Паспорт сходження

Клас сходження — технічний
Район сходження — Центральний Тянь-Шань, хребет Терскей-Ала-Тоо, ущелина Джети-Огуз
Вершина — пік Буревісник, 4360 м, маршрут сходження — по Північно-Східному гребеню
Припустима категорія складності 4Б
Характеристика маршруту:

перепад висоти — 514 м, протяжність ділянок IV–V кат. скл. — 320 м, середня крутість 55°
Забито крюків:

для страховки скельних — 33, льодових — 2, шлямбурних — 0
Кількість ходових годин — 14
Кількість нічліжок та їх характеристика — 0
Прізвище, ім'я, по батькові керівника, учасників, їх кваліфікація:

САМОХВАЛОВ Анатолій Володимирович — учасник, 1-й сп. розряд, ЄВСЄЄНКО Тетяна Павлівна — учасник, 2-й сп. розряд
Тренер команди — БІРЮКОВ В.Н.
Дата виходу на маршрут — 7 серпня 1978 р.

повернення з маршруту — 7 серпня 1978 р.

Голова Азов

Картосхема осьової частини хр. Терскей–Алатау у верхів'ї р. Джети–Огуз.

Короткий опис підходів до маршруту

Пік Буревісник (4360 м) знаходиться у північному відрогу водо роздільного хребта Терскей-Ала-Тоо у верхів'ях лівої складної річки Джети-Огуз — річки Байтор, в лівій частині ущелини Байтор (див. картосхему).

Висота піку дана на підставі топозйомки масштабу 1:100 000, вид. 1962 р.

Від г. Пржевальська автобусом до курорту «Джети-Огуз», далі по ущелині Джети-Огуз дорогою до ущелини Телети (12 км). Далі пішки по ущелині Джети-Огуз до розвилці до ущелини Байтор. Переправитися вбрід на лівий берег Джети-Огуза, потім по бревну на лівий берег притоки Байтор. Переправитися на лівий берег річки Джети-Огуз можна відразу біля стоянки Телети.

По ущелині Байтор до розвилкі, далі лівим берегом притоки піднятися до стоянки Байтор.

Рух усюди по конній тропі, від Телети до стоянки Байтор близько 5–6 год із повними рюкзаками.

На стоянці є чиста вода, вся стоянка є хорошим трав'яним майданчиком.

Від стоянки 2–3 год ходьби по трав'янистих схилах та по морені під маршрут. Зі стоянки видно тільки середню частину маршруту.

Таким чином, підходи під маршрут за часом складають:

2 год на автомашині,
7–9 год пішого ходу, тобто один повний робочий день.

Таблиця основних характеристик маршруту сходження

Дата	Ділянка	Середня крутість, °	Протяжність, м	Характер рельєфу	Категорія складності	Стан / Умови погоди	Скельних	Льодових	Шлямбурних	Примітка
7 серпня 1978 р.	R0–R1	60	200	Кулуар	2–3	Чисті скелі	2/6	–	–	Вихід із табору 3:00. Вихід на маршрут 5:00.
	R1–R2	30	120	Вузька полиця	2	Чиста	0/10	–	–
	R2–R3	70–85	20	Камін	4–5	Залито льодом	3	–	–
	R3–R4	35–45	90	Гребінь	3	Чисті скелі	3/6	–	–
	R4–R5	60–70	180	Стіна	4		8/10	–	–
	R5–R6	75–80	80	Гребінь	4	Зруйновані скелі	5/6	–	–
	R6–R7	30–40	140	Гребінь	3		2/10	–	–
	R7–R8	60–80	40	Стіна	4–5	Чисті скелі	6	–	–
	R8–R9	30–40	100	Гребінь	3	Зруйновані скелі, лід	2/8	–	–
	R9–R10	30–50–70	300	Гребінь	3		2/15	2	–	Вихід на вершину 19:00. Спуск по 3А.
Усього			1270				33/71	2	–

Середня крутість 55°. Протяжність ділянок IV–V кат. скл. 320 м. Позначення: чисельник — скельні крюки, знаменник — виступи.

Коротке пояснення до таблиці

R0–R1 Підйом на перевал СОАН-2 не становить труднощів. Спочатку по широким полицям у правій частині кулуару під стінку крутістю 80°–90°, заввишки 10 м. Потім по стінці на перевал. R1–R2 З перевалу по полицях правіше гребеня. На полицях подекуди натічний лід. R2–R3 Полиці виводять під жандарм «Пальець». Тут 10-метровий камін, що виводить на гребінь. R3–R5 Далі гребенем під стінку. Скеля подекуди залита льодом. У верхній частині крутість стінки зростає до 80°. R5–R8 Гребінь сильно зрізаний і зруйнований. У кінці ділянки R7–R8 є стінка. R8–R9 Гребінь гострий, сильно зрізаний, подекуди залитий льодом. R9–R10 Зруйновані скелі. Вихід до вершини по некрутому сніжно-льодовому схилу, потім скелями.

Спуск по маршруту 3А під Південним ребром.

Пов'язаний з

Зміст

Паспорт сходження

Голова Азов

Короткий опис підходів до маршруту

Таблиця основних характеристик маршруту сходження

Коротке пояснення до таблиці

Прикріплені файли

Джерела

Коментарі