Міністерство спорту Красноярського краю

Красноярська крайова федерація альпінізму

Чемпіонат Росії з альпінізму

2018 рік

Клас сніжно-лідовий

Звіт

Про першопроходження команди Красноярського краю – 1 на вершину Гайкомд (Кязи) Головний, 3171 м, по центральній лівій частині ЮВ стіни, назва «Небо січня». Першопроходження орієнтовно 6А кат. скл. Красноярськ 2018 р.

Керівник:

Жигалов Олександр Володимирович

Учасники:

Логінов Ігор Олександрович
Кривошеєв Максим Леонідович

Тренери:

Захаров Микола Миколайович Балезін Валерій Вікторович

Відповідальний за звіт:

Жигалов О.В., 0jog@bk.ru, +7–983–574–84–88

Паспорт сходження

Район – від пер. Крестовий до в. Шавиклде, п. 2.9
Вершина – Гайкомд (Кязи, Гиреч, Цей-Лоам) Головний, 3171 м, по центру лівої частини ЮВ стіни, назва «Небо січня»
Передбачається – 6А кат. скл. першопроходження
Характер маршруту – скельний

5. Характеристика маршруту:

Перепад висот маршруту – 730 м, протяжність усього маршруту – 1315 м, перепад висот стінової частини маршруту – 629 м, протяжність стінової частини – 795 м, протяжність ділянок 5 кат. скл. – 270 м, 6 кат. скл. – 365 м, А1 – 115 м, А2 – 190 м, А3 – 50 м, середня крутість стінової частини – 74°.

Використано на маршруті: якорних кріпильних елементів – 90/63, камалотів – 81/50, близько 89 ІТО на «фіфах», 5 кроків ІТО на скайхуках, забито й залишено 3 шлямбурних гак, 2 шт. як точки страховки, 1 шт. на станції з бідним рельєфом, залишено 1 якорний гак на маятнику.
Кількість ходових годин – Вихідні години – 19,5 год, днів – 2. Спуск 3 год за маршрутом, 2А кат. скл.

Ночівель – 1, у наметі на полиці, на стіні.

Керівник: Жигалов Олександр Володимирович, МС Учасники: Логінов Ігор Олександрович, МС; Кривошеєв Максим Леонідович, МС
Тренери команди: Балезін Валерій Вікторович, МСК, ЗТР Захаров Микола Миколайович, МСК, ЗТР
Дата виходу: На маршрут – о 7:00, 28 січня 2018 р. На вершину – о 16:19, 29 січня 2018 р. Повернення в БЛ – о 20:00, 29 січня 2018 р.
Відповідальний за звіт: Жигалов Олександр Володимирович, тел. 8–983–574–84–88 Ел. пошта: 0jog@bk.ru
Сходження організоване – Міністерством спорту Красноярського краю 2018 рік

пік Гайкомд (Кязи) Головний – 3171 м

Загальне фото вершини. Маршрут «Небо січня» команди Красноярського краю – 1 (Жигалов О.В., Логінов І.А., Кривошеєв М.Л.)

2441 м

Профіль маршруту праворуч

Вершина 29 січня 2018 р. о 16:19

Вихід на гребінь 3070 м, до в. Гайкомд Гл., 3171 м

Фотопанорама району

Огляд району сходження

Масив вершин Гайкомд розташований у Скелястому хребті Великого Кавказу, у ділянці хребта між річками Терек (на заході) і Асса (на сході). Вершина Гайкомд Головний є найвищою вершиною масиву, що височіє над Центральною та Східною вершинами. Раніш вершина мала назву «Гиреч», зараз у класифікаторі головна вершина іменується «Цей-Лоам», також її називають «Кязи», усі інші й ми називаємо її Гайкомд. По гребню скелястого хребта до вершини Гайкомд із заходу проходить адміністративний кордон між Республіками Інгушетія та Північна Осетія – Аланія, далі він іде на північ. Маршрут сходження та підходи під нього розташовані на території Джейрахського району республіки Інгушетія.

Базовий табір знаходиться від прикордонного посту за 200 м на великій галявині. З цього року має розпочатися будівництво альптабору «Кязи», який працюватиме цілорічно. Найбільш зручні та комфортні умови для проживання – близько 2 км дорогою від прикордонного посту, отель «Легенди гір», база Бэйсджамперів.

Прикордонні пропуски в район вершин Гайкомд не потрібні, однак на заставі попередити про свою присутність у районі необхідно.

Стільниковий зв'язок – лише мережі Білайн, Мегафон, а нагорі та на стіні – МТС, мобільний інтернет. Погода в районі досить стабільна, періоди снігопаду тривають 2–3 дні, сніг на маршрутах сходить дуже швидко. Це варто враховувати під час тривалих стінових сходжень. Узимку, після сильних снігопадів, бути уважнішими в кулуарах і на підвітряних схилах – можливий сход лавин.

Підхід під маршрут – близько 1 год. Рухатися в напрямку південних стін вершини Гайкомд Гл. по трав'янистому гребню. Рухатися ліворуч від великого кулуара між вершинами Гайкомд Гл. і Гайкомд Центр. Початок маршруту – великий відкол ліворуч.

Хребет Гайкомд складений з осадових порід – вапняку, місцями метаморфізованого. Стіна чергується розвальними ділянками із жовто-білим відтінком і досить монолітними скелями із сірим відтінком. Багата різними тріщинами, щілинами, всілякими кавернами; рельєф дуже нагадує Кримські стіни: Морчеку, Форосський Кант, Сокіл. Велика частина рельєфу забита землею, травою, кочками. Доводиться довго очищати рельєф для встановлення надійних точок, а дрібний трав'яний пил засмічує очі. Верхня частина стіни досить крута й зруйнована, дуже нагадує Ак-Каю, Кара-Каю в Безенгях і Єридаг у Дагестані. Порода непрочна, трапляються ділянки м'яких крейдяних включень. У щілинах дуже часто трапляються шматки зруйнованих скель і «живої» породи, що ускладнює встановлення надійних точок страховки. Особливу увагу потрібно приділяти надійності й розташуванню станцій.

Тактичні дії команди

У лютому 2018 р. команда Красноярського краю – 1, у рамках очного Чемпіонату Росії з альпінізму в технічному класі здійснила два сходження на пік Гайкомд Головний, за маршрутом №12 команди Санкт-Петербургу – 2, і за маршрутом №10 Сищикова О., 2017 р. Крім цього, але вже у рамках сніжно-лідового класу, заочного Чемпіонату Росії з альпінізму, команда здійснила проходження нового маршруту на пік Гайкомд Головний по центрі лівої частини ЮВ стіни. Маршрут ми назвали «Небо січня». Лінія проходить між маршрутами 5Б кат. скл. Аюшеєва, 2017 р. і 6А кат. скл. Дорро К., 2003 р. 28 січня 2018 р. команда Красноярськ – 1 у складі Жигалов О.В., Логінов І.А., Кривошеєв М.Л. вийшла з базового табору о 4:30. О 6:00 підійшли під початок передбачуваної лінії маршруту. Зібралися, укомплектували 2 рюкзаки з наметом, речами, продуктами, газом із розрахунку на одну передбачувану нічліжку. Взяли 1,5 л води. О 7:06 зафіксували роботу першого на маршруті, вийшли на зв'язок із О.Б. і головним суддею. Рухалися в швидкому темпі, добре орієнтувалися на стіні за фотографією. До обіду піднявся вітер, приніс густу хмарність на стіну. О 13:00 були приблизно на R10. О 17:00 лідер підійшов до ніші на R18. Через 15 хв підійшли інші учасники. За допомогою каміння та снігу зробили поличку, на яку вдалося втиснути намет. Весь день першим працював Логінов І., другим Жигалов О., третім Кривошеєв М.Л. 29 січня 2018 р. о 7:00 перший почав роботу на маршруті. Лідером був Жигалов О. До обіду вийшли до станції R20. На станції вирішили змінити лідера на Логінова І. Ключова ділянка R21–R22 виявилася несподівано складною. Нависаюча стінка, близько 110°, зі щілиною. Щілина широка, зі зваленими стінками. Доводилося шукати рельєф на бічних стінках щілини. Застосовували скайхуки на нависанні й забили 2 шлямбура для проміжної страховки. До 15:40 лідер вийшов до гребеня стіни. О 16:19 вся команда стояла на вершині Гайкомд Головний – 3171 м. Зафіксували за допомогою радіостанції, візуального спостереження з табору. Зробили кілька фото- та відеозйомок, поміняли записку в контрольному турі. Близько 3 год зайняв спуск маршрутом 2А. Маршрут пройдено без попередніх обробок, в альпійському легкому стилі фаст-енд-лайт. Нічліжка на стіні в ніші з добудованою поличкою в наметі. Під час проходження маршруту використовували одночасну схему пересування, щоб усі учасники постійно були в русі й не мерзли, висячи на станціях. Лідер працював в утепленому гірському взутті, що дозволяло проходити складні ділянки «вільним» лазінням. Пройдений маршрут виявився складним, трудомістким і протяжним, незважаючи на високу швидкість його проходження. Загальний кут нахилу стіни дуже високий, близько 74°. Багато ділянок складного лазіння, як психологічно, так і фізично. Такі ділянки необхідно проходити «вільним» лазінням, маючи високий рівень підготовки, оскільки ІТО застосувати просто неможливо (зруйнована порода). Особливу увагу необхідно приділити точкам страховки. Якорні елементи забиті в глухі щілини найкончиком або встановлені в каверни горизонтально. Камалоти періодично висковзують із кальцитних щілин. Місцями доводиться довго очищати рельєф для його проходження та організації надійних точок страховки. У верхній частині присутнє складне ІТО з елементами лазіння по звальних блоках на нависанні. Там само забито 2 шлямбурних гак. Новий маршрут складніший за маршрут Дорро К., 2003 р. – 6А кат. скл., на порядок складніший за маршрут №12 команди Санкт-Петербургу – 2, який ми пройшли за 10,5 год. Маршрут Сищикова О., 2017 р. – 5Б – пройдено нами за 12,5 год. На проходження цієї лінії ми витратили 19,5 ходових год. У зв'язку з вищевикладеним вважаємо, що маршрут відповідає 6А категорії складності. Це думка всіх учасників команди: Жигалова О.В., Логінова І.А., Кривошеєва М.Л. Команда у цьому складі здійснювала сходження в зимовий період: 2016 р.:

пік Вільної Кореї – 6А кат. скл. Беззубкіна В. — за 29 ходових год;
пік Вільної Кореї – 6А кат. скл. Першопроходження (маршрут «Красноярський»). 2017 р.:
пік Гайкомд Головний – 6А кат. скл. Першопроходження (по ЮВ стіні) – за 24,5 ходових год.

Графік сходження на в. Гайкомд (Кязи) Головний, 3171 м, по центральній лівій частині ЮВ стіни, маршрут «Небо січня»

№ Участка	якоря	камалоти	фіфи	скайхуки	шлямбура	Опис ділянки
R0						II, 50 м, 40°
R1	3	3				V, 40 м, 60°
R2	3	3	5			VI, A2, 20 м, 75°
R3	4	3	3			VI, 35 м, 70°
R4	4	1	2			III, 40 м, 50°
R5	3	3	4			VI, 25 м, 60°
R6	3	2	6			VI, A2, 30 м, 85°
R7	2	2	1			VI, 30 м, 60°
R8	1	2	3			VI, 30 м, 65°
R9	4	3	4			V, 50 м, 50°
R10	3	4				V, 30 м, 60°
R11	5	1	3			V+, 25 м, 70°
R12	4	3	4			VI, A2, 30 м, 90°
R13	3	3				IV, 50 м, 65°
R14	5	3	10			VI, A2, 50 м, 80°
R15	3	1				III, 20 м, 50°
R16	5	2	3			V+, A1, 50 м, 70°
R17	2	2				V, 15 м, 65°
R18	3	2	4			VI, A1, 25 м, 60°
R19	7	6	14			VI, A2, 60 м, 90°
R20	5	6	10	1		VI, A1, 40 м, 75°
R21	10	8	13	5	2	VI, A3, 50 м, 110°
R22	2	2				III, 50 м, 50°
R23		2				I, 300 м, 35°
R24						I, 100 м, 45°
Разом	90	81	89	5	3

Опис за ділянками

Початок маршруту – у 50 м праворуч від маршруту Аюшеєва Д., 2017 р. Добрий орієнтир – велика плита «варежка», що відстає від стіни. Починати по кулуару і далі по каміну ліворуч від неї.

R0–R1. 50 м, 40°, II. По крутому сніжному кулуару вгору під нависання. Станція на поличці між двома камінами.

R1–R2. 40 м, 60°, V. Від станції вправо вгору, по правому каміну, лазінням у широкому розпорі. Вихід на поличку з кущами між «варежкою» і стіною. Станція на поличці на якорях.

R2–R3. 20 м, 75°, VI, A2. Вгору по жовтої крутій стінці зі щілинами:

спочатку трохи вправо;
потім забірати лівіше. Вихід до маленького деревця, станція висяча.

R3–R4. 35 м, 70°, VI. Вгору вліво в стінці з хорошим рельєфом за перегин. Вихід до положистих скель із трав'яними кочками. Станція на поличці.

R4–R5. 40 м, 50°, III. Вгору по простих скелях у напрямку нависаючого рудувато-бурого кута. Чергування:

«бараньїх лобів»;
кочок трави. Станція напіввисяча в короткому внутрішньому куті.

R5–R6. 25 м, 60°, VI. По куті вгору, перехід вправо. Вихід на похилу поличку. Станція на поличці у внутрішньому куті під рудим нависанням. Ліворуч невеликий грот.

R6–R7. 30 м, 85°, VI, A2. Вгору вправо по тонкій тріщині під рудим нависанням на фіфах і якорях. Місцями фіфи ставляться на рельєф. Тріщина місцями глуха, закінчується. Перехід через нависання в основу каміну. Станція за перегином на природному рельєфі й якорях.

R7–R8. 30 м, 60°, V. Праворуч вгору по логічному похилому каміну всередині великого внутрішнього кута за перегин стіни. Незручна станція на своїх точках.

R8–R9. 30 м, 65°, V. По похилій стінці з кочками трави вгору. Чергування «бараньїх лобів» із грядками. Станція на поличці.

R9–R10. 50 м, 50°, V. По короткому внутрішньому куті вгору, і далі вправо по «бараньїх лбах» вихід на маленьку поличку. Станція на своїх точках, рельєф багатий.

R10–R11. 30 м, 60°, V. По стінці зі щілиною вгору вліво до маленької полички під вертикальною стіною.

R11–R12. 25 м, 70°, V+. По крутій стінці зі щілиною вгору вправо в основу великого скельного «пальця». По похилих поличках вправо до внутрішнього кута. Станція на поличці під кутом на своїх точках.

R12–R13. 30 м, 90°, VI, A2. Великий вертикальний внутрішній кут, ліва стінка якого нависає. Утворений великим гранітним скельником у вигляді «пальця» на загальному фото. Вгору трохи вправо. Вихід на маленьку поличку.

R13–R14. 50 м, 65°, IV. Вправо траверс по поличці далі вгору по внутрішньому куті, чергування стінок і поличок із травою. Вихід на бастіон по нависаючій рудо-білій стінці. Станція на похилій поличці на рельєфі.

R14–R15. 50 м, 80°, VI, A2. По крутій розвальній стінці вгору на ІТО, за перегином по щілині вліво вихід на поличку зі снігом. Станція на поличці під стінкою.

R15–R16. 20 м, 50°, III. Траверс по сніжній поличці вліво за кут близько 20 м. Станція на поличці в основі білої стінки з чорною плямою.

R16–R17. 50 м, 70°, V+, A1. З полички вгору по стінці, спочатку вправо, потім забірати вліво. Місцями трапляється мох і кочки трави, що ускладнюють лазіння та страховку. Зручна станція. Станція на ребрі ліворуч.

R17–R18. 15 м, 65°, V. Ліворуч за ребро вихід до полички. Далі вгору по куті вихід до ніші, станція R18 на поличці під нависанням. Місце нічліжки команди в наметі.

R18–R19. 25 м, 60°, VI, A1. Траверс ліворуч по поличці й по щілині близько 10 м. Далі через нависання вгору до основи великого жовтого внутрішнього кута. Станція напіввисяча.

R19–R20. 60 м, 90°, VI, A2. Великий вертикальний внутрішній кут. Місцями нависаючий, із тонкими щілинами й тріщинами. Багато «живих» каменів. Проходження вимагає уваги, оскільки все, що падає вниз, потрапляє в інших учасників команди.

R20–R21. 40 м, 75°, VI, A1. Від станції вгору продовжувати по куті до білої плями праворуч на стіні, тут же забитий шлямбур із петлею для гасіння маятника. Можлива організація проміжної станції. Далі траверс ліворуч по щілині з кочками трави й угору в основу нависаючої жовто-білої стіни зі щілиною посередині. Станція висяча. Забитий і залишений якорний гак із карабіном для гасіння маятника.

R21–R22. 50 м, 110°, VI, A3. КЛЮЧОВА ДІЛЯНКА. Вгору по щілині в нависаючій стіні на ІТО. Стіни щілини зруйновані, тому доводиться йти по тонких намальованих тріщинах поруч із основною щілиною. Через сильне нависання проходження цієї ділянки вкрай повільне й трудомістке. У середині через бідність рельєфу довелося:

забити для страховки 2 шлямбурних гаки (вуха скручені);
зробити кілька кроків на діркових скайхуках по нависанні. Вихід за перегин на поличку до ребра стіни. Станція на поличці. Третій учасник, йдучи зі станції R21, відлетів від стіни на 15 м.

R22–R23. 50 м, 50°, III. По стінці вихід на ребро. По ребру вгору через серію похилих стінок вихід на поличку, неподалік від виходу маршруту Дорро К. – 6А. Далі невеликим маятником униз уліво близько 10 м, захід – сніжний кулуар.

R23–R24. 370 м, 35°, I. Вгору по простому осипному схилу за напрямком до вершини.

R24–R25. 100 м, 45°, I. Через нагромадження великих каменів вихід на вершину Гайкомд (Кязи) Головний, 3171 м.

Спуск маршрутом 2А кат. скл.