Північний Тянь-Шань, Заілійський Алатау

Пік Орджонікідзе

по правій частині Північної стіни

4Б категорії складності

Паспорт сходження

1. Клас сходження: технічний
2. Район сходження: Північний Тянь-Шань, Заілійський Алатау, ущ. Мале Алматинське
3. Вершина, маршрут: пік Орджонікідзе (4410 м), по П склону, першопроходження.
4. Категорія складності: 4Б, комбінований
5. Перепад висот: 600 м

загальна протяжність маршруту — 840 м, протяжність стінової частини — 720 м, із них 5 к.с. — ні, 6 к.с. — ні, середня крутизна стінової частини — 60°, середня крутизна маршруту — 50°

6. Забито крюків (цифри в знаменнику — для ІТО):

• скельних — 6/0
• льодових — 47/0
• закладок — 0
• шлямбурних — 0

7. Кількість ходових годин/днів: 8/1
8. Ночівлі: немає
9. Керівник — Пивцов Василь Талгатович, 1-й сп. розряд

Учасники:

• Молгачев Дамір Сергійович, 1-й сп. розряд
• Рудаков Олександр Юрійович, 1-й сп. розряд
• Скопін Артем Олексійович, 1-й сп. розряд

10. Тренер: Іллінський Єрванд Тихонович, ЗТР СРСР
11. Вихід на маршрут: 29 січня 2000 р., 6:30

Вершина: 29 січня 2000 р., 14:30. Повернення: 29 січня 2000 р., 18:00. Карта-схема районун. Погребецького

Опис маршруту

Спускаючись з перевалу Орджонікідзе, необхідно обійти скельний контрфорс, що спускається на льодовик Східний Орджонікідзе. Маршрут починається від бергшрунду, який знаходиться між контрфорсом (праворуч) і скельним трикутником (ліворуч).

До бергшрунду — рух із одночасною страховкою.

Від бергшрунду, притискаючись до скельного трикутника:

• Дві мотузки, крутизною до 60°, виводять на льодовий гребінь під льодопад.
• Далі по гребню крутизною 45° і протяжністю 45 м підійти під трикутний камінь, під яким організується пункт страховки.
• Наступна мотузка крутизною до 65° проходить по вузькій льодовій річці між контрфорсом і скельним островом.
• Ця мотузка виводить на снігове поле крутизною до 50° і протяжністю 140 м.

Далі:

• Обійти скельний острів праворуч.
• Дотримуватись діретисіми.
• Від скельного острова маршрут починає викручуватись і у верхній частині досягає 65°.
• Стіна закінчується гребенем, по якому через 150 м досягається вершина.

Додатково:

• У літню пору маршрут може бути камнепадонебезпечний.
• Страховка здійснюється через льодобури, однак у зв'язку з близькістю скель можливе використання крюків, закладних елементів тощо.