Звіт

ПРО ПЕРШОСХОДЖЕННЯ НА ВЕРШИНУ ГЕОМОРФОЛОГІВ (2155) ЗА МАРШРУТОМ КУЛУАР ПІВДЕННОЇ СТІНИ (ЧЕРЕЗ ВЕЛИКИЙ ЗАМЕРЗЛИЙ ВОДОСПАД) 3Б КАТЕГОРІЇ СКЛАДНОСТІ ВЗИМКУ У ПЕРІОД З 24.02.2023 ПО 25.02.2023

I. Паспорт сходження

	1. Загальна інформація
1.1	ПІБ, спортивний розряд керівника	Парфентьєв Є.П. II сп. розряд
1.2	ПІБ, спортивний розряд учасників	Безгодова О.В. II сп. розряд Куклін О.Ю. II сп. розряд
1.3	ПІБ тренера
1.4	Організація
	2. Характеристика об'єкта сходження
2.1	Район	Тункінські Гольці
2.2	Ущелина	«Єлоти-Харагун»
2.3	Номер розділу за класифікаційною таблицею 2013 року	6.1.2
2.4	Найменування та висота вершини	Геоморфологів 2155 м (висота за топокартою)
2.5	Географічні координати вершини (широта/довгота), координати GPS *(1)	N51°49'40,5568" E101°56'39,1606"
	3. Характеристика маршруту
3.1	Назва маршруту	Кулуар південної стіни (через великий замерзлий водоспад)
3.2	Запропонована категорія складності	3Б у зимових умовах
3.3	Ступінь освоєння маршруту	Першосходження
3.4	Характер рельєфу маршруту	Комбінований
3.5	Перепад висот маршруту (розрахунковий)	770 м (за GPS)
3.6	Протяжність маршруту [м]	1451
3.7	Технічні елементи маршруту (вказується сумарна протяжність ділянок різної категорії складності із зазначенням характеру рельєфу (льодово-сніжний, скельний))	I кат. скл. лід, скелі — 1065 м. II кат. скл. лід, скелі — 228 м. III кат. скл. лід, скелі — 24 м. IV кат. скл. лід, скелі — 32 м. V кат. скл. лід, скелі — 94 м. VI кат. скл. лід, скелі — 8 м.
3.8	Середня крутизна маршруту, (°)	29
3.9	Середня крутизна основної частини маршруту, (°)	53 (R0–R7)
3.10	Спуск із вершини	За південним схилом у бік річки Єлоти-Харагун
3.11	Додаткові	Маршрут пройдено у зимових умовах
	характеристики маршруту
:--:	:--:	:--:
	4. Характеристика дій команди
4.1	Час руху (ходових годин команди, вказується у годинах та днях)	12 год — ходових годин на маршруті. 20,5 год — ходових годин від БЛ у БЛ. 2,5 год — підхід під маршрут від БЛ.
4.2	Ночівлі	-
4.3	Час обробки маршруту	-
4.4	Вихід на маршрут	08:30; 24.02.2023
4.5	Вихід на вершину	20:30; 24.02.2023
4.6	Повернення до базового табору	02:30; 25.02.2023
4.7	Використано бурів	32 шт.
4.8	Використано якорів	-
4.8	Використано закладних	-
4.8	Використано френдів	-
	У тому числі ІТО	-
4.9	Використано ВСЬОГО	32 шт.
	5. Характеристика метеоумов
5.1	Температура, °C	–5…–18
5.2	Сила вітру, м/с	Штиль на *** схилі, на гребені СЗ вітер 8 м/с
5.3	Опади	Ні
5.4	Видимість, м	Ясно
	6. Відповідальний за звіт
6.1	ПІБ, e-mail	Безгодова О.В., ola.bezgodova.23@yandex.ru

Маршрут команди на вершину Геоморфологів за кулуаром південної стіни (через великий замерзлий водоспад)

1.1. Технічна фотографія нитки маршруту: верхня частина. 1.2. Технічна фотографія нитки маршруту: середня частина. 1.3. Технічна фотографія нитки маршруту: нижня частина.

1.4. Профіль маршруту

Рисований профіль маршруту

Загальна характеристика району сходження.

Вершини в околицях річок Єлоти-Харагун і Ганга-Хайрим. Вид із автодороги А-333 у районі п. Шимки

Топографічна карта району (генштаб 1986 р.)

Чорна лінія — підхід під маршрут, червона лінія — маршрут до вершини

Вершина Геоморфологів (2155 м) розташована в долині р. Єлоти-Харагун. Цей район Тункінських Гольців (Східний Саян) в інфраструктурному плані є погано освоєним. Тут відсутні асфальтові дороги, а ґрунтові дороги (зимник) доступні для проходження тільки у зимово-весняний період (грудень — початок квітня). В інший час болотиста місцевість перешкоджає проїзду автотранспорту, за винятком машин підвищеної прохідності (трактори, Урали, КамАЗ тощо). У літній час дістатися до району можна:

через селище Тагархай,
минаючи ущелини річок Барун і Зун-Хандагай тощо.

Прямого шляху немає, оскільки переправа через р. Ірку існує тільки по льоду у зимово-весняній час. Найкомфортніший час для відвідування — кінець лютого, початок березня, коли нічна температура майже не опускається нижче –15–20°C, а денна температура становить від –5 до 0 градусів. При цьому ґрунтова дорога зранку має тверде покриття, і таким чином болотисту низину можна минути по твердому покриттю без води.

У районі річок Ганга-Хайрим і Єлоти-Харагун є альпіністські маршрути (4 маршрути на даний момент за даними путівника «Східний Саян») від 1Б до 3А кат. скл. на пік Стрельникова (3284 м, вища точка Тункінських Гольців), а також вершини Тамара (3141 м) і Старкова (3187 м). Льодові маршрути в даному районі до цього ніким не проходилися.

У перспективі район можна освоювати для проходження нових літніх і зимових альпіністських маршрутів. Вершини багаті на ребра і контрфорси, які ще не були пройдені ніким. У тому числі тут є вершини, на які ще не ступала нога людини (альпініста). Загалом район дуже цікавий і має хороший потенціал.

Для проїзду на територію Національного парку «Тункінський» потрібно оформити пропуск на офіційному сайті парку.

3. Характеристика дій команди

3.1. Тактичний план команди

На вершину Геоморфологів не було здійснено жодного сходження, альпіністські маршрути відсутні. Льодоток в. Геоморфологів відкритий у 2019 р. під час розвідки підступів до піку Стрельникова Парфентьєвим Є.П. і Кукліним О.Ю. За кінцеву точку маршруту вирішили прийняти безіменну вершину, позначену на топокарті 1989 р. з висотою 2155 м.

Сходження було заплановано на кінець лютого (24 лютого) у зв'язку з більш стабільною сніговою та льодовою обстановкою в районі і сприятливими погодними умовами порівняно з весняним періодом. У день сходження температура повітря вдень була близько –5–18°C і штиль на південному схилі, на гребені дув північно-західний вітер.

23 лютого команда виїхала в район із Іркутська і була закинута до базового табору. 24 лютого о 06:00 вийшли на сходження. Підхід під маршрут (1385 м) від БЛ (1010 м) зайняв 2,5 год через глибокий сніг і буреломи. Команду (Парфентьєв Є.П., Безгодова О.В., Куклін О.Ю.) супроводжував Колесніков А.О., у завдання якого входило:

ведення фото-відеозйомки першосходження за допомогою дрона,
забезпечення радіозв'язку.

3.2. Тактичні дії команди на маршруті

Зв'язка Парфентьєв Є. — Безгодова О. — Куклін О. використовувала два мотузки (динаміка). Усі учасники пройшли маршрут лазінням з використанням льодових інструментів. На ділянці R0–R2 першою працювала Безгодова О.В., на ділянці R2–R6 першим працював Парфентьєв Є.П. На ділянках R6–R8 через глибокий сніг учасники команди працювали почергово.

Спорядження групи: 14 бурів (3–13 см, 9–18 см, 2–21 см), 4 якорі, 3 петлі, 14 відтяжок, 2 мотузки динаміки 1/2 по 60 і 80 м, 3 пари льодових інструментів.

Радіозв'язок виконувався щогодини. Спуск із вершини за південним схилом, усіяним поваленими деревами, у бік річки Єлоти-Харагун і далі за замерлим руслом. У БЛ прийшли о 02:30 25 лютого 2023 р.

3.3. Опис проходження маршруту командою

Маршрут на в. Геоморфологів за кулуаром південної стіни (через великий замерзлий водоспад) починається з висоти 1385 м, координати N51°48′57,9915″ E101°56′57,8895″.

R0–R1

60 м, 55–85°. Маршрут починається зі стінки висотою 4 м (IV), яка трохи виположується (III) і переходить у пористу натічну стінку висотою 51 м (перша ключова ділянка, V). Тонкий натічний лід із фірном і снігом, багато порожнин. Місцями масив льоду відстає від скелі. Страхування через ледобури ненадійне. Наверху на пологому ділянці станція праворуч на 2-х бурах. Рух поперемінний.

R1–R2

110 м, 10–20°, I–II. Пологий ділянка льоду. Одночасний рух по замерзлому руслі річки.

R2–R3

60 м, 50–75°. Стіна 4 м 75° (III), потім ділянка надійного фірна і льоду (II). Рух одночасний. Страхування через ледобури. Станція ліворуч на 2-х бурах.

R3–R4

40 м, 60°, III. Одночасний рух по натічному льоду з фірном. Страхування через ледобури. Можливе падіння льоду і каміння на станцію. При виході до наступної льодової стінки рекомендується розташувати станцію у правій стороні.

Станція праворуч на 2-х бурах.

R4–R5

29 м, 85°, V. Пориста льодова стінка, яка закінчується «льодовим стовпом». Страхування через ледобури. Рух поперемінний. За стовпом зручне і надійне місце для станції, виключає «обстріл» льодом учасників. Станція ліворуч на 2-х бурах.

R5–R6

22 м, 90–95°, VI. «Льодовий стовп». Другий ключовий ділянка. Страхування ненадійне. Увага, стовп може бути з тріщиною і обрушитися.

R6–R7

370 м, 20–30°, I–II. Серія нескладних каскадів (2–4 м) на льодотоці до виходу з русла струмка.

R7–R8

760 м, 15–30°, I. Далі ліворуч по схилу на південний гребінь.

Вершина є скельним підвищенням із скидами.
Контрольний тур.

3.4. Схема UIAA

Геоморфологів. Схема UIAA. Кулуар південної стіни (через великий замерзлий водоспад) 3.5. Характер і складність рельєфу на маршруті за ділянками.

№ Ділянки	Характер рельєфу за ділянками	Число буров	Складність UIAA	Довжина [м]	Крутизна середня [°]
R0–R8	ВСЬОГО	32	I–VI	1451	29
R0–R1	Натічний лід Натічний лід, скелі, сніг Натічний лід	10	IV III V	4 5 51	70 55 85
R1–R2	Скелі, лід, сніг Скелі, лід, сніг	0	I II	100 10	10 20
R2–R3	Натічний лід, сніг Натічний лід Натічний лід, сніг	4	III II II	4 2 54	75 55 50
R3–R4	Натічний лід, сніг Натічний лід, сніг Натічний лід, сніг	3	IV III I	28 7 5	70 40 15
R4–R5	Натічний лід	6	V	29	85
R5–R6	Натічний лід Натічний лід Натічний лід	9	V VI V	6 8 8	90 95 90
R6–R7	Натічний лід, сніг Сніг Натічний лід, сніг Сніг Натічний лід, сніг	0	II I III I III	160 47 6 153 4	10 15 60 20 55
R7–R8	Скелі, сніг Сніг	0	I I	320 440	25 15

3.6. Короткий опис проходження маршруту

№ ділянки	Опис	Номер фото
R0–R1	Вертикальний щільний натічний лід 4 м (IV), далі тонкий натічний лід зі скелями і фірном 5 м (III), який переходить у відстаючу від скелі вертикальну стіну пухкого натічного льоду з порожнинами і фірном 51 м (V)	1,2
R1–R2	Каскади натічного льоду на скелях зі снігом і деревами (I–II)	2
R2–R3	Стіна щільного натічного льоду 4 м (III). Більш полога ділянка натічного льоду зі снігом (II). Засніжена льодова стіна з пухким фірном (II).	2,3,4
R3–R4	Щільний натічний лід 28 м (IV), який поступово виположується (III) і переходить у льодову полицю.	2,4
R4–R5	Вертикальна пориста льодова стіна 29 м (V)	2, 4, 5, 6, 7
R5–R6	Навислий до верху (95°) льодовий стовп з порожнинами і тріщиною по всій поверхні (V–VI)	2,6,7
R6–R7	Каскади натічного льоду на снігу і на скелях (I–III).	2,8
R7–R8	Вихід на сніжний схил. Скелі засніжені (I). Перехід на вершинний гребінь.	9,10

4. Рекомендації

Ми оцінюємо маршрут як комбінований 3Б взимку. Маршрут рекомендується злагодженим спортивним командам. Від лідера вимагається:

впевнене пересування по льоду,
уміння організації страховки на пухкому льоду,
проходження ділянок без скидання льоду через ризики обвалення льодової конструкції.

Стан льоду на льодотоках із року в рік змінюється і залежить від суми літніх опадів і температурного режиму в перехідні сезони (осінь, весна), тому існує ймовірність погіршення стану льоду, а також зміни категорії складності маршруту. У сезоні 2023 р. льодотоки Тункінських Гольців мали ненадійну структуру льоду, багато льодових стінок відстояли від скельного підґрунтя і мали ризик обвалення.

Страхування на льодових утвореннях у вигляді:

«штор»,
«люстр»,
«грибів» тощо.

крайне ненадійне і може призвести до втрати точки або зриву учасника. Тому проходити дані ділянки необхідно або з додатковими скельними точками страхування, або оминати по більш надійному льоду.

З в. Геоморфологів доступно два варіанти спуску: шляхом підходу і за південним схилом вершини. Був обраний другий варіант, оскільки стан льоду шляхом підйому не дозволяло організувати надійну страховку, а міцні дерева для організації дюльфера були відсутні. Трудність спуску південним схилом полягає в повалених після пожеж деревах, які заважали швидкому і безпечному пересуванню схилом.