Пів­ніч­ний Тянь-Шань, Заілій­ський Ала­тау

Пік Жов­теньок

по пра­во­му кан­ту пер­шо­го Ба­стіо­ну

3Б кат. скл.

Па­спорт під­йо­му

1. Рай­он, уще­ли­на, но­мер роз­ді­лу за клас­ифі­ка­цій­ною таб­ли­цею 20__ ро­ку — пів­ніч­ний Тянь-Шань, Заілій­ський Ала­тау, Ма­ле Алма­тин­ське уще­ли­на.
2. Най­ме­ну­ван­ня вер­ши­ни, її ви­со­та, наз­ва мар­шру­ту: пік Жов­теньок 3650 м, по пра­вій ча­сти­ні За­хід­но­го реб­ра
3. Про­по­ну­єть­ся: 3Б кат. скл.
4. Ха­рак­тер мар­шру­ту: ске­ль­ний
5. Пе­ре­пад ви­сот мар­шру­ту: 540 м

Про­тяж­ність мар­шру­ту: 700 м. Про­тяж­ність ді­ля­нок: V кат. скл. — 0 м. Се­ред­ня кру­тиз­на:

• ос­нов­ної ча­сти­ни мар­шру­ту — 70°
• усьо­го ма­ршру­ту — 50°

6. Зали­ше­но «кру­чі­в» на ма­ршру­ті:

всьо­го 0; в т.ч. шлям­бур­них — 0

7. Хо­до­вих го­дин ко­ман­ди: 6 год
8. Ке­рів­ник: Бі­ло­це­ров­ський Ки­рило

Учас­ни­ки: Жан­бир­ба­єв Ну­ра­лі

9. Тре­нер: Іль­їн­ський Є.Т.
10. Ви­хід на ма­ршрут із БЛ: 31 сер­пня 2009 р.

Ма­ршрут роз­по­ча­то: 9:30 Ви­хід на ве­рши­ну: 13:00 Повернення в БЛ: 15:00 Спуск з ве­рши­ни: по ма­ршру­ту 1Б кат. скл. на пе­ре­вал Жовтеньок

11. Ор­га­ні­за­ція: ЦСКА МО РК

12. Від­по­ві­да­ль­ний за звіт К. Бі­ло­це­ров­ський

Елек­трон­на по­шта і те­ле­фон: k.be­lo­tse­rko­vskiy@gmail.com, +7 7017361887

Кар­та-схе­ма рай­о­ну

За­галь­не фо­то сті­ни

Схе­ма мар­шру­ту Пік Жов­теньок по пра­во­му кан­ту пер­шо­го Бастіо­на ЗБ кт.

Опи­сан­ня.

R0–R1

Ру­х по стін­ці влі­во вго­ру в на­пря­мі ку­ща ар­чі. Пе­ре­би­ра­є­мо­ся че­рез кущ, по внут­ріш­ньо­му кут­ку з ши­ро­кою щі­ли­ною ви­хо­ди­мо на по­лоч­ку, да­лі — у внут­ріш­ній кут, в яко­му і ро­би­мо стан­цію. Там є гак, який я бло­ку­вав з френ­дом і за­клад­кою. Мотуз­ка ви­йш­ла 35 м.

R1–R2

По внут­ріш­ньо­му кут­ку вго­ру, оми­на­ємо нави­сан­ня спра­ва, під­ні­ма­ємо­ся на п'ять ме­т­рів і опи­ня­ємо­ся на кру­тих тра­вя­ни­стих по­ло­чках, по яки­х вго­ру, до до­бро­го ви­сту­пу для стан­ції. Дов­га мотуз­ка — 50 м роз­мо­та­ли­ся впри­тул.

R2–R3

По внут­ріш­ньо­му кут­ку вго­ру, в на­пря­мі кар­ни­за. Тіль­ки лі­з­ти на ньо­го не по­тріб­но! Тре­ба пі­ти тра­вер­сом впра­во, де про­дов­жи­ти ру­х вго­ру по «тро­їч­ним» ске­лям до ви­хо­ду на по­л­ку. Стан­ція на ви­сту­пі. При­близ­но 35 м.

R3–R4

Від полки вго­ру по крупноблочній роз­ва­ли­ні вго­ру на 45 м. Там стан­ція на по­лоч­ці. Я забив два га­ки (по­тім ви­тяг­ну­ли).

R4–R5

Да­лі в зв'яз­ці до ви­хо­ду на вер­ши­ну пер­шо­го бастіо­на по тра­вя­ни­стих по­ло­чках, що че­ре­ду­ють­ся стін­ка­ми.

R5–R6

Да­лі тре­ба йти впра­во, по кру­то­му ку­луа­ру, що пе­ре­ри­ва­єть­ся ко­рот­ки­ми камі­на­ми. Стра­ху­ван­ня по­пере­мін­не, або од­но­час­не, в за­леж­но­сті від рів­ня гру­пи.

R6–R7

Ру­х по греб­еню до вер­ши­ни. У під­го­тов­ле­ної зв'яз­ки за­й­має 25–30 хви­лин (вліт­ку).

Спуск на пе­ре­вал і да­лі по ку­луа­ру на до­ро­гу, що ве­де на Мин­жил­ки.