Паспорт

1. Клас висотно-технічний

2. Східний Памір, Язгулемський хребет

3. Пік Холодна Стіна по Східній стіні («срібний маршрут» Салонникова, на чемпіонаті СРСР 1980 р.).

4. 6Б кат. скл., другопроходження

5. Перепад — 1710 м; протяжність — 2080 м; протяжність ділянок 5–6 кат. скл. — 760 м; сер. крутість основних ділянок 76° (5000–5700 м), із них 6 кат. скл. 88° (5300–5700 м).

6. Забито гаків:

   Категорія	Усього	За день
   Скельних	309	17
   Шлямбурних	0	0
   Закладок	88	7
   Крижаних	66	3

7. Ходових годин команди 73 і днів 7.

8. Ночівлі: 1, 2, 4 і 5 — майданчик, вирубаний на снігово-крижаному грибі; 3 — сидячи на майданчику; 6 і 7 (7 — на спуску) — на сніговому гребені.

9. Керівник: Божко Ігор Васильович, КМС

   Деркач Олексій Олександрович, МС; Кузьмук Валерій Валентинович, КМС; Серенков Павло Сергійович, КМС; Цаканян Олег Семенович, КМС.

10. Тренер — Верба Олександр Андрійович, МС.

11. Вихід на маршрут: 6 серпня 1983 р.

    Вершина — 12 серпня 1983 р. Повернення — 13 серпня 1983 р.

Фото №1. Загальне фото вершини.

1 — «Золотий маршрут» на чемпіонаті СРСР Ковтуна, 1980 р.; 2 — маршрут пройдений командою («срібний» маршрут на чемпіонаті СРСР Салонникова, 1980 р.). Зйомка о 15:00, 5 серпня 1983 р., фотоапарат «Зенит В», об'єктив «Геліос-44» 2/58. Відстань до об'єкта зйомки 2 км, точка зйомки на схемі району №1, висота точки зйомки 4100 м.

Масштабна картосхема району п. Холодної Стіни

М 1:50000 — базовий табір — табір спостерігачів — точка фотозйомки. Для підходу до початку маршруту команда вийшла з базового табору біля оз. Ховраз-Дара 5 серпня об 11:00. Близько 16:00 група стала на льодовику на бівак у 20 хвилинах ходу від початку маршруту. О 17:00 двійка Божко — Деркач вийшла на обробку маршруту. Першим працював Божко. До 21:00, навісивши 100 м перил, двійка повернулася на бівак. Найбільш складними були перші 40 м маршруту, що являють собою майже прямовисну, сильно зруйновану стіну. Враховуючи велику камненебезпеку, рух першого в звязці і всі ділянки маршруту, на яких залишалися перила на тривалий час, виконувалися на подвійній мотузці (ділянка R0–R17).

6 серпня, знявши бівак, о 6:30 команда вийшла на маршрут. Попереду працювала двійка Кузьмук — Серенков, навішуючи перила. О 19:30 команда стала на нічліг на снігово-крижаному грибі (Фото №3), навісивши перед цим 120 м перил (ділянка R2–R3). Нічліг №1 перебував під скельним карнизом, що захищав від можливого камнепаду.

7 серпня, розпочавши рух о 8:30, о 19:30 команда стала на другу нічліг на снігово-крижаному грибі, приблизно за 100 м від початку найбільш крутої частини стіни. Першою працювала звязка Серенков — Цаканян. Найбільшу небезпеку цього дня становило проходження грибів (ділянки R5–R6, Фото №4 і R7–R8, Фото №5). Через труднощі організації страховки, проходження найбільш камнебезпечної ділянки R6–R8 здійснювалося після 16:00, коли стіна вже не освітлювалася сонцем.

О 7:30 8 серпня команда зняла бівак і приблизно через годину була біля початку основної стіни. Попереду йшла звязка Деркач — Божко. Пройшовши 50 м стіни, було виявлено невеликий вимощений майданчик під карнизом зі слідами перебування попередньої команди (канистра із-під бензину, склотканина та ін.), на якій було вирішено організувати третю нічліг (Фото №7). Тут було зроблено зміну ведучого в звязці (упереди пішов Божко). Навісивши 140 м перил до 18:00, звязка повернулася на нічліг №3. Ділянка R10–R11:

• практично прямовисна;
• камнебезпечна;
• закінчується невеликим карнизом.

Протягом усього дня 8 серпня був туман, сніг, крупа.

9 серпня, розпочавши рух о 9:00 (упереди двійка Цаканян — Серенков), до 12:00 група знайшла другу викладену попередньою командою площадку на грибі, на якій було організовано нічліг №4 (т. 13). Обробивши 60 м прямовисної, загладженої стіни (уч. R13–R14, Фото №8), двійка до 20:00 спустилася на нічліг №4.

10 серпня рух розпочалося о 7:00 (упереди двійка Божко — Деркач). Ділянки R13–R14, R15–R16 — дуже складні прямовисні скелі з нависаючими ділянками. На карнизі уч. R15–R16 було виявлено забитий зламаний гак, вище (верх ділянок R15–R16 і R16–R17) перебували кинуті шматки основної мотузки, в окремих місцях — забиті гаки й інші сліди попередньої команди (1980 р.). Вихід по крижаній стіні на гриб на Північний гребінь піка здійснював Деркач. На цьому грибі було нічліг №5 (т. 17, Фото №9, 21:00). Страховка на нічлігу — крижаними гаками і через крижану проушину.

11 серпня з 9:00 до 18:00 група рухалася по снігово-крижаному гребені уч. R17–R18 (упереди Деркач — Божко), що являє собою нагромадження грибів (Фото №10), дуже складних через труднощі організації страховки (льодоруб, крижані гаки) та об'єктивної небезпеки через карнизів, що вимагало у зв'язку з цим великих витрат часу. Нічліг №6 — на досить широкому сніговому гребені. Було оброблено ще 80 м гребеня.

12 серпня — непогода (туман, сніг, сильний вітер). Рух було розпочато о 9:00, уч. R18–R19. Упереди двійка Деркач — Божко. Сніг дуже сипкий, доводиться рити траншеї. О 16:00 — на вершині.

О 16:30 — розпочато спуск по Західному гребеню 3Б кат. скл. (Фото №11). Нічліг на гребені (20:00).

13 серпня об 12:00 група, здійснивши сходження, у повному складі спустилася вниз.

Робота групи на маршруті в період 5–11 серпня відбувалася у повній відповідності з тактичним планом. Причиною незапланованого нічлігу №7 на спуску стали погані погодні умови 12 серпня, що підсилили небезпеку зі снігового карниза, і важкий стан снігу на гребені, недостатньо точно врахований при розрахунку часу його проходження. Це призвело до збільшення часу проходження гребеня на кілька (~5) годин.

Протягом усього сходження зв'язок здійснювався регулярно (о 8:00, 12:00, 16:00, 20:00) з базовим табором через спостерігачів.

Підхід до початку маршруту по крутому снігу. Ділянка R0–R1 — сильно зруйнована крута стіна, після якої вправо-вгору 40 м по неявно вираженій полиці до розмитого гребеня контрфорсу. Уздовж цього гребеня 600 м на вершину контрфорса (т. 3). Від вершини по сніговому гребені (уч. R3–R4) і 80 м по стіні (уч. R4–R5) обхід грибів (уч. R5–R6) під ними об'єктивно небезпечне місце. Далі по внутрішньому мокрому куту (85°) — 40 м під стінку (уч. R6–R7), що виводить до наступних грибів, обхід яких справа по стіні (уч. R7–R8). З гриба вправо-вгору по снігово-крижаному гребені (уч. R8–R9) під основну стіну, камнебезпечно. Рухаючись по слабко вираженому внутрішньому куту, підйом на майданчик (90 м). Тут сидячий нічліг (т. 10). Вихід з нічлігу вправо 10 м траверсом і вправо-вгору до карниза, ІТО (40 м). Тут зручне місце для страховки. Рухаючись далі вправо-вгору і перетинаючи внутрішній кут (уч. R11–R12), вихід на похилу полицю, на кінці якої викладена площадка для одного намету. З майданчика прямо вгору 100 м по прямовисній стіні (ІТО), перетинаючи внутрішній кут (зліва направо) (уч. R13–R14), вихід на похилий гребінь (уч. R14–R15), що приводить до стіни 110 м (уч. R15–R16) з рядом карнизів (ІТО). Після стіни рух вправо-вгору в напрямку невеликого провалу на вершинному гребені. По широкому внутрішньому куту через нависаючі ділянки (ІТО) і стіну (закрижанілу у верхній частині і перехідну в крижану) — вихід на крижаний гриб (т. 17), зліва від якого 40 м підйом на Північний гребінь і по ньому (400 м) — вихід на вершину (карнизи, труднощі забезпечення страховки).

Записка в турі на 20 м західніше вершини. Спуск по С–З гребню (3Б кат. скл.) 6–7 год.

Фото №2. Нижня частина маршруту (уч. R0–R2). Зйомка о 17:00 5 серпня 1983 р. «Зенит В», «Геліос-44», 2/58. Відстань до об'єкта зйомки ~1 км, точка зйомки на схемі району №2, висота 4200 м.

Фото №11. Характерний вигляд грибів на вершинному гребені (уч. R17–R18). Зйомка о 14:00 11 серпня 1983 р. «Зенит В», «Геліос-44», 2/58.

Фото №12. Західний гребінь. Шлях спуску. На задньому плані л. Грум-Гржимайло і Центральний Памір. «Зенит В», «Геліос-44», 2/58.

Фото №13. Технічна фотографія маршруту. Зйомка о 15:00 5 серпня 1983 р. «Зенит В», «Геліос-44», 2/58. Відстань до об'єкта зйомки — 2 км, точка зйомки по схемі району №1, висота т. зйомки 4100 м.