Чемпіонат Санкт-Петербурга. Клас висотно-технічний

2024 рік Команда Альпклубу «Гірник»

Звіт

На вершину Коазой-Лоам (3100 м) по правій частині ПдС стіни, Глазунова 5А кат. скл. У період з 29 лютого по 1 березня 2024 р.

Сірель Олександр Миколайович, Павленко Георгій Дмитрович, Качков Володимир Володимирович

I. Паспорт сходження

1. Загальна інформація
1.1ПІБ, спортивний розряд керівникаСірель Олександр Миколайович, 2-й сп. розряд
1.2ПІБ, спортивний розряд учасниківПавленко Георгій Дмитрович, 2-й сп. розряд, Качков Володимир Володимирович, 2-й сп. розряд
1.3ПІБ тренераКачков Володимир Іванович, Тимошенко Тетяна Іванівна
1.4ОрганізаціяФедерація альпінізму Санкт-Петербурга, Альпклуб «Гірник»
2. Характеристика об'єкта сходження
2.1РайонРеспубліка Інгушетія, Джейрахський район. Від перевалу Кітлод до перевалу Гезевцек (з півдня від Головного Кавказького хребта)
2.2УщелинаКязі, Інгушетія
2.3Номер розділу за класифікаційною таблицею 2013 року2.9
2.4Найменування і висота вершиниКоазой-Лоам, 3100 м
3. Характеристика маршруту
3.1Назва маршрутуПо правій частині ПдС стіни, Глазунова
3.2Категорія складності
3.3Ступінь освоєності маршруту
3.4Характер рельєфу маршрутуСкельний
3.5Перепад висот маршруту (вказуються дані альтиметра або GPS)
3.6Протяжність маршруту (вказується в м)915 м
3.7Технічні елементи маршруту (вказується сумарна протяжність ділянок різної категорії складності з зазначенням характеру рельєфу (льодово-сніговий, скельний))I кат. скл. Скелі — 0 м, II кат. скл. Скелі — 300 м, III кат. скл. Скелі — 0 м, IV кат. скл. Скелі — 125 м, V кат. скл. Скелі — 280 м, VI кат. скл. Скелі — 210 м
3.8Середня крутість маршруту, °68,7°
3.9Середня крутість основної частини маршруту, °57,5°
3.10Спуск з вершиниПо 4Б кат. скл. у кулуарі між Цей-Лоамом та Коазой-Лоамом
3.11Додаткові характеристики маршрутуВідсутність води
4. Характеристика дій команди
:--::-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------::----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------:
4.1Час руху (ходових годин команди, вказується у годинах і днях)28 год 30 хв
4.2НочівліГрот
4.3Час обробки маршруту
4.4Вихід на маршрут04:00 29.02.2024
4.5Вихід на вершину16:20 01.03.2024
4.6Повернення у базовий табір22:00 01.03.2024
5. Відповідальний за звіт
5.1ПІБ, e-mailКачков Володимир Володимирович vova_kachkov@mail.ru

1. Характеристика об'єкта сходження

1.1. Загальне фото вершини

img-0.jpeg Фото 1 (червона лінія — маршрут команди)

1.2. Профіль маршруту (праворуч)

img-1.jpeg Фото 2

Малюваний профіль маршруту

img-2.jpeg Фото 3

1.3. Фотопанорама району

img-3.jpeg Фото 4

1.4. Опис району сходження

Массив вершин Гайкомд розташований у Скелястому хребті Великого Кавказу, у ділянці хребта між річками Терек (на заході) і Асса (на сході). Вершина Гайкомд Головний є найвищою вершиною масиву, вивищуючись над Центральною і Східною вершинами. Колишня назва вершини — «Гіреч», зараз у класифікаторі головна вершина іменується «Цей-Лоам», також її називають «Кязі», усі інші і ми називаємо її Гайкомд.

По гребеню скелястого хребта до вершини Гайкомд із заходу проходить адміністративний кордон між Республіками Інгушетія та Північна Осетія — Аланія, далі він відходить на північ. Маршрут сходження та підходи під нього розташовані на території Джейрахського району Республіки Інгушетія.

Базовий табір знаходиться в 200 м від прикордонного посту на великій галявині. Прикордонні пропуски в район вершин Гайкомд не потрібні, однак на заставі попередити про свою присутність у районі необхідно.

Стільниковий зв'язок доступний у мережах:

  • Білайн
  • Мегафон

А нагорі і на стіні — МТС, мобільний інтернет. Погода в районі доволі стабільна, періоди снігопаду тривають 2–3 дні, сніг на маршрутах сходить дуже швидко. Це варто враховувати під час тривалих стінних сходжень. Узимку, після сильних снігопадів, бути уважнішими в кулуарах та на підвітряних схилах — можливий сход лавин.

Підхід під маршрут близько 1,5 год. Спуститися до автомобільної дороги, далі нею рухатися у напрямку ущелини, ліворуч, якщо стояти обличчям до посту. Рухатися близько 20 хв, далі дорога відходить черговим поворотом праворуч, а стежка починається ліворуч, не доходячи повороту, і йде серед валунів. Рух схилом у напрямку гори, маршрут із косої полиці, що йде ліворуч, одразу від величезного каменя. Орієнтиром будуть служити два великих отвори в зруйнованій породі — «очі», одразу під косою полицею.

2. Характеристика маршруту

2.1. Технічне фото маршруту

img-4.jpeg Фото 5

2.2. Схема маршруту в символах UIAA

img-5.jpeg Фото 6

3. Характеристика дій команди

3.1. Короткий опис проходження маршруту.

№ ділянкиОписНомер фото
R0–R1Рух траверсом ліворуч полицею. У середині перелізти через камінь. Рухатися траверсом угору у напрямку сірих вертикальних внутрішніх кутів.7
R1–R2Угору системою внутрішніх кутів, у напрямку південної сторони бастіону. Велика кількість заметених снігом полиць і трави. У зимовий час зручніше проходити перші ділянки у котках.8, 9
R2–R3Рух угору логічною системою розломів і кутів. У кінці ділянки вихід на характерне плече. На плечі росте невелике дерево.10
R3–R4З плеча підійти до стіни, далі траверсами праворуч системою полиць і кутів до полички. З неї вертикально угору плитами, зі щілиною (6A+) вийти на поличку з великим каменем. Звідси рухатися у напрямку великої полиці. Пройти полицю, у кінці полиці станція під скелями. Ділянку зручно розбити на 2–3 більш маленьких пітча.11, 12
R4–R5Полицею праворуч до внутрішнього кута зі щілиною, по ній вийти на наступний «поверх» полиці-тераси. Правіше гроту — станція на великому камені.
R5–R6Угору плитами без явних тріщин через карниз («Ключова ділянка») — у плитах потрібно шукати раковини для забивання якорів, оскільки до карнизу тріщин немає. 5 м на ІТО або лазіння (7В–7С). Далі рельєф переходить у внутрішній кут, яким рухатися угору до сірих скель на канті стіни, якими рухатися угору у напрямку характерної мульди з «очима». Ділянку можна розбити на 2–3 коротших.
R6–R7Від мульди рухатися ліворуч у напрямку канта стіни, системою тріщин і кутів. На поличці — проміжна станція. Зі станції угору тріщинами (залишено якірний гак, забитий горизонтально), від нього угору, потім ліворуч вийти за кант стіни. Тут рельєф стає простішим — рухатися угору у напрямку полиць.13
R7–R8Угору, забираючи поступово ліворуч, обходячи скельний бастіон системою кутів. Рухатися на гребінь до з'єднання з маршрутом Андреєва. У середині ділянки — дві проміжні станції.
R8–R9Далі рух гребенем, повторює маршрут Андреєва, трохи праворуч «за кут» траверс 5 м. Далі кутом (у середині кута шлямбур 8 мм). У кінці кута — станція біля підніжжя характерної широкої щілини.
R9–R10Від станції ліворуч, перейти у внутрішній кут, яким вилізти на гребінь; гребенем пройти 15 м розломом у напрямку невеликого плеча, обходячи плити. Тут станція на камені.
R10–R11Рухатися траверсом плитами на межі снігу та скель. Сніг з плит може зійти, тому рекомендується ретельно страхуватися на цій ділянці, оскільки за достатньої простоти можливі наслідки, спричинені сходом дошки. Далі вийти на гребінь, ним рухатися до кулуара, яким піднятися на сідловину, з якої зійти на центральну вершину.14, 15

img-6.jpeg Фото 7

img-7.jpeg Фото 8

img-8.jpeg Фото 9

img-9.jpeg Фото 10

img-10.jpeg Фото 11. R3–R4, початок від дерева

img-11.jpeg Фото 12

img-12.jpeg Фото 13 «Очі»

img-13.jpeg Фото 14

img-14.jpeg Фото 15

3.2. Фото команди на вершині біля контрольного тура

3.3. Маршрут гарний, досить монолітний, у першій частині є зруйновані скелі, на яких варто бути особливо уважними. Маршрут часто ходять досвідчені альпіністи, свою категорію він виправдовує. Радіозв'язок із БЛ стійкий.

Спуск із маршруту являє собою дюльфер у напрямку кулуара між Цей-Лоамом та Головною вершинами. Дюльферів 12. Після чемпіонату 2024 року дюльфери позначені світловідбиваючими елементами, що може допомогти під час спуску у темний час доби. Перший починається з полиці в 5 м нижче вершини на ПдЗх. Геодезична полянка розташована нижче кулуара між Цей-Лоам і Коазой-Лоам. По полиці пройти 30–40 м на північ, тут на камені шлямбур із петлею. Далі спускатися розщілиною, поступово забираючи праворуч униз до великої полиці в середині стіни. Пройшовши її до кінця із супутнім страхуванням, ще 3 дюльфера до кулуара. Рекомендується перевіряти станції, оскільки деякі петлі та якорі потребують заміни.

Джерела

Коментарі

Увійдіть, щоб залишити коментар