Паспорт

Клас першопроходжень.
Східні Саяни, хр. Тункинські гольці, ущ. Барун-Хандагай, 6.1.
В. Купол по Північній стіні Східного плеча, 2955 м.
Пропонується 6А кат. скл., першопроходження. Характер маршруту — скельний.
Перепад висот: всього маршруту – 554 м, стінової частини – 425 м; протяжність: всього маршруту – 730 м, стінової частини – 461 м, нависаючої частини («клинка») – 141 м; протяжність ділянок: 6 кат. скл. – 207 м, 5 кат. скл. – 145 м; середня крутість стінової частини маршруту — 79°.
Залишено «крюків»: всього – 13, в т.ч. шлямбурних – 8; використано: закладних елементів – 82/67, крюків скельних – 96/56, льодових – 4, шлямбурних – 10/5, в т.ч. знімних – 2/1; використано всього ІТО – 128.
Ходових годин команди – 49, днів – 6 (1 – обробка, 5 – маршрут).
Ночівлі – 4 у гамаках.
Керівник: Афанасьєв А.Є. (МС); учасник: Хандажапов Б.А. (КМС).
Тренер: Афанасьєв А.Є.
Попередня обробка – 18 вересня 2002 р., маршрут – 20–24 вересня 2002 р., вершина – 24 вересня 2002 р. о 19:00, повернення в б/л – 25 вересня 2002 р. о 00:30.
Організація: філіал СКА СибВО, м. Іркутськ.

B. Kunon

Фотопанорама району

Пляж. В. Купол. В. Стол.

Малюваний профіль маршруту. 2955 м. В. Купол Сст. В плеча. Масштаб 1:2000.

Фото профілю стіни справа.

Картосхема району. М 1:50 000.

Графік сходження.

Технічне фото Північної стіни Східного плеча В. Купол.

Тактичні дії команди

Маршрут по Північній стіні Східного плеча В. Купол через нависаючий зовнішній кут («клинок») цікавий протяжним вертикальним і нависаючим ділянкою (в сумі 149 м), що для Східних Саян є унікальною рідкістю. У період зборів 2001 р. було сфотографовано зовнішній кут і визначено, що через весь «клинок», включаючи верхній карниз, по лівій грані вздовж «леза» проходить серія щілин і тріщин. Нижня частина маршруту від вершини кулуара до підніжжя внутрішніх кутів проходить по логічному шляху — розлому крутістю 60–65°. Залишалося питання виходу на «лезо»: зліва маятниками чи справа через величезне нависання. Це питання вирішилося під час попередньої обробки, коли очевидно з'ясувалося, що: по лівому варіанту — внутрішні кути без щілин, а шлях по розломах логічно упирається у великий гострий внутрішній кут «розріз», що виводить під нависаюче «лезо клинка» справа.

Оскільки великих полиць на маршруті не проглядалося, то вирішили влаштовувати нічівлі в гамаках (див. фото), які були зшиті спеціально для цього сходження і важили по 550 г. Всі нічівлі дійсно виявилися висячими, полички були тільки для газового пальника, і то не скрізь: на 3-й нічівлі пальник з котелком для готування підвішували до крюка.

У вересні сніг на північних стінах вершин Стол–Купол вже не тане, тому питання пиття вирішували на маршруті: на першій нічівлі снігу вистачило і на ніч, і щоб заповнити пластикові пляшки (3,5 л); на другій нічівлі снігу вистачило на ніч; для 3 і 4 ночей воду несли із собою. Уранці 24 вересня води було із надлишком: випав рясний сніг, і навіть до нас під карниз і нависання надуло досить у гамаки на рюкзаки і полички.

Під час обробки на ділянці R3–R4 зустрівся льодоток (див. фото) протяжністю 25 м. Його обхід був би значно складніше. Двійка готувалася і до цієї форми рельєфу: з собою несли льодобурні крюки і айсфіфи. Льодові ріки на цій стіні утворюються в багатьох місцях через танення снігу на південних схилах і проникнення води по щілинах на північні холодні, а там замерзання відбувається вже на початку вересня. Перший ішов у кішках до вершини внутрішнього кута (діл. R13), тобто поки зустрічався сніг на скелях. Вище переважно йшли зальцугом. Із скельного спорядження крім звичайного набору для складного стінового маршруту взяли широкі закладки (гекси і трубки), шлямбурні крюки (20 шт.), небесні крюки. При витяганні другого рюкзака на ключових ділянках (R15–R18 і R23–R30) використовувалася третя верьовка, що була побита при обробці дiл. R12–R13. Для цієї мети застосовувалася методика самоскидання висячого на крюку рюкзака. Кожного дня після визначення зручного місця для нічівлі проводилася обробка вище розташованих ділянок.

По нависаючій частині маршруту обхідних або більш простих шляхів немає. Можливо, є ще два варіанти проходження верхнього великого карниза: зліва і справа; ми пропонуємо найбільш короткий, прямий і красивий.

На маршруті в районі 3-ї і 4-ї нічівель (діл. R18 і R23) залишено два контрольних тури в пляшках на поличках без каменів.

В. Купол по Північній стіні Східного плеча. Опис маршруту по ділянках

Маршрут починається у верхній частині центрального кулуара Північної стіни Східного плеча В. Купол.

R0–R1 — 3, 25 м, 55°: барані лоби. R1–R2 — 5, А2е, 35 м, 80°: загладжена стіна. R2–R3 — 2, 25 м, 45°: сніжно-льодовий кулуар. R3–R4 — 5, 25 м, 80°: льодоток натічний. R4–R5 — 2, 25 м, 50°: сніжно-льодовий жолоб у внутрішньому куті. R5–R6 — 6, А1, 5 м, 95°: стінка. R6–R7 — 5, А1, 20 м, 65°: стінка, барані лоби. R7–R8 — 4, 25 м, 55°: барані лоби. R8–R9 — 5, А1, 30 м, 65°: стіна. R9–R10 — 2, 5 м, 50°: засніжена плита, 1-ша нічівля. R10–R11 — 5, А1, 35 м, 70°: барані лоби. R11–R12 — 6, А3, 25 м, 85°: 3 внутрішніх кути зі щілинами, рух по правому, 2-га нічівля. R12–R13 — 6, А2, 40 м, 85°: гострий внутрішній кут, усередині майже камін, права грань нависає на 1–2°. R13–R14 — 6, А2, 6 м, 90°: продовження внутрішнього кута, права грань нависає. R14–R15 — 6, 4 м, 91°: маятник вправо вздовж по щілинах до вертикальної тріщини — початок «клинка». «Клинок» — величезний нависаючий зовнішній кут північної стіни. R15–R16 — 6, А4е, 12 м, 100°: середня щілина. R16–R17 — 6, А4, 8 м, 95°: щілина у внутрішньому куті, веде трохи вліво під карниз. R17–R18 — 6, А4е, 7 м, 120°: нависаюча щілина, ліва сторона — потік, вихід у карнизну щербину на ліву поличку; над поличкою нависає плита відщепа, через 5 м стає монолітом, праворуч коротка щілина. Перехід по полиці до лівої щілини; 3-тя нічівля. На поличці залишений контрольний тур. R18–R19 — 6, А4е, 17 м, 100°: середня щілина виводить під квадратний карниз. R19–R20 — 6, А2, 1,5 м, 180°: односторонній карниз, вихід уліво через грань на поличку для двох ніг. R20–R21 — 6, А3е, 10 м, 87°: середня щілина (через відщеп). R21–R22 — 6, А4, 12 м, 95°: середня щілина, нависає. R22–R23 — 6, А3е, 22 м, 89°: середня щілина праворуч уздовж серпа «місяця» між чорними розводами; «місяць» — скельний скол у вигляді старіючого серпа півмісяця; вихід у вершину «місяця» на подвійну поличку у внутрішньому куті; 4-та нічівля. На верхній поличці — контрольний тур дубль. R23–R24 — 6, А3е, 15 м, 89°: «павутина» — переплетення дрібних тріщин. R24–R25 — 6, А4е, 13 м, 95°: щілина, що розширюється від середньої до широкої, із живим блоком у середній частині; виводить під великий карниз. R25–R26 — 6, А3, 5 м, 95°: траверс під карнизом по середній щілині вліво. R26–R27 — 6, А4, 2 м, 180°: потік, широка щілина. R27–R28 — 6, А3е, 3 м, 95°: широка щілина у внутрішньому куті веде під невеликий карниз. R28–R29 — 6, А2, 1 м, 180°: карниз односторонній, ліва сторона — легке нависання, права — потік. R29–R30 — 6, А2, 2 м, 95°: вертикальна середня щілина; вихід на площину-«пляж». «Пляж» — рівне поле з крупними каменями на східному плечі В. Купол. R30–R31 — 1, 70 м, 0°: поле «пляжа». R31–R32 — 1, 70 м, 30°: гребінь. R32–R33 — 2, 150 м, 40°: схил. R33–R34 — 1, 20 м, 5°: гребінь до вершини.

В. Купол С ст. В пл. Схема УІАА. Масштаб 1:2000. 2954,9 м.