Паспорт сходження

1. Район: Центральний Тянь-Шань, льодовик Південний Інильчек
2. Найменування вершини: пік Перемоги, назва маршруту — Перемога Головна через в. Вазі Пшавелі з пер. Дикий
3. Пропонується — 5Б кат. скл.

Характер маршруту: комбінований

4. Перепад висот маршруту: 3000 м

Протяжність маршруту: Протяжність ділянок: Середня крутість основної частини маршруту:

6. Залишено «крюків» на маршруті: усього; у т.ч. шлямбурних. Використано крюків на маршруті: шлямбурних стаціонарних; у т.ч. ІТО.
7. Ходових годин команди: 8 днів
8. У двійці: Григор'єв Михайло Геннадійович, МС. Нікітін Андрій Борисович, КМС.
9. Тренер: Степанов Ігор Васильович, МС
10. Вихід на маршрут: 9:00, 17 серпня 2003 р. Вихід на вершину: 14:30, 21 серпня 2003 р. Повернення в БЛ: 21:00, 24 серпня 2003 р.

На наступній сторінці загальне фото вершини з нанесеним на неї маршрутом.

www.alpfederation.ru ↗

Загальна схема масиву п. Перемоги із сусідніми маршрутами

Графік сходження

Тактичні дії команди

Команда прибула до Майда-Адир 25 липня 2003 р. Для отримання початкової акліматизації вирішили йти в базовий табір на л. Ю.Інильчек пішки. Перехід зайняв 4 дні. Увечері 29 липня благополучно прибули в базовий табір.

Перший акліматизаційний вихід був здійснений на перемичку між п. Чапаєва і Хан-Тенгрі. Як другий акліматизаційний вихід було здійснено сходження на Хан-Тенгрі.

З урахуванням досвіду, отриманого під час попередніх виходів, двійка дотримувалася наступного графіку сходження:

• 16 серпня — о 12:00 вихід під маршрут на нічліг 4400 м. Поблизу нічлігів зустріли двох прогулянкових гірських туристів із Підмосковного м. Дмитрова. Поки ставили намет, почули крики про допомогу — один із туристів провалився в тріщину. Довелося займатися рятувальними роботами, а потім одягати, відгодовувати і вкладати спати — на прогулянку вони з собою нічого не взяли, а посилати їх униз увечері без мотузки було небезпечно.

• 17 серпня — о 9:00, випровадивши «непрошених» гостей, виходимо на маршрут. Пристойною стежкою до 17:00 підходимо до 5800 м. Там вже другий день стоїть намет із двійкою данців — вони зробили денцівку — в одного болить голова. Повз спускаються рятівники з Мерабом та іспанка Марією, ще через пару годин Діма Комаров із баском.

• 18 серпня — вийшли о 8:00, обігнали данців і зустріли повернувших через вітер В.Панасюка зі швейцарцем. Сильний вітер. Данці теж повертають. До 16:00 виходимо до нічлігів під «трикутником» і вирішуємо заночувати тут.

• 19 серпня — вночі через сильний вітер порвало кишені для кріплення дуг намету. Довелося зняти всі дуги і спати в наметі як у мішку. Уранці ремонтуємо намет і виходимо близько 11:00. До 16:00 піднімаємося на В.Пшавелі і, пройшовши трохи по гребеню, вирішуємо зупинитися.

• 20 серпня — вийшли о 9:00. Гребінь до «горба верблюда» у непоганому стані, а сам «горб» виявився для нас технічно найскладнішою ділянкою маршруту. Через великий карниз траверсувати «горб» доводиться досить крутим схилом, а сонце в зеніті довело сніг до кондиції, коли він забиває котів. Вибивати сніг із котів доводиться на кожному кроці. До 14:00 підійшли до «обеліска» і побачили групу із 8-ми осіб під керівництвом Гліба Соколова, що спускається до нас із вершини. Поставили намет і чай для тих, хто підійшов. Хлопці сказали, що вже 12-й день на маршруті, а планували вкластися в 10. Ми поділилися кубиками і глюкозою. Увечері ще раз підремонтували намет.

• 21 серпня — вийшли о 8:30. Видимість 150–200 м, сильний вітер і заметіль. Десь об 11:00 залишили на гребені рюкзак із радіостанцією, марно сподіваючись повернутися до нього до денного сеансу зв'язку. Видимість весь час погіршувалася і в районі вершини становила 10–15 м. На черговому «пупирі» вирішили, що це вершина — але тури не було. Пішли далі і ще за півгодини дійшли до вершини. Із тури стирчав якийсь журнал. До цього часу погода остаточно зіпсувалася: дув сильний вітер, і ніякого бажання писати свою записку або діставати записку Соколова не було. Повернули вниз. До 17:00 повернулися до свого намету біля «обеліска». Заметіль посилилася, навколо намету надуло замети.

• 22 серпня — заметіль закінчилася до 10:00. Намет опинився в центрі акуратної круглої ями глибиною близько півтора метра. Вийшли о 10:30. Через годину важкої стежки ми зупинилися, щоб провести ревізію, від чого ще можна позбутися. Викинули частину заліза, термос, ще дрібницю, залишили собі 15 м мотузки. До 18:00, не дійшовши до свого попереднього нічлігу біля В.Пшавелі, зупинилися на нічліг.

• 23 серпня — З ранку продовжили стежку. Вийшовши на В.Пшавелі, побачили, що просто вниз спуститися неможливо через великий карниз, що знову надувся. Довелося спускатися далі по гребеню, і потім акуратно траверсувати по схилу назад, намагаючись не підрізати схил. На щастя, дошка зійшла нижче наших слідів. Через цей маневр наш тренер Степанов І. В., який збирався дивитися в бінокль наш спуск із В.Пшавелі із базового табору, нас не побачив і трохи забив тревогу. Близько 17:00 ми зупинилися на нічліг на 6400 м.

• 24 серпня — Вийшли о 8:00. О 15:30 зустріли групу підтримки на льодовику Зірка і до 21:00 були в базовому таборі. Єдине фото з маршруту зроблене Дімою Комаровим на висоті 5800 метрів.

Див. (http://www.mountain.ru/world_mounts/tien-shan/2003/Pobeda_Komarov/ ↗)

9 листопада 2003 р.