. Маршрут класифіковано 5Б кат. скл.

Цей звіт є описом третього проходження цього маршруту, здійсненого командою Киргизького РС ДСТ «Спартак», що бере участь у чемпіонаті Киргизької РСР з альпінізму, у період з 24 по 27 серпня 1979 р. www.alpfederation.ru ↗