Алмати-Алагір (4223 м)

Сходження з північно-західної сторони — кат. скл. 1Б

Вершина Алмати-Алагір знаходиться в системі вододільного хребта у верхів'ї ущелини Озерної та є найвищою точкою району. На південь і південний захід від неї відходять довгі, що поступово знижуються гребені. З північної сторони — сніжно-льодовий схил, зі східної — сніговий покрив перемежовується з ділянками осипів.

Зручніше здійснювати сходження з ущелини Прохідної, з північно-західного боку. Піднімаючись ущелиною, минути курорт Алма-Арасан (праворуч тягнеться Великий Алматинський відріг).

Не доходячи перевалу Прохідного, звернути ліворуч у напрямку перевалу безіменного «3400 м», розташованого між вершинами Алмати-Алагір та Карнизної. Від останньої у бік ущелини Прохідної відходить невеликий гребінь. Залишаючи перевал із лівого боку, вийти на морену невеликого льодовика, що спускається в ущелину Прохідну. Льодовик некрутий, подекуди пересічений великими тріщинами. Попереду схили гребеня вершини Алмати-Алагір.

Не проходячи всього льодовика, звернути ліворуч. Слід звернути увагу на північно-західний бік вершини, з якої спускаються скельні гребені, розділені широкими кулуарами. Далі підйом одним із кулуарів крутістю 40–45°, на дні якого великий, рухливий осип. Дотримуючись обережності, піднятися на плече вершини та некрутим схилом вийти на вершину.

Спуск шляхом підйому. Усе сходження займає 6–7 год. Уперше на цій вершині 1927 р. побував М. Т. Погребєцький. Перше сходження зі східної сторони 1952 р. здійснили алмаатинські альпіністи: К. Менжулін та А. Мар'яшев.

Рекомендації сходителям

1. Кількість учасників не обмежена.
2. Вихідний бівуак на морені льодовика Безіменного.
3. Вихід із бівуаку о 6:00.
4. Спорядження на групу 4 людини — мотузка основна 2 × 30 м.