Паспорт сходження

I. Клас сходження — скельний

Район сходження — Східний Кавказ
Вершина Яридаг І-ша західна вершина по ПЗ стіні, через «дзеркало».
Категорія труднощів, що пропонується, 5Б (третє сходження)
Перепад висот — 980 м
Протяжність — 1380 м

Протяжність ділянок 5–6 категорії складності — 940 м. Середня крутість — 80°, з них 6 категорії складності 85°–95° (3490–3570), 90°–95°.

Забито крюків: | Скельних | Шлямбурних | Закладок | | :------- | :--------- | :------- | | 93/35 | 5/4 | 87/19 |
Ходових годин команди — 74 год; 5 днів.
Ночівлі: 1 — на широкій полиці 2 — троє на «рукавичці», троє на широкій полиці 3 — полиця вище «дзеркала» біля основи гігантського внутрішнього кута №10.
Керівник — Шортов Юрій Іванович — КМС

Учасники:

Єфремов Володимир Васильович — КМС
Розін Ігор Леонідович — КМС
Єрохін Іван Дмитрович — КМС
Красненко Сергій Георгійович — КМС
Безродний Олександр Володимирович — КМС

II. Старший тренер — МС СРСР Дробот Станіслав Юрійович Тренер — Безродний Олександр Володимирович

Вихід на маршрут — 16 липня 1983 р. Вихід на вершину — 20 липня 1983 р. Повернення — 20 липня 1983 р.

Загальне фото вершини. 14 липня 1983 р. Об'єктив Т-43, F = 40 мм, точка зйомки I, відстань 4 км, висота 2850 м.

маршрут Єфімова,
маршрут Щедриної,
маршрут м. Москви.

І-ша Західна вершина Яридага. Знімок зроблено з точки №I 14 липня 1983 р., відстань 2 км, висота 2750 м, об'єктив Т-47, F = 4 см.

Профіль стіни. 14 липня 1983 р. Об'єктив Т-43, F = 40 мм. Точка зйомки 2, відстань 300 м, висота 3050 м.

Тактичні дії команди

У процесі тренувального циклу сформувався склад команди у 6 людей:

Шортов Ю.І. — капітан
Єфремов В.В. — зам. капітана
Красненко С.Г. — учасник
Розін І.Л. — учасник
Єрохін І.Д. — учасник
Безродний О.В. — учасник, тренер.

У результаті підготовки: вивчення звіту команди а/л «Торпедо», отриманих консультацій, проведених спостережень, реально оцінивши труднощі маршруту та свої можливості, команда прийшла до висновку, що може пройти маршрут із 5-ма нічлігами і склала тактичний план (див. додаток — маршрутний лист). Вийшовши на маршрут, команда суворо дотримувалася тактичного плану.

Рух на маршруті відбувався таким чином:

16 липня — попереду працюють Розін–Єфремов–Єрохін і проходять нижній бастіон скель. Шортов–Красненко–Безродний ідуть по перилах. На нічліг стали в «гроті».
17 липня — першими працюють Безродний–Шортов–Красненко і о 10:00 вийшли на «рукавичку». Далі обробили 60 м нижньої частини «дзеркала» і на нічліг спустилися в «грот», так як на «рукавичці» було незручне місце для нічлігу всієї команди. Для того, щоб наступного дня продовжити обробку «дзеркала» зі свіжими силами, на нічліг у «рукавички» піднялися Розін–Єфремов–Єрохін.

18 липня — трійка Розін–Єфремов–Єрохін обробила залишкову частину «дзеркала» і вийшла на полицю під основу гігантського внутрішнього кута. До 18:00 на полицю піднялися Шортов–Красненко–Безродний.

19 липня — першими працюють Безродний–Шортов (Красненко) і виходять під основу «книги» у верхній частині кута. Тут сидячий нічліг на двох полицях окремо.

20 липня — трійка Розін–Єфремов–Єрохін обробили «книгу», карниз пройшли справа, далі стіну «перо» і руду стінку із вузькою щілиною. О 20:00 команда вийшла на вершину. У процесі сходження команда випередила тактичний план 17 липня, ділянка 11–16 від «грота» до «рукавички» була пройдена швидше, ніж планувалося.

Це дало можливість 17 липня обробити 60 м нижньої частини «дзеркала». У подальшому рух маршрутом йшов відповідно до графіка, що планувався.

Робота команди на маршруті була організована таким чином. У команді було дві ланки: по три людини. Це дозволило тримати високий темп руху, так як перший у ланці обробляв ділянку, навішував перила, приймав другого в ланці, який підносив спорядження, необхідне для наступної ділянки, і перший йшов далі. У цей час третій у ланці вибивав зайві крюки на обробленій ділянці та підносив усе інше необхідне спорядження. Друга трійка в цей час рухалася по перилах і підтягувала всі інші вантажі. Рух по перилах відбувався або з верхньою, або з нижньою страховкою. Таким чином, учасник весь маршрут перебував на подвійній мотузці. Так як команда мала достатню кількість мотузок, така схема руху по перилах на подвійній мотузці не знижувала темпу руху команди, і швидкість її руху визначалася тільки швидкістю руху першого.

Постійне чергування попереду працюючої трійки дозволило:

починати роботу з 5–6 годин ранку (див. тимчасовий графік, лист 6, оборотна сторона);
добре відпочити другій трійці.

Рух маршрутом відбувався таким чином, щоб нічліги організовувалися в найзручніших місцях. Саме тому трійка Безродний–Шортов–Красненко після виходу на «рукавичку» та обробки нижньої частини «дзеркала» спустилася в «грот», де був найкомфортабельніший нічліг.

Для проходження цього маршруту команді належало вирішити дві проблеми:

перша — проходження ключових ділянок «дзеркало» і «книга», що мають мінімальний рельєф і розгладжені скелі типу «бараньїх» лбів при крутості 85°–95°;
друга — висока температура та повна відсутність води на маршруті.

Команда успішно справилася з ними. Для проходження «дзеркала» та «книги» було спеціальне підготовлене спорядження:

платформа,
небесний крюк,
шлямбури, що вигвинчуються,
достатня кількість мотузок.

Воду в кількості 30 літрів команда несла із собою в легких жерстяних банках по 5 л (1 л на людину на день).

Зв'язок зі спостерігачами здійснювався за допомогою двох р/с «Віталка». Зв'язок між трійками також вівся за допомогою цих радіостанцій. Спостереження за командою велося за допомогою 8-кратного бінокля. Крім того, команда мала 5 ракет і ракетницю.

Таким чином, завдяки:

високій технічній, фізичній і психологічній підготовці членів команди;
використанню спеціально підібраного спорядження;
проходженню перил зі страховкою;
гарній організації нічлігів;
правильно обраній схемі руху,

маршрут пройдено безпечно та у хорошому темпі.

Капітан команди Шортов Ю.І.

Маршрут в символах УІАА. М 1:2000

Опис маршруту за ділянками

Ділянка 0–1. Скелі середньої труднощi, виводять у середню частину полиці. 30 м, 70°, 4 кат. скл.

Ділянка 1–2. Із середньої частини полиці до кінця нижнього бастіону (до нічлігу) піднімаються два відколу: лівий і правий. Початок підйому по лівому, через 15 м — перехід у правий, по ньому вихід на стінку 10 м. Вихід на вузьку полицю. 35 м, 75°, 4 кат. скл.

Ділянка 2–3. З полиці вгору по стіні — 15 м, далі ліворуч — 8 м і вгору через відкол до похилої полиці, що йде ліворуч. Підйом до горизонтальної полиці. По ній відхід праворуч. 15 м, 80°, 5 кат. скл. (20 м і 75°, 5 кат. скл.).

Ділянка 3–4. Підйом по 3-метровій стінці в «горловину», в якій йти по лівому відколі до горизонтального поличка, відкол місцями нависає. 35 м, 85°–92°, 5 кат. скл.

Ділянка 4–5. З полички по лівому відколі, місцями нависаючому, вихід на стінку з навісом — 30 м. Навіс обходиться зліва по стіні — 10 м, далі другий навіс йдеться в «лоб». Вихід на вузьку поличку. 45 м, 90°–95°, 6 кат. скл.

Ділянка 5–6. По лівому відколі відхід праворуч через невеликий карниз. До горизонтальної полиці з нішею. 30 м, 80°, 5 кат. скл.

Ділянка 6–7. Отвір — 10 м до лівого відколу, дуже важке лазіння. Далі підйом по лівій зовнішній частині відколу 10 м, 90°, 6 кат. скл. 25 м, 75°, 4 кат. скл.

Ділянка 7–8. По полицях відхід ліворуч під відкол у чорних скелях 10 м, 70°, 4 кат. скл. Далі через навіс вільним лазінням вхід чорний відкол у верхній частині нависає. Після йде вертикальна стінка 10 м, тріщин немає, зачіпки обмежені. Проходиться у напруженому вільному лазінні. На ділянці використовується ІТО, «небесні» крюки 6 драбинки. Рюкзаки витягуються. 25 м, 90°–95°–90°, 6 кат. скл. 10 м, 85°, 5 кат. скл.

Ділянка 8–9. По зруйнованих скелях відхід праворуч вгору на полицю. З неї по 10-метровій стіні підйом прямо вгору, стіна гладка, проходиться вільним лазінням. 25 м, 70°, 3 кат. скл.

Ділянка 9–10. Підйом по неявно вираженому правому відколі. Вихід на осипну полицю прямо до червоного каменю. Нічліг у гроті на гарному майданчику. 35 м, 80°, 5 кат. скл.

Ділянка 10–11. Із грота відхід праворуч по полицях. 70 м, 20°–30°, 2 кат. скл.

Ділянка 11–12. Стіна з неявно вираженим рельєфом. Рюкзаки витягуються. 35 м, 80°–90°, 5 кат. скл.

Ділянка 12–13. По зруйнованих скелях відхід праворуч — 15 м, 60°, 2 кат. скл.

Ділянка 13–14. Стіна в нижній частині без тріщин, злегка нависає, необхідно ІТО, «небесні крюки», драбинки. Рюкзаки витягуються. 35 м, 85°–95°–85°, 6 кат. скл.

Ділянка 14–15. Попередня ділянка виводить під «рукавичку». Подальші 100 м — це вихід на «рукавичку». Полиця 35 м і 20°, 2 кат. скл.

Ділянка 15–16. Із кінця полиці відхід по відколам праворуч вгору на «рукавичку». — 50 м, 80°, 4 кат. скл.

Ділянка 16–17. «Дзеркало». Є ключовою ділянкою маршруту. Має мінімальний рельєф та крутість 85°–95°. У дуже напруженому режимі: тут і вільне лазіння на грані зриву, і застосування «небесних» крюків, і шлямбурна робота, і ІТО — одним словом, застосування вищої альпіністської техніки. 180 м, 85°–95°, 6 кат. скл.

Ділянка 17–18. «Дзеркало» виводить у гігантський внутрішній кут, по якому необхідно піднятися майже до вершини (ділянка №29). Нижня ділянка цього внутрішнього кута є зализаними скелями типу «бараньїх» лбів. Місць для організації страховки дуже мало. Круто, але йти потрібно на терті. 35 м, 70°, 5 кат. скл.

Ділянка 18–19. Кут звужується, крутість зростає, використовується камінна техніка, лазіння. 35 м, 80°, 5 кат. скл.

Ділянка 19–20. Через 2-метровий карниз підйом по центрі кута. Необхідні ІТО, драбинки. 10 м, 100°, 6 кат. скл. 25 м, 85°, 6 кат. скл., стіна з майданчиком 35 м, 92°–80°, 5 кат. скл.

Ділянка 21–22. Підйом по лівій стіні ліворуч вгору до полички. З полички підйом по стіні прямо вгору 5 м, потім під карнизом відхід праворуч у внутрішній кут 15 м, 5 кат. скл. 20 м, 80°, 5 кат. скл.

Ділянка 22–23. Через карниз підйом по внутрішньому куті з гладкими стінками. Тріщин дуже мало. Підйом вертикальний.