Звіт

Про першопроходження

Вершина Яничар (2520 м) — Південно-Східний гребінь — Маршрут 3Б кат. скл. (пропонується), першопроходження — Східний Саян, хр. Тункинські гольці, Ущелина Харимта, 6.1.2

Керівник: Клєпіков О.О. Учасники:

• Друліс О.М.
• Липченко А.В.
• Осєєв Д.М.
• Печенін К.В.
• Буйневич О.А.
• Матвейчук Є.О.

Підйом здійснено 4 листопада 2022 р.

I. Паспорт підйому

Фото загального вигляду гори Яничар (2520 м). (Фото виконано з гребня між вершинами Страж та Гренадер приблизно 2400 м н.р.м., віддалення від об'єкта 1500–2000 м).

СИній — маршрут команди ПдСх гр. 3Б кат. скл. ЧЕРВОНИЙ — маршрут ПдЗх гр. 3А кат. скл., н/к (Клєпіков О.О., 2022). ЗЕЛЕНИЙ — маршрут Пд ст. ПдЗх гр. 4А кат. скл., н/к (Клєпіков О.О., 2022).

Панорама вершин хребта Тункинські Гольці в районі ущелини Харимта. (Фото виконано з Тункинської долини, віддалення приблизно 10 км).

Карта-схема під'їзду до ущелини Харимта

Карта-схема ущелини Харимта

Ущелина Харимта знаходиться в хребті Тункинські Гольці поблизу селища Аршан і повернена своїм створом у бік Тункинської долини. Ущелина являє собою досить цікавий полігон для альпіністського освоєння, через досить багатий рельєф, розмір, перепади близько 1000 м і транспортну доступність. Ущелина Харимта за своєю морфологією є єдиною справжньою ущелиною в хребті Тункинські Гольці правіше селища і гори Аршан, інші ж ущелини фактично є висячими долинами — цирками, що обриваються у Тункинську долину. Харимта ж має глибоко врізану долину з розгалуженою системою цирків у верхів'ях і за лівим бортом у середній частині.

Найближчий великий населений пункт — селище Аршан. Захід здійснюється під'їздом на транспорті до створу ущелини. Автомобіль може завезти на відмітку в 1200 м н.р.м. Час заброски із селища Аршан до стежки — не більше 1 год. Час заброски стежкою до базового табору поблизу межі лісу — близько 2–3 год. Середній час підходу під описуваний маршрут можна скласти так: пос. Аршан — стежка 1 год, стежка — мисливський балага́н БЛ1 — 2 год, мисливський балага́н БЛ1 — початок технічної частини маршруту — 1,5 год. В ущелині є потенціал для сходжень та класифікації маршрутів до 4Б/5А кат. скл. На кінець 2022 року в ущелині прокладено понад 10 маршрутів від 1Б до 4А кат. скл.

Технічне фото маршруту

Фото виконано зі схилу вершини Гренадер, віддалення 1000 м, висота зйомки 2350 м.

Опис та характеристика рельєфу

Початок маршруту — схил під перемичкою гребня, що з'єднує вершини Яничар та Гренадер. Початок маршруту — висота 2300 м.

• R0–R1: 50 м, 55°, 3, засніжені трав'янисті скелі
• R1–R2: 50 м, 45°, 2, по кулуару в бік перемички
• R2–R3: 40 м, 45°, 2, праворуч від гребня, оминаючи його круту частину по внутрішній формі, перетинаючи її праворуч, виходимо на плечико, що відходить від гребня
• R3–R4: 40 м, 35°, 2, праворуч від гребня, виходячи на сам гребінь
• R4–R5: 40 м, 15°, 2, по гребню під жандарм — перша ключова ділянка
• R5–R6: 15 м, 65°, 3, стінка жандарма
• R6–R7: 5 м, 0°, 2, вихід на плечико праворуч від гребня
• R7–R8: 20 м, 70°, 4, вихід на жандарм, станція
• R8–R9: 40 м, 50°, 2, крізь жандарм вихід на перемичку (сідло в гребені)
• R9–R10: 20 м, 50°, 2, нескладна кам'яниста сипуха під крутішу частину бастіону, станція
• R10–R11: 25 м, 65°, 3, початок ключової мотузки, стінки полки
• R11–R12: 15 м, 60°, 3, підхід під вертикальний внутрішній кут
• R12–R13: 10 м, 90°, 4, складний внутрішній кут. Можливо, буде простіше проходження ділянки лівіше
• R13–R14: 5 м, 50°, 2, до станції на полці
• R14–R15: 25 м, 65°, 4, стінка вгору між відщепом-«дзьобом» та основною стіною
• R15–R16: 15 м, 45°, 2, угору під гребінь, станція нижче гребня
• R16–R17: 10 м, 45°, 2, по канаві на гребінь
• R17–R18: 20 м, 10°, 2, по гребню з невеликим спуском
• R18–R19: 30 м, 70°, 4, в обхід жандарма праворуч з виходом на передвершину
• R19–R20: 30 м, 45°, 2, по гребню на вершину

Характеристика маршруту та дії команди.

Маршрут, пройдений командою, є логічною лінією по ПдСх гребню вершини Яничар. З цього боку гори це безальтернативно найпростіший шлях на вершину; будь-які варіанти будуть технічно складнішими.

ПдСх гребінь має круті стіни по сторонах від гребня, і найпростіший шлях проходить по лезу гребня. Маршрут досить безпечний щодо камнепадів: лінія йде по зовнішніх формах рельєфу, рельєф досить міцний і відносно монолітний. Особливу увагу слід приділити камнебезпечності на спуску в безсніжний час; для цього під час спуску команда розкручувала полиці за такою тактикою, щоб зв'язки не перебували один над одним на небезпечних ділянках. У зимовий час камнебезпечність вкрай мінімальна в усьому районі. Лавинна небезпека маршруту є об'єктивним фактором лише на самому початку маршруту при лазінні до перемички між вершинами Яничар та Гренадер. Також у зимовий час приділіть увагу спусковому кулуару, попередньо «прострілявши» його.

Маршрут має дві ключові ділянки: посередині маршруту і у верхній частині. На маршруті є ймовірність необхідності застосування ІТО на ключових ділянках. Маршрут досить складний для 3Б, для 4А не вистачає протяжності технічно складних ділянок і трохи складнішого ключа.

Спуск з вершини здійснюється на захід у напрямку ущелини Харимта по Західному кулуару. Спуск розкручується ногами по полицях, необхідна страховка, є куди падати, також є за що організувати страховку навіть у зимовий період. У нижній частині спуску — дюльфер 25 м, після якого — відносно безпечний спуск ногами, без страховки.

Досвід маршрутів 3Б у автора: 11 сходжень за 8 маршрутами в Саянах і на Кавказі. За технічною складністю маршрут посідає серед них краї перше місце, виділяючись складністю, непоганою протяжністю та насиченістю маршруту ділянками різного характеру та складності.

Практично на всьому маршруті є стільниковий зв'язок «Теле2».

• Ділянка R0–R1: Засніжені скелі з травою, складне лазіння по неявному згладженому рельєфу.

• Ділянка R3–R4: Обхід праворуч.

• Ділянка R5–R6: Початок першого ключа — стінка жандарма.

• Вид униз із ділянки R5–R6.

• Лідер на ділянці R10–R11: Другий ключ, нижня частина.

• Ділянка R12–R13: Вертикальний ВУ.

• Ділянка R14–R15: Стінка між відщепом-«дзьобом» (ліворуч) та основною стіною (праворуч).

• Ділянка R18–R19: Середина ділянки.

• Ділянка R18–R19: Ближче до точки 19 — складне лазіння по розчленованому рельєфу великої крутизни.

• Фото на вершині Яничар: учасники сходження (спереду назад): Клєпіков О.О., Липченко А.В., Матвейчук Є.О., Осєєв Д.М. Буйневич, Друліс та Печенін відсутні на фото, оскільки були відправлені до загального фото на спуск. За необхідності є фотопідтвердження присутності даних учасників на сходженні.