Звіт

Команди Центрального ради ДСТ «Мехнат» про сходження на пік Є. Корженевської 7105 м по центральному контрфорсу західної стіни в програмі чемпіонату СРСР з альпінізму. м. Ташкент, 1980 р.

Пік Є. Корженевської знаходиться на Північно-Західному Памірі в північному відрогу хребта Академії Наук. Відкритий у 1906 році М. Л. Корженевським. Вперше вершина була підкорена у 1953 році. На даний час на вершину прокладено багато цікавих маршрутів, у тому числі і по західній стіні. Стіна вперше була пройдена у 1975 році нашою командою, але як показало подальше вивчення стіни, пройдений маршрут об'єктивно небезпечний у нижній частині, що яскраво підтвердилося 28 липня, коли по центральному кулуару пройшов грандіозний камнепад.

Цього року західну стіну заявили три команди. Нами був обраний найбільш безпечний варіант проходження стіни по центральному нечітко вираженому контрфорсу. Було проведено додаткове вивчення маршруту, складено схему і вивчено режим камнепадів, намічені місця нічлігів.

Команда вважає, що подібні стінні маршрути повинні проходитися групами малого складу, тому вирішено було йти шісткою. Для поповнення команди молодими учасниками було зроблено дозаявку.

До складу команди увійшли:

• Путинцев А.В. — МС, капітан команди
• Воронін В.Т. — МС
• Громов Л.В. — МС, зам. капітана
• Громов А.В. — КМС
• Занутдинов Г.С. — КМС
• Сергеєв А.М. — КМС

Всі учасники до моменту штурму мали відмінну акліматизацію, отриману при сходженнях на піки Леніна і Є. Корженевської, протягом ряду років брали участь спільно у сходженнях різних категорій, проводили регулярні цілорічні тренування.

Спостереження за командою забезпечував весь інший склад експедиції.

Тактичний план

У процесі детального вивчення маршруту було намічено такий тактичний план:

• 1 день — базовий табір — табір спостереження на л. Солдатова
• 2 день — табір спостереження — верх скелястого острова під «биком»
• 3 день — проходження «бика»
• 4 день — проходження першого скелястого пояса
• 5–6 день — проходження другого скелястого пояса
• 7 день — штурм і спуск на 6400 м
• 8 день — спуск у базовий табір.

Тактичним планом передбачалася щоденна обробка подальшого шляху: той, що йде другим вибиває частину проміжних крюків, спрямляє перила, якими проходять інші учасники на зажимах. На важких прямовисних ділянках застосовується «вудка» для витягування рюкзака на спині учасника. У міру проходження учасниками перил звільнена мотузка і слісарка передаються наверх.

У процесі проходження маршруту були такі зміни тактичного плану, викликані непогодою: Після пересилки непогоди під «биком» через сильне обледеніння скель вирішено було присвятити день обробці маршруту з поверненням на зручний нічліг. Те ж рішення було прийнято і для подолання першого скелястого пояса. Подальша робота йшла за планом. Спуск у базовий табір було зроблено в день штурму, що свідчить про великий запас сил.

У деталях тактичний план виконувався повністю.

Таблиця основних характеристик

Коротке пояснення до таблиці

28 липня. О 9:00 команда вийшла з табору спостерігачів на льодовику Солдатова. О 13:00 команда підійшла до бергшрунду, звідки починається безпосередньо маршрут.

Пройшовши бергшрунд по тоненькому судинчастому містку, вийшли на сніжний схил (діл. R0–R1). Шар снігу від 5 до 50 см лежить на льоду. У кішках ідется нормально.

Уздовж правої кромки скелястого острова, під його захистом, піднялися до кулуару, що розсікає цей острів, потім, узявши сильно вліво, перетнули кулуар і вийшли на його лівий борт, і далі вгору до самої верхньої точки скелястого острова, де у льоду і дрібній змерзлій осипі вирубали майданчик для нічлігу.

29–30 липня. Негода. Два дні просиділи на місці.

31 липня. Громов А., Зайнутдінов Г., Путинцев А. о 12:30 вийшли на обробку. Від палатки сніжний схил (діл. R1–R2) підводить до основи «бика». Залевою гранню «бика» вгору йде великий внутрішній кут (діл. R2–R3), що упирається в карниз. Під карнизом — по серії полок — різкий траверс вліво, у напрямку вузького каміна-розщілини (діл. R3–R4) у гладкій плиті. Скелі рясно залиті льодом, припорошені снігом. Закріпивши мотузки, трійка спустилася на нічліг.

1 серпня. Від кінця обробленої частини маршруту вперед вийшов Громов Л. Ділянка R4–R5 являє собою серію дрібних контрфорсів і кулуарів, скелі дуже сильно зруйновані. Сильне обледеніння скель певною мірою обмежувало падіння каміння, але ускладнювало просування. Пройшовши траверсом сніжний схил (діл. R5–R6), вирубали нормальний майданчик під палатку. Ділянки R2–R4 проходили з «вудкою».

2 серпня. Громов А. і Путинцев А. вийшли на обробку. Від палатки сніжний схил (діл. R6–R7), ближче до скель, переходить у льодовий. Скеляста стіна (діл. R7–R8) сильно зруйнована, являє собою нечітко виражений контрфорс. У верхній частині внутрішній кут вправо — вгору виводить на перший скелястий пояс. Обледеніння як і раніше досить сильне.

3 серпня. Далі працюють Громов Л., Зайнутдінов Г. Вліво — вгору по скелястих острівцях-стінках, що перемежовуються сніжними поясами (діл. R8–R9). Закінчується ділянка поясом туфоконгломератів із дуже обмеженою кількістю тріщин. Лазіння складне. На ділянці R7–R8 для витягування рюкзаків знову застосовувалася «вудка». Двійка Громов А., Путинцев А. вийшла на подальшу обробку. Інші зайнялися будівництвом майданчика.

Льодовий схил (діл. R9–R10) підводить до другого скелястого пояса. Ділянка R10–R11 являє собою серію камінів, що підводять до нависаючої стіни, подолавши яку, виходиш на праву грань кулуару. Каміни залиті льодом. Нижній камін прострілюється, далі цілком безпечно. Закріпивши мотузки, двійка спустилася на вже підготовлений нічліг.

4 серпня. Та ж двійка налегке пішла вгору продовжувати роботу. Інші зайнялися підйомом рюкзаків і, надалі, підготовкою нічлігу і підноскою мотузок і слісарки вперед. Навішуванням горизонтальних перил вліво до обраного нічлігу (діл. R11–R12) займався Сергеєв А.

Від кінця обробки по зовнішньому куті правої грані контрфорса (діл. R12–R13), що підводить до стіни (діл. R13–R14). У середній частині стіни карниз, розсічений каміном. Дуже складний вхід у нависаючий камін. Вище каміна — величезний нависаючий «жандарм», обходиться зліва. Знову пояс туфоконгломератів. Майже повна відсутність тріщин. Дуже складно.

Закріпивши мотузки, всі спустилися вниз на підготовлений нічліг. Палатку поставити не вдалося, ночували сидячи на двох полках по троє.

5 серпня. Загальними силами зайнялися на підйомом рюкзаків. На такій висоті і на таких прямовисах дуже важко.

Від кінця обробки по середніх скелях, що перемежовуються сипучим снігом (діл. R14–R15), виходимо на сніжний схил (діл. R15–R16). Сніг сухий, дуже сипучий, при проходженні місцями знімається до льоду. Пройшовши вправо до сніжного гребеня, вирубали в ньому нічліг.

6 серпня. Ураганний вітер, тому виходимо пізно. Все той же сніжний схил (діл. R16–R17), у верхній частині місцями з'являється наст. Ідемо одночасно. Схил закінчується невеликими зруйнованими скелями, що виводять на сніжно-фирновий вершинний гребінь (діл. R17–R18). Далі по гребеню — на вершину. О 14:40 команда була на вершині. Ураганний вітер. Відразу почали спуск. Цього ж дня команда спустилася в базовий табір.

Додаткові дані

В активі учасників команди багато вихідних стінних сходжень. Команда вважає маршрут складнішим за всі пройдені раніше. За характером маршрут можна порівняти з маршрутом 1975 року по цій же стіні, але він набагато складніше; і з маршрутом на пік Революції по центру ССЗ стіни, але складніше, протяжніше і набагато холодніше.

Вихідна вага команди 127 кг, частка продуктів 23 кг, перші три дні харчування 780 г/люд·день, решта сім днів 215 г/люд·день.

Мала кількість і погана якість фотоматеріалів пояснюється тим, що фотографії зроблені з діапозитивної плівки, у зв'язку із втратою фотоапарата з основною чорно-білою плівкою.