Пік БОЛГАРІЯ (5666 м) через пік 5600 по Західному гребню (Центральний Памір)
Схема району
Географічне положення
Місцем зборів альпіністів МОС ДСО «Зеніт» у 1970 р. був район піку Революції в Центральному Памірі, з розташуванням базового табору в верхів'ях ущелини Язгулем-Дара.
Вершина — пік Болгарія — сходження на яку належало здійснити, належить гірському ланцюгу, що простягнувся на південь від найвищої вершини району — піку Революції (6974 м).
У протилежній, західній, стороні ущелини з півночі на південь тягнуться вершини Язгулемського хребта, більшість яких перевищує висоту 5000 м.
Над усім районом панують вершини — шеститисячники, розташовані в північній частині ущелини:
- пік Революції,
- пік 26 Бакинських Комісарів,
- пік Парижської Комуни,
на південних схилах яких бере свій початок льодовик Язгулем-Дара, а на північних — один з найбільших глетчерів світу льодовик Федченко.
Умови сходження
Віддаленість (понад 100 км) від великих населених пунктів і автомобільних доріг суттєво ускладнює організацію експедицій в цей район.
Лише в 1967 р. сюди прибула перша альпіністська експедиція спортсменів ЦСКА.
Експедиція отримала багато цікавих даних — фотографій, аерофотознімків; зробила первосходження на пік Шипка по західному гребню, пік Болгарія та ін.
Район характеризується великою різницею висот, до 3-х і більше кілометрів, крутістю схилів, можливістю вибору ніким ще не пройдених складних гребневих і стінових маршрутів.
Кліматичні умови досить сприятливі. У літні місяці — липень, серпень — тут відзначається доволі стійка, ясна погода. Однак, на висоті близько 6000 м майже ніколи не стихає вітер, який досягає 10–15 м/с, а температура вночі падає до –20 °C.
Підготовка до сходження
Команда альпіністів МОС ДСО «Зеніт» разом зі збірною командою ЦС ДСО «Зеніт» прибула в районний центр Рушан 4 липня. Доставка вантажів і людей до місця організації базового табору здійснювалася з рушанського аеродрому вертольотом, що позбавило нас від необхідності споряджати тихохідний і громіздкий караван. 7 липня були закінчені всі роботи з організації базового табору на великій рівній зеленій площадці біля язика льодовика Язгулем-Дара, на висоті 3700 м.
Розвідувальні виходи і тренувальні сходження були заплановані з таким розрахунком, щоб:
- вивчити якомога більший район,
- вибрати найцікавіші маршрути для сходжень.
Крім того, тренувальні сходження давали можливість спортсменам пройти акліматизацію на великих висотах.
9 липня всім складом експедиції був здійснений вихід з метою розвідки шляху через льодовик і підходів до вершин у районі піку Парижської Комуни, піку Революції і піку Шипка.
Через два дні група із 6-ти осіб, до якої були включені всі учасники команди, вийшла на скельний масив («Гребінка») у гребені піку 5600 на протилежній від табору стороні ущелини. Звідси, з Гребінки (5100 м), був проглянутий подальший шлях до піку 5600, розташованого між піком 5682 і піком Болгарія, а також ніким ще не пройдений південно-західний гребінь піку Шипка.
Для сходження на пік Болгарія був затверджений наступний склад команди:
| Єфімов О.Н. | 1-й сп. розряд | керівник |
| Корольков Б. | 1-й сп. розряд | учасник |
| Воробйов Л.Ф. | 2-й сп. розряд | учасник |
| Пугачов В.А. | 2-й сп. розряд | учасник |
Організація сходження
Враховуючи особливості маршруту — наявність снігово-льодових, а також скельних ділянок, нами крім стандартного спорядження були відібрані:
- титанові скельні (20 шт.) і льодові (4 штопорних і 6 гвинтових) крюки;
- титанові котки;
- захисні каски.
На групу була взята одна висотна намет. Кількість продуктів харчування була підібрана із розрахунку 750 г сухого пайка на людину в день на 5 діб перебування на маршруті.
Для зв'язку з базовим табором була взята портативна радіостанція і встановлені години зв'язку:
- о 9:00 і 17:00 — плановий зв'язок;
- о 12:00 і 21:00 — аварійний зв'язок.
Контрольний термін повернення в табір був встановлений 20 липня 1970 р. о 18:00.
Весь маршрут був розбитий на основні ділянки, намічені місця розташування біваків.
1-й день. 14 липня о 13:00 група вийшла з базового табору «3700», перетнула льодовик Язгулем-Дара в його нижній частині, піднялася на лівобережну морену і далі продовжувала рухатися вгору, спочатку по трав'янистому схилу, а потім по середній і великій осипі в напрямку скель західного гребеня піку 5600 (уч. R0–R1 і R1–R2). На гребінь виходимо двома ланками: Єфімов – Воробйов і Корольков – Пугачов. Скелі сильно зруйновані. Рухаємося одночасно, закладаючи мотузку за уступи і намагаючись не скидати вниз каміння. Верхня частина скель є послідовний ряд скельних виступів — «Гребінку». Скелі тут менш зруйновані і більш круті. Виходимо в провал між 1-м і 2-м виступами. Другий виступ долаємо по полицях праворуч по ходу з поперемінною страховкою через уступи. Знаходимо невеликий майданчик перед наступним скельним підйомом і о 18:30 розташовуємося на нічліг.
2-й день. 15 липня о 9:00 виходимо на маршрут. Йдемо з поперемінною страховкою через виступи по скелях середньої складності, оминаючи «жандармів» переважно праворуч по полицях або лазінням. Останній «жандарм» долається з крюкової страховкою (2 крюка). Пройшовши потім невелику снігову мульду, виходимо до «чорної» скельної стіни, що є підйомом гребеня, протяжністю 120 м із середньою крутістю 60° (уч. R5–R6). По снігових і скельних полицях (1 крюк) виходимо до каміну (60°, 60 м), покритого натічним льодом із вмерзлим у нього камінням (2 крюка) (уч. R6–R7). Камін виводить до стіни (50°, 60 м) (уч. R7–R8) (2 крюка). Далі по невеликому сніжнику підходимо до крутої (80°), майже гладкої плити, яку траверсуємо складним лазінням праворуч (1 крюк) (уч. R8–R9). Останній підйом стіни (60°, 100 м) долаємо «в лоб» (уч. R9–R10). Нагорі на невеликій скельній площадці о 17:00 розбили бівак.
3-й день. 16 липня група вийшла на маршрут о 6:00. Шлях проходить спочатку по снігово-льодовій мульді (уч. R10–R11). Схил її в верхній частині крутий. Йдемо поперемінно зі страховкою через льодоруб. Мульда виводить нас до снігового гребеня (160 м) (уч. R11–R12), настільки гострого, що не вміщаються обидві ноги, і тому той, хто йде попереду, має ретельно протоптувати верхівку гребеня. У середній частині гребінь переходить у тонкий нависаючий карниз, який доводиться обходити дуже обережно праворуч, спускаючись на 2–3 м по крутому (60°) сніговому схилу. Рух поперемінний, страховка через льодоруб. Гребінь упирається у вершинні скелі висотою 8–10 м (уч. R12–R13) (1 крюк). О 14:00 група на вершині піку 5600. Записок не виявили. Склали тур. Вершину запропонували назвати «Пік Надії». Від вершини йде виразний скельний гребінь у напрямку піку Болгарія (–20°, 400 м) (уч. R13–R14). Ліворуч від гребеня — ряд глибоких снігово-льодових мульд. У першій мульді на хорошій площадці о 15:00 організували бівак.
4-й день. 17 липня виходимо на маршрут о 6:00. Пройшовши гребінь, виходимо на некрутий сніговий підйом, що веде до вершини (20°, 600 м) (уч. R14–R15). На шляху — два скельних острови. Перший — «руді скелі» — обходимо праворуч по гра-
Пік 5600 (вид зі сторони піку 5682). Натічному льоду з ретельною крюковою страховкою (4 скельних і 1 льодовий кр.) і рубкою ступенів.
Другий ділянка — «чорні скелі»: проходимо лазінням «в лоб» (8 м, 70°) з прорубуванням снігового карниза у верхній частині.
На вершину піднялися о 10:00. У турі виявили записку альпіністів ЦСКА і Болгарії (1968 р.). Змінивши записку, приступили до спуску шляхом підйому до місця останньої ночі. До наметів підійшли о 12:00.
Через небезпеку пересування по розкислому снігу подальший спуск вирішили перенести на наступний день. Уночі погода зіпсувалася, пішов сніг.
5-й день. 18 липня о 5:00 ми знову на маршруті. Спускаємося шляхом підйому. У переходу від «чорної» стіни до «гребінки» звернули ліворуч по ходу в осипний кулуар. Далі — по льодовику до річки Язгулем-Дара. У табір повернулися о 17:00.
Загальна оцінка дій учасників
Всі учасники команди добре підготовлені фізично. Дії на маршруті відрізнялися великою надійністю, вмінням орієнтуватися на складних ділянках. Учасники володіють хорошою технікою пересування по:
- скелях,
- снігу,
- льоду.
Рівний склад команди дозволив рівномірно і раціонально розподілити сили учасників на маршруті.
Маршрут сходження
Пік Болгарія цераз пік 5600 по Західному гребню
Різниця висот маршруту: 2100 м, у тому числі складних ділянок: 250 м.
Крутість маршруту: 0°–80°, у тому числі складних ділянок: 50°–80°.
| Дати | Пройдені ділянки | Серед. крутість ділянки/град/ | Протяжність ділянки (по довжині) / м | Характеристика ділянок і умови їх проходження (по характеру рельєфу) | Характеристика ділянок і умови їх проходження (по технічній складності) | Характеристика ділянок і умови їх проходження (по способу їх подолання і по страховці) | Характеристика ділянок і умови їх проходження (по умовам погоди) | Час / г (виходу) | Час / г (ходових годин) | Забито крюків (скельних) | Забито крюків (льодових) | Забито крюків (шлямбурних) | Умови нічлігу | Вага денного раціону харчування |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 14/VII | R0–R1 | 0° | 3000 | від табору «3700» до лівобережноï морени льодовика | одночасно без страховки | ясно | – | 13:00 | – | – | – | – | – | – |
| 14/VII | R1–R2 | 30° | 1500 | морена, трав'янистий схил | просте вільне лазіння з одночасною страховкою | – | – | – | – | – | – | – | – | – |
| 14/VII | R2–R3 | 50° | 200 | сильно зруйновані скелі | – | – | – | – | – | – | – | – | – | – |
| 14/VII | R3–R4 | 20° | 80 | нестійкі скелі, середн. крутість скл. 50° | траверс з поперемінною страховкою через уступи | – | 18:30 | – | 5:30 | – | – | – | площадка на скельному гребені | 700 г. на чол. |
| 15/VII | R4–R5 | 20° | 250 | нестійкі скельні «виступи» («гребінка») Крутість скл. 50° | середньої складності | траверс з поперемінною страховкою через крюки і уступи | – | 9:00 | – | 2 | – | – | – | – |
| 15/VII | R5–R6 | 60° | 120 | скельна стіна – підйом гребеня | складне лазіння | поперемінна страховка через крюки і уступи | – | – | – | 4 | – | – | – | – |
| 15/VII | R6–R7 | 60° | 60 | камін з натічним льодом | складне лазіння | – | – | – | – | 3 | – | – | – | – |
| 15/VII | R7–R8 | 50° | 60 | скельна стіна – підйом гребеня | складне лазіння | – | – | – | – | 2 | – | – | – | – |
| 15/VII | R8–R9 | 30° | 20 | скельна плита, крутість нахилу 80° | складне лазіння, траверс | – | – | – | – | 1 | – | – | – | – |
| 15/VII | R9–R10 | 60° | 100 | скельна стіна – підйом гребеня | складне лазіння | – | – | 17:00 | 8:00 | 2 | – | – | площадка на гребені (скельному) | 600 г. на чол. |
| 16/VII | R10–R11 | 50° | 60 | снігово-льодова мульда з крутим підйомом | середньої складності | поперемінна страховка через льодоруб і крюк | – | 6:00 | – | 1 | – | – | – | – |
| 16/VII | R11–R12 | 15° | 160 | гострий (60°) сніговий гребінь, посередині карниз | середньої складності, підвищено небезпечний | поперемінна страховка через льодоруб | – | – | – | – | – | – | – | – |
| 16/VII | R12–R13 | 60° | 10 | нестійкі вершинні скелі | середньої складності | поперемінна страховка через крюк | – | 15:00 | 8:00 | 1 | – | – | снігова мульда з кам'яною осипою, площадка з кам'яних плит | 600 г. на чол. |
| 17/VII | R13–R14 | –20° | 400 | скельний гребінь зі сніговими карнизами | середньої складності | одночасна страховка, місцями поперемінна через уступи і льодоруб | – | 6:00 | – | – | – | – | – | – |
| 17/VII | R14–R15 | 20° | 600 | сніговий підйом зі скельними островами (натічний лід) — вершина | середньої складності | одночасна страховка, місцями поперемінна через крюки, уступи і льодоруб | – | – | 4:00 | 4 | 1 | – | – | – |
| 17/VII | R15–R16 | Спуск шляхом підйому до верхньої ночівлі | – | – | – | 12:00 | 2:00 | – | – | – | від вершини до біваку | – | ||
| 18/VII | R16–R17 | Спуск шляхом підйому | – | – | – | 6:00 | 7:00 | – | – | – | – | – | ||
| Разом: | 30:00 | 19 | 2 | – | (без підходів) | (при підйомі) |
Коментарі
Увійдіть, щоб залишити коментар