Дви­га­ти­ся даль­ше на сні­ж­ну пе­ре­мич­ку між Пів­ніч­ною і го­лов­ною вер­ши­на­ми Бо­га­тир. По са­мій пе­ре­мич­ці марш­рут іде по ске­лях. На схід­но­му бо­ці кар­ни­зи (обере­жно!). Для пе­ре­одо­лін­ня чет­вер­то­го жан­дар­ма в об­хід по сні­жно-льодо­во­му схи­лу слід за­би­ти льодо­ві крю­ки і на­тяг­ти пе­ри­ла. П'я­тий жан­дарм пе­ре­одо­лює­ть­ся в лоб з руб­кою сту­пін­ів на льодо­во­му схи­лі кру­тиз­ною до 70° при під­хо­ді до ске­ль, що його скла­да­ють. Ске­лі се­ред­ньої склад­но­сті, пе­ре­одо­лю­ють­ся з по­че­ре­ж­ною стра­ху­ван­кою. Спуск з жан­дар­ма на не­ве­ли­ку впа­ди­ну, даль­ше — до пе­ред­ве­р­хо­вих ске­ль. Ске­лі се­ред­ньої склад­но­сті ви­во­дять до го­лов­ної вер­ши­ни Бо­га­тир. Під­йом на са­му вер­ши­ну по сні­жно-льодо­во­му схи­лу кру­тиз­ною до 60° (з крю­ко­вою стра­ху­ван­кою).

Спус­кок з го­лов­ної ве­рши­ни по сні­жно-льодо­во­му схи­лу з кіль­ко­ма пе­ре­па­да­ми. Жан­дарм, що пе­ре­шко­джає шля­хові, із ске­ль се­ред­ньої склад­но­сті пе­ре­одо­лює­ть­ся в лоб, на­далі шлях на пе­ре­мич­ку між Цен­траль­ною і Пів­ден­ною вер­ши­ною Бо­га­тир. На Пів­ден­ну ве­рши­ну Бо­га­тир під­йом по сні­жно-льодо­во­му схи­лу кру­тиз­ною до 45°, а спу­скок з неї по сні­жно­му схи­лу не кру­ті­ше 40°. Спуск при­во­дить на пе­ре­мич­ку між Пів­ден­ною вер­ши­ною Бо­га­тир і вер­ши­ною Ко­лес­ни­ка, ос­тан­нім об'єк­том марш­ру­ту — тра­вер­су.

Вер­ши­на Ко­лес­ни­ка — це льодо­вий ку­пол, над яко­му під­ні­ма­ють­ся три гру­пи ске­ль. Се­ред­ня гру­па є вер­ши­ною. Марш­рут на вер­ши­ну осо­бли­вих скла­д­но­щів не має. Від пе­ре­мич­ки під­йом на вер­ши­ну по­чи­на­єть­ся сто­мет­ро­вим сні­жно-льодо­вим схи­лом (ін­ко­ли на­тіч­ний лід). На­далі:

• ле­г­кі і се­ред­ні ске­лі пів­ден­но-за­хід­ної гря­ди
• ще да­лі на схід — дру­га ске­льна гря­да, яка і є ви­що­ю точ­кою вер­ши­ни.

Спус­кок з марш­ру­ту про­во­дить­ся спо­чат­ку на пе­ре­мич­ку між вер­ши­на­ми Пів­ден­ний Бо­га­тир і Ко­лес­ни­ка, да­лі по ку­луа­ру на пра­ву гіл­ку льод­о­ви­ка Ко­лес­ни­ка. Кру­тиз­на ку­луа­ра 50–55°. У вер­хній ча­сти­ні дно ку­луа­ра за­би­то фір­ном на про­тя­зі при­бли­зно 200 м, а ниж­ня ча­сти­на — бли­зь­ко трьох­сот мет­рів — дріб­на оси­пи­на. У ниж­ній ча­сти­ні ку­луа­р ви­по­ло­жу­єть­ся і його кру­тиз­на не пе­ре­ви­щує 35°.

При ви­хо­ді із ку­луа­ра на льод­о­вик — трі­щи­ни (обе­реж­но!). При ру­сі по льод­о­ви­ку непе­ре­рв­но при­три­му­ва­ти­ся пра­во­го краю. Оби­два льодо­па­ди — вер­х­ній і ниж­ній — об­хо­дять­ся по оси­пи­ні з пра­во­го бо­ку.

Об­хід ниж­ньо­го льодо­па­ду осо­бли­во склад­ний і про­хо­дить по:

• ске­лях,
• ру­хо­мої оси­пи­ні,
• що ле­жить на льодо­во­му ос­но­ва­нні.

На­ступ­ний спуск до не­ве­ли­кої зе­ле­ної по­ля­ни з пот­іч­ком, що витікає із льод­о­ви­ка Сє­вєр­цє­ва. Тут зруч­не міс­це для ніч­лі­гу. Весь тра­верс три­ває 10–11 год.

Ре­ко­мен­да­ції під­хо­ди­чам

1. Кіль­кість учас­ни­ків 6–8 осіб.
2. Ви­хід­ний бі­ву­ак бі­ля під­ніж­жя пе­ре­ва­лу МЮД.
3. Ви­хід з ви­хід­но­го бі­ву­а­ку о 4:00.
4. Снаряж­жен­ня на гру­пу 4 осо­би: а) мотуз­ка ос­нов­на 2 × 30 м; б) ви­трат­ний репш­нур 8 м; в) льодо­вих крю­ків 5–6 шт.; г) мо­ло­тків 2 шт.; д) ка­рабінів 4–5 шт.