Чемпіонат Росії зі альпінізму льодово-сніжний клас

Звіт

Про сходження на вершину Кязі (Коазой-Лоам, Гіреч, Гайкомд) Центральна (3100 м) по правому контрфорсу правої частини південно-східної стіни 5Б (орієнтовно) кат. скл.

Тренер команди: Тимошенко Т.І. Учасники:

  • Соловей А.І.
  • Кананихін І.В.

I. Паспорт сходження

  1. Загальна інформація
1.1ПІБ, спортивний розряд керівникаСоловей Олексій Ігорович, 1-й сп. розряд
1.2ПІБ, спортивний розряд учасниківКананихін Ігор Володимирович, КМС
1.3ПІБ тренераТимошенко Тетяна Іванівна
1.4ОрганізаціяФедерація Альпінізму Санкт-Петербурга
  1. Характеристика об'єкта сходження
2.1РайонРеспубліка Інгушетія, Джейрахський район. Від перевалу Кітлод до перевалу Гезевцек (з півдня від Головного Кавказького хребта)
2.2Ущелина
2.3Номер розділу за класифікаційною таблицею 2013 року2.9
2.4Найменування і висота вершиниКязі (Гайкомд, Гіреч, Коазой-Лоам) Центральна, 3100 м
2.5Географічні координати вершини (широта/довгота), координати GPS-
  1. Характеристика маршруту
3.1Назва маршрутуПо правому контрфорсу правої частини Південно-Східної стіни, Соловей
3.2Категорія складності5Б (орієнтовно)
3.3Ступінь освоєності маршрутуПершопроходження
3.4Характер рельєфу маршрутуСкельний
3.5Перепад висот маршруту (вказуються дані альтиметра або GPS)810 м
3.6Протяжність маршруту (вказується в м)1150 м
3.7Технічні елементи маршруту (вказується сумарна протяжність ділянок різної категорії складності із зазначенням характеру рельєфу (льодово-сніжний, скельний))I кат. скл. Скелі — 10 м,
II кат. скл. Скелі — 240 м,
III кат. скл. Скелі — 410 м,
IV кат. скл. Скелі — 85 м,
V кат. скл. Скелі — 272 м,
VI кат. скл. Скелі — 133 м.
3.8Середня крутість маршруту, (°)Всього маршруту — близько 54°
3.9Середня крутість основної частини маршруту, (°)Стінової частини — близько 76°.
Після виходу на гребінь — близько 35°.
3.10Спуск з вершиниявляє собою серію із 12–13 дюльферів у напрямку кулуара між Центральною і Головною вершинами. Перший починається з майданчика в 5 м нижче вершини на південь. По майданчику пройти 30 м на північ, тут на камені шлямбур з петлею. Далі спускатися по розщелині, поступово зміщуючись вправо вниз до великого майданчика в середині стіни. Пройшовши майданчик до кінця із супутньою страховкою — ще 4 дюльфера до кулуара. Рекомендується перевіряти станції, тому що деякі петлі та якоря потребують заміни. R0–R1. По­ча­ток мар­шру­ту — на сті­ні, не до­хо­дя 20 м до ве­ли­ко­го ха­рак­тер­но­го ка­ми­на, в який «не дуже-то й хо­чет­ся ле­зти». На стінці на­ца­ра­па­но: «ЧР 2020», але скорі­ше за все напис бу­де не ви­д­ний.
Про­хо­д­жен­ня ді­лян­ки:
  • 15 м вго­ру і трохи лі­ві­ше по сті­ні, ви­йти на усту­п (гра­дус на­хи­лу зме­н­шу­єть­ся);
  • 7 м вго­ру по гла­д­кій плиті (сті­ні) з ка­вер­на­ми до трав'я­ни­стої по­лоч­ки. Ор­га­ні­за­ція стан­ції усклад­не­на нена­дій­ною по­ро­дою. 15 м, 85° V; 7 м, 70° V+; 5 м, 30° II.

R1–R2. Влі­во по трав'я­ни­стій пол­ці, об­хо­дячи контр­форс, вго­ру по трав'я­ни­сто-осип­но­му схи­лу, під­хід до гро­ту, стан­ція лі­ві­ше гро­та зни­зу на пі­соч­них го­ди­нах. 50 м, 30° II–III.

R2–R3. Че­рез сті­ноч­ку 5 м на пол­ку в гро­ті. Від гро­та впра­во, «крок на тор­ча­щий із ска­ли ка­мінь-від­ро­сток» впра­во 2 м і вго­ру по щі­ли­ні 6 м. Ла­зан­ня на­пру­же­не, за­чіпки і точ­ки не дуже на­дій­ні. Ви­хід на ве­ли­ку, на­хи­лену трав'я­ни­сто-осип­ну тер­ра­су, стан­ція на скаль­но­му ви­хо­ді в 15 м. 5 м, 90° IV; 8 м, 90° VI+ A2; 15 м, 30° II.

R3–R4. Впра­во вго­ру по тер­ра­сі 150 м, ла­зан­ня просте, до скаль­ної на­хи­лої сті­нки. По сті­ні за­йти в зву­жен­ня ве­ли­ко­го ку­луа­ра, по лі­во­му боці ку­луа­ра, да­лі по ска­лах се­ред­ньої труд­ності 20 м вго­ру і зно­ву по на­хи­ле­ній трав'я­ни­стій пол­ці підій­ти під сті­ну в рай­о­ні на­ви­саю­чо­го гро­та. 150 м, 30° II; 20 м, 50° IV; 30 м, 30° III.

R4–R5. Влі­во піш­ком, у зруч­но­му міс­ці по­чи­на­ємо ле­з­ти, за­би­ра­ючи на­лі­во і вго­ру по роз­ру­ше­них, по­рос­тих тра­вою, кру­тих ска­лах у на­прям­ку ма­лень­ко­го гро­та на сті­ні. Стра­хов­ка усклад­не­на роз­ру­ше­ним рель­є­фом (в зим­о­вий час — сні­гом). Стан­ція в щі­ли­ні все­ре­ди­ні гро­та на від­ста­ні ви­тяг­ну­тої ру­ки (ве­ли­кі точ­ки). 10 м, 80° IV–V; 20 м, 85° V.

R5–R6. Вго­ру по не­яв­но ви­ра­же­но­му внут­ріш­ньо­му ку­ту і че­рез не­ве­ли­ку сті­ноч­ку ви­йти на пол­ку з мож­же­вель­ни­ком, під на­ви­сан­ням. 25 м, 80° V.

R6–R7. По пол­ці влі­во, об­хо­дячи не­яв­но ви­ра­же­ний гре­бінь, да­лі не­мно­го вго­ру по на­хи­ле­ній, трав'я­ни­сто-осип­ній пол­ці до ве­ли­ко­го ка­мня із го­ри­зон­таль­ною щі­ли­ною. 60 м, 20° II.

R7–R8. 10 м вго­ру, під сті­ну, да­лі тро­хи впра­во по від­ще­пу-від­ко­лу на­гору, склад­ний пе­ре­хід влі­во у внут­ріш­ній кут і по ньо­му вго­ру. 10 м, 35° II; 15 м, 85° V+–VI.

R8–R9. По сис­те­мі внут­ріш­ніх кутів підій­ти під три­мет­ро­ву наш­льоп­ку, пе­ре­хід під наш­льоп­кою впра­во і по стінці спра­ва від наш­льоп­ки вго­ру. 25 м, 85° VI.

R9–R10. По стінці і не­яв­но ви­ра­же­ним внут­ріш­нім ку­там підій­ти до ве­ли­ко­го від­ко­лу і на­вер­ху від­ко­ла стан­ція в глу­хих щі­ли­нах мо­но­літ­ної сті­нки. 25 м, 80°–85° IV–V.

R10–R11. Влі­во по від­ко­лу, за­тим по пол­ці (обері­гай­тесь, взи­мку мож­на про­ва­ли­ти­сь у сніг між сті­ною і від­ко­лом). Ви­хід на пе­ре­мич­ку не­яв­но ви­ра­же­но­го контр­фор­са. 10 м вго­ру по не­ве­ли­ко­му внут­ріш­ньо­му ку­ту, утво­ре­но­му сті­ною і при­лег­лою до неї ве­ли­кою наш­льоп­кою. На­вер­ху наш­льоп­ки стан­ція на мо­но­літ­ній сті­ні. 20 м, 20° III; 10 м, 85° VI.

R11–R12. 10 м влі­во по пол­ці, за­тим вго­ру по ска­лах ви­хід на гі­ган­тську, Т-по­діб­ну, на­хи­ле­ну, трав'я­ни­сто-осип­ну тер­ра­су, з двома гро­та­ми («очі»), об­ме­же­ну двома контр­фор­са­ми з двох бо­ків. Пе­ре­хід під пра­вий контр­форс і по лі­во­му боці його, по сис­те­мі внут­ріш­ніх кутів підій­ти на пол­ку під від­віс­ну сті­ну із внут­ріш­нім ку­том. 10 м, 65° IV; 30 м, 45° III; 110 м, 80°–85° IV–V.

R12–R13. 50 м вго­ру по сис­те­мі внут­ріш­ніх кутів і щі­лин. На­пру­же­не ла­зан­ня. 50 м, 80°–90° V+–VI.

R13–R14. По на­хи­ле­но­му впра­во внут­ріш­ньо­му ку­ту ви­йти на пол­ку під на­ви­сан­ня, да­лі впра­во по пол­ці, об­хо­дячи зни­зу ве­ли­кий на­ви­саю­чий ка­мінь, впра­во і вго­ру ви­хід на гре­бінь. 25 м, 85° IV; 10 м, 10° I; 15 м, 80° IV.

R14–R15. Об­хо­дячи не­яв­но ви­ра­же­ний жан­дарм, спра­ва по схи­лу (Обері­гай­тесь! взи­мку ла­ви­но­не­без­печ­но, стра­хов­ка за ска­ли під сні­гом), і, за­би­ра­ючи вго­ру, ви­йти на пе­ре­мич­ку, де мар­шрут збі­га­єть­ся із маршру­та­ми Ан­д­рєє­ва і Гла­зу­но­ва. Да­лі пе­ре­хід на ска­ли впра­во вго­ру 10 м у внут­ріш­ній кут, в його ос­но­ві стан­ція. 50 м, 40° III; 10 м, 75° IV.

R15–R16. По внут­ріш­ньо­му ку­ту вго­ру. Підій­ти під на­ви­сан­ня, що роз­та­шо­ва­ні спра­ва. Приб­лиз­но по­се­ре­ди­ні ді­лян­ки зустрі­ча­єть­ся шлям­бур, за­ли­ше­ний гру­пою Ан­д­рєє­ва під час про­хо­д­жен­ня сво­го мар­шру­ту. 25 м, 85°–90° VI.

R16–R17. По стінці підій­ти під ре­бриш­ко, да­лі обій­ти його на­лі­во і від­ра­зу вго­ру по сис­те­мі внут­ріш­ніх кутів і ка­ми­нів, зно­ву ви­йти на гре­бінь. 60 м, 80° V–VI.

R17–R18. Спра­ва від греб­ня по ост­ро­му краю роз­ло­ма ви­йти на схил (обері­гай­тесь – ла­ви­но­не­без­печ­но) і, за­би­ра­ючи вго­ру, ви­йти на гре­бінь. По греб­ню підій­ти до по­ло­го­го ку­луа­ра між справж­ньою і пів­ден­ною вер­ши­на­ми, по ньо­му вго­ру до пе­ре­мич­ки і на­лі­во. Вер­ши­на. 230 м, 30°–45° II–III.

Спуск з вершини

Спуск з маршруту являє собою серію із 12–13 дюльферів у напрямку кулуара між Центральною і Головною вершинами. Перший починається з майданчика в 5 м нижче вершини на південь. По майданчику пройти 30 м на північ, тут на камені шлямбур з петлею. Далі спускатися по розщелині, поступово зміщуючись вправо вниз до великого майданчика в середині стіни. Пройшовши майданчик до кінця із супутньою страховкою, ще 4 дюльфера вниз до кулуара. Рекомендується перевіряти станції, тому що деякі петлі і якоря потребують заміни.

6. Рекомендації щодо маршруту та оцінка безпеки

Маршрут № 19 був наданий для проходження суддівською колегією Чемпіонату Росії 2020 (гол. суддя Захаров Н.Н., консультант Базеїн В.В.). Нами пройдений у часі Чемпіонату згідно з наданою ниткою, без відхилень. Передбачувана категорія складності за підсумками проходження — 5Б.

  1. Маршрут висуває певні вимоги щодо орієнтування на стіні. Він виявився довгим і характеризується великою кількістю переходів між крутими скельними ділянками. Ключові ділянки маршруту короткі, численні і яскраво виражені. Не дивлячись на це, маршрут логічний і добре читається.
  2. Рельєф у цій частині стіни характерний для району в цілому і є відносно безпечним. На маршруті присутня багато трави і земляних горбків, які в теплу пору вивалюються під ногами, у холодну — слизькі. Нижня частина маршруту сильно зруйнована і заросла травою. Головний орієнтир тут — великий грот, облаз якого по від'ємній стінці являє собою певну складність. Прямо перед виходом на великий майданчик присутні ділянки сильно зруйнованих скель, на яких є проблеми зі страховкою. Вище великого майданчика рельєф стає більш монолітним і крутим. Лізти стає простіше і цікавіше.
  3. Маршрут красивий і цікавий. Місць для нічлігу багато. Зв'язок із базовим табором стійкий. Ключова середня частина маршруту добре проглядається з табору.
  4. Щоб швидко і ефективно рухатися по маршруту, постійно доводиться міняти схему руху, що висуває вимоги до тактичної підготовки команд. Це обумовлено великою різноманітністю і постійним чергуванням форм рельєфу на маршруті.
  5. Для ефективного руху по маршруту лідеру потрібен хороший вибір спорядження. Страховка і станції, в основному, на якорях. Часто йдуть дрібні камені, іноді великі. Стропери практично не використовувалися. Початок маршруту впевнено проходиться в черевиках, у середній частині потрібні скалолазні черевики, у верхній — при виході на гребінь — кішки.

IV. Фотоілюстрація звіту

img-7.jpeg

Рис. 6. Вид на маршрут на підході. img-8.jpeg

Рис. 7. Під стіною. По центру видно камін — орієнтир початку маршруту. img-9.jpeg

Рис. 8. Ділянка R0–R1. На стінці залишена мітка «ЧР 2020», але, скоріш за все, видно не буде. img-10.jpeg

Рис. 9. Вид униз зі станції R3 на першу ключову ділянку R2–R3.

img-11.jpeg

Рис. 10. Вид зі станції R3 на початок ділянки R3–R4. Велика, трав'янисто-осипна, похила полиця-тераса.

img-12.jpeg

Рис. 11. Вид на станцію R4. Трохи лівіше в кадр не потрапив грот із нависанням. Від станції наліво повз цей грот і нависання і вгору по злегка зруйнованих неприємних скелях. Орієнтир — маленький грот-нора по центру стінки. Неявне місце. img-13.jpeg

Рис. 12. Вид зі станції R5 на ділянку R5–R6. img-14.jpeg

Рис. 13. Вид униз зі станції R5 на ділянку R4–R5. Виглядає просто і низько, але страховка ускладнена через велику кількість рослинності і зруйнованість породи. Попередня команда дійшла тільки до R4. img-15.jpeg

Рис. 14. Вид на ділянку R7–R8. Фото лідера. img-16.jpeg

Рис. 15. Вид зі станції R11 на ділянку R10–R11. Другий жумарит ключову ділянку на мотузці. Добре видно орієнтир «перемичка», також із цього місця команда потрапляє в пряму видимість із табору. img-17.jpeg

Рис. 16. Вид із квадрокоптера на ділянку R10–R11–R12. На фото видно обох учасників. img-18.jpeg

Рис. 17. Вид із квадрокоптера на станцію R11. img-19.jpeg

Рис. 18. Вид із квадрокоптера. Добре видно обидва ключових контрфорси і з 18, і з 19 маршрутів, а також основний орієнтир — печера-грот «Очі». Як стало відомо пізніше, усередині печери пов'язані проходом і там є хороший нічліг.

img-20.jpeg

Рис. 19. Вид на сусідній контрфорс, маршруту номер 18 із ділянки R11–R12.

img-21.jpeg

Рис. 20. Вид із висоти пташиного польоту. Команда працює на ділянці R11–R12.

img-22.jpeg

Рис. 21. Лідер біля станції R12.

img-23.jpeg

Рис. 22. Технічне фото ділянок R12–R14. img-24.jpeg

Рис. 23. Технічне фото ділянок R12–R14. Вихід на гребінь. img-25.jpeg

Рис. 24. Вид зі станції R12 на початок ділянки R12–R13. img-26.jpeg

Рис. 25. Вид зі станції R13 на ділянку R13–R14. img-27.jpeg

Рис. 26. Вид на поличку із «психологічним місцем» на ділянці R13–R14 перед виходом на гребінь. img-28.jpeg

Рис. 27. На гребені, на ділянці R14–R15. Видні ключові мотузки на маршруті №17 Андреєва і маршруті №18 Глазунова. У цьому місці сходяться три маршрути, включаючи наш. Обережно на сніжному схилі, можливі сходи лавинних дощок. Страховка за скелі під снігом. img-29.jpeg

Рис. 28. Фото на вершині не робили, втомилися за два дні «бігів», темніло дуже швидко, піднявся сильний вітер, який задував прямо в п'яту точку, що навіть доводилося на спуску тягти бухти із собою. Тому прикріплюємо щасливу і задоволену фотографію учасників Чемпіонату Росії на землі.

Джерела

Коментарі

Увійдіть, щоб залишити коментар