№ 446(2)

Паспорт сходження

Клас технічних сходжень.
2.10. Кавказ, гори Дагестану, ущелина Чехи-Чай.
Єридаг, 3925 м, пункт R31–R32, маршрут Михайлова О. 1982 р. по правій частині ПЗ стіни, скельний.
6А кат. скл., 5-е проходження.
Характеристика маршруту: перепад висот маршруту — 900 м, протяжність маршруту — 1300 м, перепад стінної частини — 880 м, протяжність стінної частини маршруту — 1130 м, середня крутість стінної частини — 75 °, протяжність ділянок I кат. скл. — 150 м, II кат. скл. — 50 м, III кат. скл. — 85 м, IV кат. скл. — 135 м, V кат. скл. — 785 м, VI кат. скл. — 95 м; пройдено з використанням ІТЗ — 92 м, у тому числі А1 — 7 м, А2 — 75 м, А3 — 10 м.
Використано: закладних елементів 147/60, скельних крюків 100/4, шлямбурних крюків 12/5. З них — використання раніше забитих крюків — 3 шт. (не вибито), залишено своїх скельних крюків — 2 шт., використання раніше забитих шлямбурних крюків — 10 шт., забито своїх — 2 шт.
Ходових годин команди — 42,5, з них попередньої вечірньої обробки — 11,5, ходових днів — 5.
Ночівлі: 1-а — у штурмовому таборі (2800 м) після попередньої обробки, 2-а (3320 м) — двоє сидячи, один у гамaku, 3-я (3500 м) — троє напівлежачи на полиці, 4-а (3700 м) — на осипній полиці двоє сидячи, один у гамaku.
Учасники: керівник — Согоконь Володимир Олександрович, КМС; учасники — Слободенюк Юрій Юрійович, КМС; Горяєв Анатолій Ерднігоряєвич, 1-й сп. розряд.
Тренер: Муртазалієв Зіябудін Муртазалійович.
Попередня обробка 15 вересня 1998 р. Вихід на маршрут 16 вересня 1998 р. Вершина 19 вересня 1998 р. Повернення 19 вересня 1998 р.
Організація: Дагестанська Республіканська пошуково-рятувальна служба МНС Росії.

Махачкала – 1998 рік

Тактичні дії команди

У перший день на обробку маршруту вийшла двійка Согоконь В.О. Слободенюк Ю.Ю. Першу мотузку, 40-метровий камін першим почав працювати Согоконь. Проробивши 40 м, зробили зміну ведучого. Другу мотузку — проходження по похилій полиці — першим відпрацював Слободенюк. Після другої мотузки було прийнято рішення дюльфером вниз.

Наступного дня трійка Согоконь — Горяєв — Слободенюк о 6:00 вийшла з базового табору. О 8:00 двійка Горяєв — Согоконь почала роботу. Першим працює Горяєв. Рух йде по 80-метровому внутрішньому куту, потім вихід на невелику 30-метрову стінку крутістю 85 °. Слідом йде 40-метровий внутрішній кут крутістю 85–90 °. Монолітні загладжені стіни, гранично складне лазіння.

Група, як і було заплановано, вийшла на місце першої ночівлі (1 контрольний тур). Слободенюк готується до нічлігу, а двійка Горяєв — Согоконь виходить на обробку.

Першу мотузку вправо від нависання обробляє Горяєв, підійшовши під стінку з нависанням.
Потім першим починає працювати Согоконь.
Використовуючи крюконоги, проходить нависаючу ділянку — вхід у 30-метровий внутрішній кут, і по ньому — вихід на полицю.

Закінчивши обробку, двійка спускається до ночівлі, до цього часу Слободенюк повісив гамak, розчистив поличку на двох.

17 вересня 1998 р. Наступного дня група, піднявшись по перилах, починає працювати далі. Першим працює Горяєв, на страховці — Согоконь.

18 вересня 1998 р. Наступного дня, пройшовши по перилах, починає роботу двійка Согоконь — Горяєв. Першим працює Согоконь. Після третьої мотузки ключа маршрут проходить по зруйнованих скелях, і на четвертій мотузці ключа група виходить на полицю. Приймає рішення ночувати без обробки. Сильний поривчастий вітер, туман, видимість 5 м.

19 вересня 1998 р. Вранці погода покращилася, і двійка Согоконь — Горяєв починає роботу. Першим працює Согоконь. Лазіння гранично складне через неможливість чогось вбити. Психологічне лазіння, під тобою відкривається вся стіна, крутість 85 °. Потім вихід на полицю. Першим починає роботу Горяєв, на страховці — Слободенюк. По полиці вправо-вгору під стінку, яка виводить на передвершинну скельну осип. 150 м по осипу до вершинного тура.

Система роботи звязок була відпрацьована за попередніми сходженнями. Страхування першого проводилося на здвоєній мотузці, і подальшим обов'язково верхнє страхування. Мотузки відповідали вимогам (УІАА).

Дві ночівлі були заплановані, третя — вимушена через сильний вітер і туман. Обривів і травм не було. Зміна лідерів проводилася обдумано. Команда пройшла маршрут із запасом моральних і фізичних сил. Спорядження використовувалося в повному обсязі:

крюки;
френди;
гекси;
стопера;
рокси.

Проблеми на стіні:

наявність води до середини маршруту практично відсутня;
у верхній частині трапляються сніжники і струмки;
сильна спека після 14:00 дня.

Унизу постійно перебував спостерігач, який у будь-який час міг зв'язатися зі спасвідділом.

Опис маршруту

Початок маршруту (3100 м) на виступі бараньїх лбів осипного кара під «холодним кутом» — поличка, від неї вгору по внутрішньому куту (R1–R2). Лазіння ускладнюється:

великою кількістю моху;
зализаними та сирими стінами кута.

Далі вправо по полиці — обережно! Пробивається камінням! По похилому каміні під систему внутрішніх кутів (R2–R3). По системі кутів — переходячи з одного кута до іншого. Лазіння гранично складне:

кути сирі;
багато моху;
кути замикає крута стінка.

Рух вправо за зовнішній кут, по стінці вихід під 40-метровий внутрішній кут (R3–R7). Монолітні загладжені стіни. Через внутрішній кут — вихід під похилу полицю і по ній — вихід під карниз. Перша ночівля. Зліва на шлямбурі 1 контрольний тур (R7–R8).

Від ночівлі вправо-вгору до стінки з нависаючою щілиною (R8–R9). Через щілину — вхід у внутрішній кут і по ньому вихід на поличку (R9–R11). Потім вгору по бараньїх лбах у внутрішній кут (R11–R12), сніг, вода. По осипному кулуарі вихід на велику осипну полицю (R12–R13) під стінку. По цій стінці до верхнього шлямбура, і маятником йти справа наліво в камін. Далі по стінках із бараньїми лобами вгору під підставу 150-метрового каміну. Увага! Каміння! Складне лазіння (R13–R17). Ночівлі.

Від ночівель зліва направо у внутрішній кут. Перші 80 м кута утруднені двома замиканнями, використовуються, в основному, великі закладні елементи, забивання крюків утруднене (R17–R19). Забито три шлямбурних крюка. Сама щілина сильно тече, на деяких ділянках щілина заросла мохом. Станція R15 — висяча.

Потім йде найскладніша ділянка ключа — замикаючий карниз. Обхід карниза зліва (R19–R21). Дах карниза дуже сильно зруйнований і сильно тече. На станції R18 — два шлямбура.

Далі по куту і по кулуарі вправо-вгору (R21–R22). Увага! Ділянки сильно пробиваються камінням. Багато живого каміння. Рух дуже акуратний. Після руху по стінці і по правій стороні внутрішнього кута — вихід в осипний кулуар. По кулуару вліво-вгору через невеликий внутрішній кут — вихід на велику осипну полицю, станція R21 (R22–R27).

Від станції вліво по стінці, круті скелі, рельєф багатий для лазіння, але крюки і закладки не йдуть. Психологічне лазіння. Під тобою відкривається вся стіна. Зліва ллється вода, скелі мокрі, місцями ділянки льоду. Вихід: