Па­спорт під­йо­му

1. Клас під­йо­му: тех­ніч­ний
2. Рай­он під­йо­му: Пів­ніч­ний Тянь-Шань, Заі­лій­ський Ала­тау, ущ. Ма­ле Алма­тин­ське
3. Вер­ши­на, мар­шрут: пік Ор­джо­ні­кі­дзе (4410 м), по Пд скло­ну, пер­шо­про­ход­ження.
4. Пе­ре­дба­чу­ва­на кат. скл.: 4Б, ком­бі­но­ва­ний
5. Пе­ре­пад ви­сот: 600 м

за­га­льна про­тяж­ність мар­шру­ту — 840 м, про­тяж­ність сті­но­вої ча­сти­ни — 720 м, з них 5 к.с. — ні, 6 к.с. — ні, се­ред­ня кру­ти­зна сті­но­вої ча­сти­ни — 60°, се­ред­ня кру­ти­зна мар­шру­ту — 50°

6. За­би­то крю­ків (ци­фри в зна­ме­на­те­лі — для ІЧО):

скаль­них — 6/0, льо­до­вих — 47/0, за­кла­док — 0, шлям­бур­них — 0

7. Кількість ходових го­дин/днів: 8 год/1 день
8. Ночівлі: нема
9. Керівник — Пів­цов Ва­си­ль Тал­га­то­вич, 1-й сп. роз­ряд

Учас­ни­ки — Мол­га­чов Да­мир Сер­гій­о­вич, 1-й сп. роз­ряд; Ру­да­ков Олек­сандр Юрі­йо­вич, 1-й сп. роз­ряд; Ско­пін Ар­тём Олек­сій­о­вич, 1-й сп. роз­ряд

10. Тренер: Іль­їн­ський Єр­ванд Ти­хо­но­вич, ЗТР СРСР
11. Вихід на ма­ршрут: 29 січ­ня 2000 р., 6:30

Вер­ши­на: 29 січ­ня 2000 р., 14:30; Повернен­ня: 29 січ­ня 2000 р., 18:00; Кар­та-схе­ма рай­о­нун. По­г­ре­бець­ко­го

Опи­сан­ня ма­р­шру­ту

Спус­ка­ючись з пе­ре­ва­лу Орджоникидзе, не­об­хід­но обійти скаль­ний контрфорс, що спус­ка­єть­ся на льодо­вик Схід­ний Орджоникидзе. Маршрут по­чи­на­єть­ся від бергшрунду, який зна­хо­дить­ся між контрфорсом (спра­ва) і скаль­ним три­кут­ни­ком (злі­ва). До бергшрунду ру­х із одно­час­ним стра­ху­ван­ням.

Від бергшрунду, при­ти­ска­ючись до скаль­но­го три­кут­ни­ка, дві вер­ів­ки, кру­тиз­ною до 60°, ви­во­дять на льо­до­вий гре­бінь під льодо­пад. На­да­лі по гре­бе­ні кру­тиз­ною 45° і про­тяж­ні­стю 45 м підійти під три­кут­ний ка­мінь, під яким ор­га­ні­зу­єть­ся пункт стра­ху­ван­ня.

На­сту­пна вер­ів­ка кру­тиз­ною до 65° про­хо­дить по вузь­кій льо­до­вій рі­ч­ці між кон­т­ фор­сом і скаль­ним острів­цем. Во­на ви­во­дить на сні­го­ве по­ле кру­тиз­ною до 50° і про­тяж­ні­стю 140 м.

На­да­лі, об­ій­шов­ши скаль­ний острів спра­ва, слід при­три­му­ва­ти­сь ди­ре­ти­си­си­ми. Від скаль­но­го ост­ро­ва мар­шрут по­чи­на­є ви­кру­чу­ва­ти­ся і у вер­хній ча­сти­ні до­ся­гає 65°. Сті­на за­кін­чу­єть­ся гре­бнем, по яко­му че­рез 150 м до­ся­гаєть­ся вер­ши­на.

В лі­тню по­ру мар­шрут мо­же бу­ти кам­не­не­без­печ­ним.

Стра­ху­ван­ня здій­сню­єть­ся:

• че­рез льо­до­бу­ри,
• у зв’яз­ку з близь­кі­стю скель — мо­ж­ли­ве ви­ко­ри­стан­ня крю­ків, за­клад­них еле­мен­тів і т.і.