Пік Чер­ни­ше­ва

Пік Ар­ка­дія Чер­ни­ше­ва (3900 м), на­зва­ний на згадку тре­не­ра аль­пі­ні­стів МВТУ ім. Бау­ма­на, роз­мі­ще­ний в Голов­но­му хреб­ті, в пів­ден­но-схід­но­му куті За­хід­ної гілки Ка­ра­у­гомсь­ко­го пла­то, під­ні­ма­ючись над ним на 150–200 м.

Пів­ніч­ніше пі­ка височіє Схід­на вер­ши­на масиву Бо­кос, а на за­хо­ді — не­ви­со­ка трапе­ція пі­ка Ува­ро­ва.

Пік Чер­ни­ше­ва під­ко­ре­но:

• В. Мі­кла­шев­ським,
• І. Єро­хі­ним,
• Л. Калі­шев­ським,
• К. Лі­ма­ре­вим,
• А. Чер­ноб­ров­кі­ним,
• В. Фео­до­сьє­вим та ін. 8 сер­пня 1946 р.

137. Пік Чер­ни­ше­ва по Пів­ніч­но­му греб­ню (маршрут ком­бі­но­ва­ний, 2А кат. скл., рис. 20, 30).

Шлях від КСП Цейського райо­ну або від селе­ння Дзинага (груп­а 4–20 лю­дей) до вихідного бі­вуа­ку на верхньому плато За­хід­ної гілки Карауго­мського плато, близько За­хід­ної сід­ло­ви­ни Шові — Карауго­мського перевалу, опи­са­ний в мар­шруті 83.

З вихідного бі­вуа­ку (за­кри­ті трі­щи­ни) по сні­ж­но­му плато підійти під пра­вий схил Пів­ніч­но­го греб­ня пі­ка Чер­ни­ше­ва. На­да­лі:

• По кру­то­му 150–200-метро­во­му льо­до­во-сні­ж­но­му схилу під­ня­ти­ся до се­ред­ньої час­ти­ни льо­до­вої трі­щи­ни, що роз­ри­ває схил злі­ва — вго­ру — нап­ра­во;
• По сні­ж­но­му мосту перейти трі­щи­ну (мо­ж­ли­во, зна­до­бить­ся крю­чо­ва стра­хов­ка);
• По кру­то­му льо­до­во-сні­ж­но­му 80–100-метро­во­му схи­лу (стра­хов­ка) під­нят­и­ся, що по­сте­пен­но по­ло­г­шав та пе­ре­хо­див у го­стрий гре­бінь (кар­низ);
• На­да­лі по про­стих засні­же­них ске­лях під­нят­и­ся на пік Чер­ни­ше­ва.

Від пла­то — 2–2,5 год.

Спуск шля­хом підйо­му. На­у­мов А. Ф. Карауго­м, Ди­го­рія, Цей (Цен­траль­ний Кав­каз), М., «Фізкультура і спорт», 1976.