I. Клас сходження: технічний 2. Район сходження: Ванчський хребет 3. Вершина, відмітка, маршрут: Череповец, 5200 м, північним контрфорсом 4. Запропонована категорія складності: 4Б 5. Характеристика маршруту: перепад висот: 1200 м середня крутизна: 49° протяжність ділянок I кат. ск.: 300 м протяжність ділянок II кат. ск.: 280 м протяжність ділянок III кат. ск.: 660 м протяжність ділянок IV кат. ск.: 630 м протяжність ділянок V кат. ск.: 130 м 6. Забито крюків: для страховки: скельних: 103 льодових: 4 шлямбурних: — для ІТО: скельних: 13 льодових: — шлямбурних: — 7. Кількість ходових годин: 21 8. Кількість нічліжок та їх характеристика: 2 (лежачі, на штучних майданчиках) 9. П.І.Б. учасників, кваліфікація: 1. Брегман Едуард Еммануїлович: КМС, капітан 2. Тіткін Євген Георгійович: КМС, учасник 3. Кисельов Георгій Костянтинович: 1-й сп. розряд, учасник 4. Сиротін Володимир Ілліч: 1-й сп. розряд, учасник 10. Тренер команди: Брегман Е.Е. 11. Дата виходу на маршрут і повернення: вихід 27 липня 1979 р. повернення 30 липня 1979 р. img-0.jpeg

Картосхема img-1.jpeg img-2.jpeg

Підхід до маршруту

Підхід починається біля мосту через річку Равак, за 8 км вище кишлака Поймазар.

Ущелина Равак, орографічно лівий приток ущелини Ванч, починається вузьким, затіненим, орієнтованим на північ каньйоном. Вона навіть у серпні забита лавинними виносами, і підйом по ній проходим однозначно і швидко.

Через 2 год підйому ущелина розширюється і ще через одну годину ходу по моренам і сніжниках опиняєшся на льодовику Равак. Тут ущелина плавно повертає вправо, до льодоспаду під вершинами Равак і Шаугада. А в. Череповец височіє прямо по ходу. Ще через годину руху, на останніх моренах, можна розташовувати початковий бівуак.

Таблиця основних характеристик маршруту

Перепад висот 1200 м. Середня крутизна 49° (без верш. гребеня)

img-3.jpeg img-4.jpeg img-5.jpeg img-6.jpeg

Пояснення до таблиці основних характеристик

Ділянка R0–R1. Сніжний схил.

  • Рух одночасний
  • Зміна напрямних

Ділянка R1–R2. Сніжно-льодова стінка бергшрунду.

  • Проходження з допомогою підсадки і забитих льодоруби
  • У верхній частині — прорубування проходу
  • Витяжка рюкzakів

Ділянка R2–R3. Сніжно-льодовий схил. Рух унизу одночасний, потім поперемінний. Страховка через льодорубі і льодові крюки (верхні 2 мотузки).

Ділянка R3–R4. Скелі з натічним льодом. Небезпечний перехід з льоду на скелі. Дуже акуратний рух. Тріщини залиті льодом, все згладжено. Рух ланок самостійний.

Ділянка R4–R5. Гребешок. Вузький скельний виступ зі сніжними карнізами. Підбір місця для нічліжки, будівництво майданчика.

Ділянка R5–R6. Ділянка над скелями з натічним льодом (R3–R4). Траверс із набором висоти. Перила.

Ділянка R6–R7. Внутрішній кут, обмежений зліва гладкою стінкою, а справа — залитими льодом скелями (вище сніжний карніз). Орієнтація — північний схід, холодний кут.

Рух:

  • 2-го
  • 3-го
  • 4-го із затискачами, без рюкзаків.

Ділянка R7–R8. Плита похила вліво і вниз, зі скиданням, обмежена справа стінкою. Закінчується плита вузькістю з похилою щілиною, де рухалися в розпір, із використанням драбинки та затискачів.

Ділянка R8–R9. Нескладні скелі, що виводять на скельний виступ над ділянками R5–R8. Сюди витяжка рюкзаків.

Ділянка R9–R10. Нескладний гребешок — перехід між стінками.

Ділянка R10–R11. Скельна стінка, живе. Психологічно складно, оскільки і правіше, і лівіше гребеня (ділянка R9–R10) стіна йде глибоко вниз. Рух без рюкзаків.

Ділянка R11–R12. Скельна стінка (ділянка R10–R11) переходить тут у монолітну брилу-плиту, відколену від основного масиву. Перший пройшов її вільним лазінням, використовуючи у середній частині відхід маятником на зручну ділянку краю моноліту.

Витяжка рюкзаків на ділянці R10–R12.

Ділянка R12–R13. Гребінь, схожий на ділянку R9–R10, перехід до наступної стінки.

Ділянка R13–R14. Ділянка являє собою широку стіну, більш просту, ніж ділянка R11–R12, але місцями трапляються стінка, що вимагають використання драбинки і затискачів. У двох місцях перший проходив по 4–5 м без рюкзака. А у наступних рюкзаки підтягували, використовуючи вивіску на страховочній мотузці (рюкзаки при цьому із плечей не знімалися). Рух частково самостійними ланками.

Ділянка R14–R15. Наступний гребешок, схожий на попередні. Улаштування майданчика для нічлігу.

Ділянка R15–R16. Те ж, що й R14–R15.

Ділянка R16–R17. Похилі, заглажені плити, зі слідами лавин і каміння. Вони йдуть нагору до передвершини і до гребеня, звідки у другій половині дня (орієнтація — західна) постійно сходять каміння і сосильки. Рух самостійними ланками. Траверс плит.

Ділянка R17–R18. Спочатку швидше рух через кулуар, а потім по скелях правої (по ходу) його частини. Низ являє собою нависаючу брилу, а потім іде щось на зразок крутого гребешочка-стінки. По кулуару періодично йдуть каміння. Використання перил і затискачів.

Ділянка R18–R19. Те ж, що й R17–R18, але більш полого. Рух самостійними ланками.

Ділянка R19–R20. Кулуар, розширюючись, привів у скельний цирк, що веде до передвершинного гребеня. Чередування:

  • плит,
  • стінок,
  • кулуарів,
  • невеликих сніжників у нішах.

Широке використання виступів для страховки.

Ділянка R20–R21. Більш крута скельна ділянка, що є виходом на гребінь. Прорубування через сніжний карніз із сосульками.

Ділянка R21–R22. Сніжно-осипний гребінь, що веде до вершини. Місцями, із північного боку, сніжні карнизи.

Спуск група здійснювала в ущелину Дусти-роз, на південний схід. З 18:00 до 21:00, спускаючись в основному по сніжних кулуарах і лавинних виносах, група дійшла до зеленого галявини біля струмка, поточного із пд. цирка в. Череповец і в. 5223 у р. Дустироз.

Радіозв'язок

У період здійснення сходження в цирku Равак здійснювали сходження групи:

  • Уральського і Сибірського військових округів на в. Равак,
  • група Сибірського округу — на в. Шаугада.

Зв'язок підтримувався між усіма групами і з базовою радіостанцією біля мосту через річку Равак, куди є пряма видимість із більшої частини маршруту на в. Череповец.

Додаткові характеристики маршруту. Рекомендації.

У цілому маршрут являє собою контрфорс-стінку північної орієнтації, обмежену праворуч кулуаром із перемички вершин Череповец і в. 5223, а ліворуч — заглаженою стіною передвершини (з С–В) Череповца, де, до речі, можна прокласти дуже складний маршрут 5Б кат. скл. із ділянками 6 категорії.

Через затіненість і холодність маршруту, а також те, що він зверху обрамлений гребенями зі снігом, рух навіть у умовах хорошої погоди ускладнено натічним льодом.

Рекомендується починати маршрут рано-вранці. На схильних ділянках, де сипле, припиняти рух із 15:00 до 16:00, коли сонце починає освітлювати західні гребні.

Порівняльний аналіз маршруту

Учасники групи Тіткін, Кисельов, Сиротін до виходу на м-т на в. Череповец здійснили сходження 5Б кат. скл. на в. Бастіон, Ванчський хребет, м-т Піскулова. За їхньою єдиною думкою маршрут на в. Череповец складніше.

Учасники групи в 1975–1978 рр. здійснювали сходження 5Б кат. скл.:

  • Чатин
  • Уллу-тау
  • Джайлик
  • Бодхона (Житєньова)
  • Рудаки
  • Саришах
  • Замок (першопроходження, Фанські гори)

Деякі з цих маршрутів рівні або слабкіші пройденого — наприклад, Рудаки, Саришах, Джайлик, Замок.

Група вважає, що пройдений маршрут відповідає 5Б кат. скл.

Капітан команди (Брегман) img-7.jpeg

Бівуак на л. Равак. Пунктиром відзначений передбачуваний шлях групи до другої нічліжки. img-8.jpeg

На стіні. Першим іде Є. Тіткін. img-9.jpeg

Ділянка стіни в центральній частині маршруту.

Прикріплені файли

Джерела

Коментарі

Увійдіть, щоб залишити коментар