- п. Орел 1915 м, по центру Північної стіни, 2004 р. (першопроходження) кат. скл.
- Керівник Деві М.М., к.с.
- Західний Саян, гірський масив Єргаки, ущелина р. Тайгишонок
- Розділ у Класифікації
22-й Відкритий чемпіонат Росії з альпінізму 2004 року
Скельний клас
Звіт
Про першопроходження команди Федерації альпінізму та скелелазіння Свердловської області (ФАіС Свердловської області) на п. Орел 1915 м по центру північної стіни. 6Б кат. скл.
Адреси:
620041, м. Єкатеринбург, вул. Уральська 58/1-142, Ярунов Анатолій Анатолійович, тел. (343) 333-16-76, yarunov@etel.ru м. Єкатеринбург 2004
Звіт про сходження на пік Орёл
Зміст
- Паспорт сходження — 3
- Опис маршруту за ділянками — 4
- Загальне фото вершини — 6
- Фото профілю стіни — 7
- Намалюваний профіль маршруту — 8
- Панорама району — 9
- Карта-схема району з варіантами підходу — 10
- Графік сходження — 11
- Схема УІАА — 12
- Технічне фото маршруту — 13
- Фотографії з маршруту — 14 11.1. Фото стіни з табору АВС з маршрутом команди — 14
1. Паспорт сходження
Район — Західний Саян, хребет Єргаки, ущелина р. Тайгишонок
Пік — Орел 1915 м, по центру П. Стіни
Пропонується — 6А кат. скл., першопроходження.
Характер маршруту — скельний
Характеристика маршруту:
- Перепад висот маршруту — 525 м
- Перепад стінової частини — 512 м
- Протяжність маршруту — близько 610 м
- Протяжність стінової частини — 585 м
- Середня крутизна маршруту — 65°
- Середня крутизна стінової частини — 70°
- Протяжність ділянок 6 кат. скл. — 450 м, 5 кат. скл. — 50 м
Залишено на маршруті: крюків — 0; закладних елементів — 0. Використано крюків на маршруті:
- шлямбурних стаціонарних — 0
- шлямбурних знімних — 12 (8 мм).
Використано всього ІТО — близько 300, зокрема скайхуків — 40. Кількість ходових годин — 29, днів — 2. Кількість нічліжок — 1 лежача на трав'янистій полиці.
Керівник — Деві Михайло Маренгленович, ЗСМ
Учасники:
- Ярунов Анатолій Анатолійович, МС
- Бобров Ігор Борисович, 1-й сп. розряд
- Борич Михайло Олександрович, 1-й сп. розряд
Тренери команди:
- Деві Михайло Маренгленович, ЗСМ
- Ярунов Анатолій Анатолійович, МС
Дата виходу:
на сходження — 6 липня 2004 р., на вершину — 7 липня 2004 р., повернення — 8 липня 2004 р.
Організація: ФАіС Свердловської області.
2. Опис маршруту за ділянками
Ділянка R0–R1. Протяжність 80 м. Монолітні загладжені плити, повна відсутність щілин. Крутизна поступово зростає від 40 до 50°. Лазіння на терті (4). Пункт прийому знаходиться на яскраво вираженій білій плямі.
Ділянка R1–R2. Протяжність 50 м. Монолітні загладжені плити без щілин і явних зачіпок. Крутизна 60°. ІТО на скайхуках (А2), страховка через шлямбури. Станція на шлямбурі.
Ділянка R2–R3. Протяжність 50 м. Ліворуч і вгору по щілині вздовж плити, вихід на полицю зверху плити. Станція на шлямбурі. ІТО А2–А3.
Ділянка R3–R4. Протяжність 45 м. Вгору 5 м лазінням до мікрополиці, далі 5 м ліворуч-вгору по дзеркалу на скельних крюках до похилої полиці. По ній 30–35 м із загальним напрямком праворуч-вгору через серію дрібних карнизів. Ділянки лазіння (6) комбінуються з ІТО (А3–А4). Всі щілини брудні, забиті травою і землею. Проміжні точки ненадійні. Мокра трава сильно ускладнює лазіння. Пункт прийому на шлямбурі під карнизом. «Висяча» станція.
Ділянка R4–R5. Протяжність 50 м. Вихід через карниз праворуч по нависаючому внутрішньому куті. Після карнизу вгору по серії глухих щілин (лазіння на фіфах, А2–А3) до виходу на полицю. Пункт прийому на шлямбурі. У 20 м праворуч — місце нічліжки. З місця нічліжки добре проглядається подальший напрямок маршруту.
Ділянка R5–R6. Протяжність 40 м. Складне ІТО (А3–А4) по серії відкритих щілин із загальним напрямком вгору через ряд дрібних карнизів. Станція висяча, на якорних крюках.
Ділянка R6–R7. Протяжність 50 м. Вгору по серії глухих (фіфи) і відкритих (стоппери, френди) щілин до невеликої полиці. ІТО А2–А3.
Ділянка R7–R8. Протяжність 45 м. Спочатку 3 м траверсу праворуч по горизонтальній щілині на френдах до глухої щілини з напрямком ліворуч вгору. Далі по щілині ІТО на фіфах (А3–А4). Страховка на крюках (якорні і швеллери). Станція висяча, у внутрішньому куті.
Ділянка R8–R9. Протяжність 50 м. Від станції маятником 10 м праворуч до глухої вертикальної щілини. По ній вихід у розпа док між карнизами. Далі праворуч і вгору по похилих щілинах, зарослих травою. ІТО А2–А3. Станція висяча, на якорних крюках.
Ділянка R9–R10. Протяжність 45 м. Вгору праворуч лазінням (5) по серії дрібних похилих полочок до великої полиці. Місце для напівсидячої нічліжки. Лазіння складне, оскільки:
- скелі мокрі,
- щілини забиті мокрою травою.
Ділянка R10–R11. Протяжність 50 м. Лазінням вгору до підходу під великий карниз (4–5). Карниз обходиться праворуч по щілині (ІТО А1–А2, френди, великі стоппери). Далі по полиці траверсом ліворуч (лазіння 3).
Ділянка R11–R12. Протяжність 20 м. По глухій щілині ІТО на фіфах вгору 3–4 м до пологої похилої полиці, потім ліворуч вгору лазінням «на рівновазі» — підхід під нависання. Під нависанням полога полиця — по ній на руках траверсом праворуч. Вихід на гребінь.
Ділянка R12–R13. По простому гребню підхід під вершинну башту.
Ділянка R13–R14 — Вершинна башта. Широкі щілини, вільне лазіння (5).
Напрямок спуску: по гребню в кулуар між в. Орёл і в. Чорна.
| Ділянка | Довжина ділянки, м | Крутизна ділянки, ° | Перепад висот, м | Основа, м | Складність | Прим. |
|---|---|---|---|---|---|---|
| R0–R1 | 80 | 45 | 57 | 57 | ||
| R1–R2 | 50 | 60 | 100 | 82 | А2–А3 | дзеркало |
| R2–R3 | 50 | 65 | 145 | 103 | А2–А3 | |
| R3–R4 | 45 | 65 | 186 | 122 | А3–А4 | |
| R4–R5 | 50 | 65 | 231 | 143 | А2–А3 | Вихід на полицю. Нічліжка |
| R5–R6 | 40 | 70 | 269 | 157 | А3–А4 | |
| R6–R7 | 50 | 70 | 316 | 174 | А2–А3 | |
| R7–R8 | 45 | 75 | 359 | 185 | А3–А4 | |
| R8–R9 | 50 | 75 | 408 | 198 | А2–А3 | маятник |
| R9–R10 | 45 | 75 | 451 | 210 | ||
| R10–R11 | 50 | 60 | 494 | 235 | А1–А2 | |
| R11–R12 | 20 | 60 | 512 | 245 | Вихід на гребінь | |
| R12–R13 | 20 | 0 | 512 | 265 | По гребню | |
| R13–R14 | 15 | 60 | 525 | 273 | Вершинна башта | |
| Разом | 610 | 525 | 273 |
3. Загальне фото вершини (маршрут 9). Надано суддівською бригадою.
4. Фото профілю стіни
5. Намалюваний профіль маршруту
6. Панорама району. Фото взято із звіту про першопроходження альпіністів Красноярського Крайспорткомітету у складі Базєзіна В.В., Дмітрієнко Є.В., Циганова Д.В. (26 серпня 2002 р., пік Сфінкс).
Примітка: на фото неправильно вказані назви: рішення про перейменування прийнято на загальних зборах суддів і спортсменів Чемпіонату. П. Сфінкс 1915 м — це пік Орел 1915 м. П. Верблюд 1920 м – це пік Сфінкс 1920 м.
7. Карта-схема району з варіантами підходу. Рекомендований підхід – лівий варіант. Від Тормазаковського мосту до озера Радужного (1,5 год), потім по стежці ліворуч вгору до сплячого Саяна, через перевал «Волосы» (2 год), спуск до озера Лазурне і далі до перевалу «Туманний» (2 год), спуск з якого веде до озера Чорне — табір АВС.
8. Графік сходження
9. Схема УІАА
10. Технічне фото маршруту
11. Фотографії з маршруту
Фото стіни з табору АВС з маршрутом команди (В умовах очного Чемпіонату команда не мала можливості вести фото зйомку на маршруті)
Коментарі
Увійдіть, щоб залишити коментар