Федерація альпінізму і скалолазиння Москви

Звіт про першосходження на вершину 5368 (пік Олександра Губєва) по північно-західному схилу 3Б кат. скл.

Москва, Турклуб МАІ, 2008

1. Паспорт сходження

1. Район: Хребет Заалайський.

Ущелина: Кизилсу (льодовик Східний Кизилсу). Номер розділу за класифікаційною таблицею 2001 року — 4.4

2. Найменування вершини: 5368, пропонується — пік Олександра Губєва.

Назва маршруту: по північно-західному схилу

3. Кат. скл. — пропонується 3Б.
4. Характер маршруту: льодово-сніжний.
5. Перепад висоти маршруту: 268 м (за показаннями GPS)

Протяжність маршруту:

• осн. частини маршруту — 245 м.
• усього маршруту — 428 м.

Протяжність ділянок: IV кат. скл. — 245 м. Середня крутизна: основної частини маршруту — 51°, усього маршруту — 40,5°.

6. Використано крюків на маршруті: скельних — 0, льодових — 22, у т.ч. ІТО — 0.
7. Ходових годин команди: 4 год.
8. Керівник: Лебедєв Андрій Олександрович (Москва), МСМК (туризм), 1-й сп. розряд (альпінізм)

Учасники:

Жаров Андрій Вікторович (Москва, Зеленоград), 1-й сп. розряд (туризм)

Жданов Іван Миколайович (Москва), 1-й сп. розряд (туризм), 2-й сп. розряд (альпінізм)

Комаров Дмитро Олександрович (Москва), 1-й сп. розряд (туризм)

Максимович Юрій Олександрович (Москва), КМС (туризм)

Тимошенков Олексій Сергійович (Москва, Зеленоград), 1-й сп. розряд (туризм), 2-й сп. розряд (альп.)

Шаповалов Дмитро Сергійович (Київ), 1-й сп. розряд (туризм), Янчевський Олег Зигмонтович (Київ), КМС (туризм).

9. Тренер: Хохлов Юрій Володимирович (Москва), МС (альпінізм).
10. Вихід на маршрут: 11:30 24 серпня 2008 р.

Вихід на вершину: 15:40 24 серпня 2008 р. Спуск на льодовик: 17:50 24 серпня 2008 р.

2. Фотографії вершини

Ф.2.1–2.2. Вид із заходу зі східної камери льодовика Східн. Кизилсу. Знято 28 серпня 2008 р. Ф.2.3. Вид із заходу з лівого борту льодовика Східний Кизилсу. Ф.2.4. Вид із північного заходу з лівого борту льодовика Східний Кизилсу.

3. Фотографії профілю маршруту

Ф.3.1. Вид із південного заходу на штурмовий табір і на маршрут. Ф.3.2. Вид з маршруту (зі схилу вершини) на південний захід у сторону Курумди

4. ФОТОПАНОРАМА РАЙОНУ Ф. 4.1. Вид із перевалу Транспортний (N4 на схемі 1) у долину льодовика Східний Кизилсу. Праворуч від вершини 5368 м височіє Заря Сходу (6349 м).

5. Схема району вершини

Схема 1. Район льодовика Східний Кизилсу і вершини 5368

6. КОРОТКИЙ ОПИС ВЕРШИНИ 5368

Вершина 5368 височіє над правим бортом льодовика Східний Кизилсу, знаходиться на північ від масиву Зорі Сходу (6349) і є найвищою точкою північних хребтів, відділених від вододілу Заалайського хребта на ділянці між льодовиками Східний Кизилсу і Нура.

Вершина 5368:

• є ідеальним оглядом пунктом;
• видно звідусіль.

Уздовж північно-східного схилу вершини простягнулася похила полиця, по якій на захід — південний захід стікає льодовик. Цей льодовик утворює північну гілку першого правого притоку льодовика Східний Кизилсу. По цьому льодовику здійснюється найбільш простий підхід до вершини.

7. Рисований профіль маршруту

Рис. 1. Чорні цифри вздовж графіка — номери ділянок маршруту (позначені на концях відповідних ділянок).

8. Розмітка маршруту по ділянках

Середня крутизна маршруту — 40,5 град. Середня крутизна основної частини маршруту (ділянка 2) становить 51 град. Протяжність маршруту — 428 м Ф.9.1. Технічна фотографія маршруту. Цифрами позначені кінці відповідних ділянок маршруту, див. табл. 1

10. ОПИС ШЛЯХУ ВІД БАЗОВОГО ДО ШТУРМОВОГО ТАБОРУ. базовий табір (БТ) зручно встановити в кишені лівобережної морени льодовика Східний Кизилсу перед величезним моренним валом льодовика північного схилу вершини 4834. Воду можна брати з річки, яка б'є із-під цього моренного валу. Але є ще й чистий струмок, який виступає із-під землі вище галявини на схилі в її східному куті. Шлях до БТ уздовж річки Кизилсу і морени льодовика добре відомий, вельми очевидний і в описі не потребує, див. схему 1. З БТ група вийшла вранці 21.08. Від базового табору слід перетнути всхолмлений і захованний моренними відкладеннями льодовик Східний Кизилсу до його правого борту, тут біля правого борту льодовик рівний. По льодовику Східний Кизилсу слід піднятися до його великого правого притоку, обійти праворуч по ходу його 1-й льодоспад і увійти в створ цього правого притоку, див. схему 1. По відкритому льоду піднятися до другого льодоспаду, який розташований трохи нижче злиття двох гілок льодовика. Тут біля правого борту льодовика на каменях серединної морени можна встановити табір. Група підійшла до цього місця в полудень 22.08. Після обіду провели розвідку і знайшли обхід 2-го льодоспаду. Тут же вирішили переночувати для забезпечення більш солідної акліматизації (це був 4-й день у горах). Другий льодоспад обходиться праворуч по ходу під схилами вершини Зоря Сходу. На короткій ділянці цього обходу доводиться близько 50–70 метрів «бігти» по льодових уламках у зоні дії льодоскидання. Вище цієї ділянки — вихід на плато, де зливаються дві гілки льодовика. По плато підійти до правого по ходу краю 3-го льодоспаду — льодоспаду північної гілки льодовика, ця гілка спускається з вершини 5368, див. ф. 11.1. Льодоспад проходити праворуч (вздовж орографічно лівого борту). Тут він не складний — можливі дві або три 50-градусних 5–10-метрових стінки, а на виході з льодоспаду — широкий розлом (до 2-х м), див. ф. 11.2. Швидше за все, розлом вдасться подолати по якійсь льодовій пробці. Вище льодоспаду на льодовику дуже багато тріщин, блукання в обхід тріщин закінчуються вище 4600 м, коли починається товстий сніговий покрив, див. ф. 11.3. На сніговому плато на висоті 5100 м навпроти льодового північно-східного схилу вершини 5368 доцільно встановити штурмовий табір, див. ф. 11.4. На плато 5100 м група піднялася вранці 24.08. Поставили намети і близько 11:30 вийшли на сходження, див. розділ 12.

    11. ФОТОІЛЮСТРАЦІЇ ШЛЯХУ ДО ШТУРМОВОГО ТАБОРУ

Ф. 11.1. Льодоспад гирла північної гілки правого притоку льодовика Східний Кизилсу (3-й льодоспад, див. схему 1). Ф. 11.2. Заключний розлом 3-го льодоспаду. Ф. 11.3. Шлях до штурмового табору вище 3-го льодоспаду. Ф. 11.4. Штурмовий табір (5100 м) і маршрут на вершину 5368.

12. Опис підйому на вершину

Навпроти штурмового табору 5100 м височіє підрізаний бергшрундом льодовий схил вершини 5368, див. ф. 9.1 (технічне фото).

Протяжність схилу вище бергшрунда 240–250 м, крутизна близько 50°.

Бергшрунд не широкий і легко долається по сніговому мосту.

Щоб уникнути падаючих каменів, доцільно підніматися по льодовій смузі між виходами скель, вона виводить трохи правіше вершини, див. ф. 9.1, 11.4 і 13.1.

Далі:

• 5 мотузок перил до виходу на гребінь.

На гребені великі і небезпечні карнизи на схід. Тут треба повернути ліворуч і вздовж лінії відриву карнизу піднятися до вершини, див. ф. 13.2. Найвища точка знаходиться на карнизі, підйом на неї небезпечний обвалом карниза. Краще зупинитися біля лінії відриву карниза. Спуск у штурмовий табір по шляху підйому.

Група вийшла зі штурмового табору (5100 м) 24 серпня приблизно о 11:30 і досягла вершини через 4 год о 15:40. До штурмового табору (5100 м) спустилася о 17:50 і далі не пішла, оскільки сходження проводилося також і для акліматизації, тому для виконання плану на майбутнє була потрібна нічліг на 5100 м. Наступного дня (25 серпня) до вечора команда спустилася в БТ.

13. ФОТОІЛЮСТРАЦІЇ СХОДЖЕННЯ НА ВЕРШИНУ Ф.13.1. На початку ділянки 2. Ф.13.2. Останні метри вершинного гребеня (Андрій Лебедєв). Ф.13.3. На вершині біля кромки відриву карниза (Андрій Жаров). Ф.13.4. Панорама з вершини на схід на гори, що оточують льодовик Нура. Ф.13.5. Початок спуску з вершини. У лівому нижньому куті за схилом учасника помітний скельний вихід, на якому можна закріпити табличку. Ф.13.6. Завершення спуску з вершини. Ф.13.7. Вид із штурмового табору на групу, що спускається.

Автор звіту — Лебедєв Андрій Олександрович, 6 вересня 2008 р.