ПАСПОРТ ВХОДЖЕННЯ

1. Клас технічних сходжень
2. Кавказ, Цейський район
3. Вершина Чанчахi (4420 м) по Північно-Східній стіні
4. Категорія складності — 5Б, комбінований, третє проходження
5. Перепад висот — 620 м, протяжність — 810 м, протяжність ділянок 5Б–6 кат. скл. — 420 м середня крутість основної частини маршруту (3800–4420) — 60° з них 6 категорії складності (4000–4225) — 80°
6. Забито крюків: скельних — 56, шлямбурних — 0, закладок — 50, льодових — 10 для ІТО — 12, — 0, — 8, — 0 — використання раніше забитих крюків
7. Ходових годин команди: 18, днів — 2
8. Ночівлі: одна, сидяча на скельній полиці у підвішеному наметі
9. Керівник: Загірняк Михайло Васильович, МС СРСР учасники: Брагін Володимир Михайлович, КМС Дулепов Євген Миколайович, КМС Іванов Анатолій Кузьмич, КМС
10. Тренер команди: Корнєєв Валерій Миколайович, КМС інструктор-методист II категорії
11. Дата виходу на маршрут 20 липня 1986 р. на вершину 22 липня 1986 р. повернення 23 липня 1986 р.
12. Ворошиловградський облспорткомітет маршрут на в. Чанчахi по Пн-Сх стіні

Опис маршруту за ділянками

R1–R4 – Сніжно-льодовий схил з бергшрундом. Для забезпечення безпеки необхідно подолати рано вранці до початку освітленості стіни. Всім коти. Застосовуються ледобури. У кінці кожного мотузка – 2, проміжні посередині – 1.

R5 – Скельна стінка. Характеристика на момент проходження. Перший пра- цює на подвійному мотузку.

R6 – Коса щілина, забита льодом, у верхній частині з нависанням.

R7 – Камін, що переходить у внутрішній кут, у верхній частині з карнизом. Перший працює із застосуванням штучних точок опори. Страхов- ка через крюки та закладки.

R8 – Стінка із внутрішнім кутом і карнизом. Карниз проходиться вліво– вгору. Страховка крючкова. Полиця. Контрольний тур.

R9 – Ребро і стінка. Скелі зруйновані. Рух учасників із необхідним інтер- валом для забезпечення безпеки, можливе ураження «живими каменями».

R10 – Карниз 4 м. Переборюється вільним лазінням.

R11 – Коса щілина. Переборюється вільним лазінням із крючковою страхов- кою.

R12 – Камін із нависанням. Переборюється із застосуванням штучних точок опори.

R13 – Зруйнована стінка, що виводить на ребро. Рух учасників групи по перилах з інтервалом — «живі» камені.

R14 – Зруйнований гребінь, що виводить на вершину. Рух ланок самос- тійний, із поперемінною страховкою.

Схема маршруту на в. Чанчахi по Пн-Сх стіні в символах УНАА

Тактичні дії команди

Тактичним планом передбачено проходження маршруту із двома нічлігами. У зв'язку із нестабільною погодою в районі було намічено запасний день на непогоду.

Маршрут пройдено з 15 по 16 серпня за 19 ходових год без попередньої обробки.

Перед виходом на маршрут стояла ясна сонячна погода, у результаті чого підвищилася камнебезпечність маршруту, а також, враховуючи рекомендації першовосходжувачів, було прийнято рішення виходу на маршрут 4-х осіб: т. Айгістов — капітан, т. Вехтер, т. Поветін, т. Рябов. З урахуванням сильного та рівного складу було побудовано роботу ланок: Рябов–Поветін, Айгістов–Вехтер. Перші в ланках працювали без рюкzakів на подвійному мотузку. У ході прохо- дження маршруту рівномірно здійснювалася зміна ланок і веду- чих у ланках. Основний принцип для вибору бівуаков і проходження маршруту — безпека.

За тактичним планом вихід на маршрут було заплановано о 4:00, але через непогоду було перенесено на 8:00.

Команда проходила маршрут строго за маршрутом Русяєва. Однак, на R2 нами було виявлено відхилення групи Ру- сяєва від маршруту, відображеного в звіті, про що свідчать спускова петля і шлямбурні крюки, забиті при переході на мар- шрут Полевого.

Відхилення від маршруту склало 3 мотузки. З огляду на небезпеку проходження верхньої частини трикутника через нависання «живих» блоків, командою було прийнято рішення переходу на маршрут Полевого шляхом руху групи Русяєва.

Необхідно відзначити неетичне ставлення до складання звіту групи Русяєва.

При русі команди за маршрутом Полевого відхилень від тактичного плану не було.

Заходами безпеки проходження маршруту з'явилися:

1. Висока фізична, технічна і психологічна під- готовка команди.

2. Тактичний план проходження маршруту.

3. Матеріальне забезпечення, у т. ч. використання нового спорядження: титанові крюки і карабіни, закладки різної кон- струкції, мотузки НДР.

4. Стійкий радіозв'язок за радіостанції Р-147.

На маршруті було передбачено дворазове гаряче харчу- вання і «кишеньковий» перекус. Харчування з розрахунку 400 г на 1 людину в день.

Опис маршруту за ділянками

Ділянка R0–R1 Ділянка являє собою сніжно-льодовий підйом, пересічений у нижній частині бергшрундом, 80 м до 70°, 5. Ділянка R1–R2 Крутий внутрішній кут-відщеп, що виводить на косу сніжну полицю 20 м, 80°, 5. Ділянка R2–R3 Коса сніжно-льодова полиця, що переходить у верти- кальний внутрішній кут. Кут проходиться по пра- вій вертикальній стіні. 34 м, 80–90°, 5. Ділянка R3–R4 Нависаючий внутрішній кут із карнизами. 25 м, до 100°, 6. 1-й контрольний тур. Ділянка R4–R5 Мокрі плити із живими каменями. 40 м, 70°, 5. Ділянка R5–R6 Внутрішній кут-камін. 25 м, 80°, 6. 2-й контрольний тур. Ділянка R6–R7 Вертикальна плита, далі внутрішній кут під захи- стю карнизів. 15 м, 90°, 6. Ділянка R7–R8 Траверс справа наліво у внутрішній кут. 35 м, 90–95°, 6. Ділянка R8–R9 Із кута каміна по правій стінці, переборюючи не- великий карниз. 30 м, 90°, 6. Ділянка R9–R10 Плита 55 м, 70°, 5. Ночівля. Ділянка R10–R11 Траверс справа-наліво по плиті під нависаючим карнизом. 40 м, 80°, 5. Ділянка R11–R12 Внутрішній кут. 80 м, 70°, 5. Ділянка R12–R13 Серія внутрішніх кутів, що йдуть зліва направо, круто вгору. 80 м, 65°, 5. Ділянка R13–R14 Внутрішній кут, що виводить на полицю. 40 м, 65° 5. Ділянка R14–R15 Круте скелювате ребро зі сніжіннями наддувами, 200 м, 50°, 4. Ділянка R15–R16 Сніжний гребінь, спуск на перемичку, 20 м, 40°, 2. Ділянка R16–R17 Крутий сніжний підйом. 80 м, 50°, 2. Ділянка R17–R18 Сильно розчленовані засніжені скелі виводять на основний гребінь. 80 м, 60°, 4. Ділянка R17–R18 Траверс 40 м, 60 м, 20°, 2. Ділянка R18–R19 Спуск «дольфером» на перемичку, 20 м, 90°. Ділянка R19–R20 По сніжно-льодовому гребню зі взлетами вихід на вершину. 200 м, до 45°, 2.

Протокол

розбору змагального сходження збірної команди СА і ВМ у рамках Чемпіо- нату СРСР з альпінізму (технічний клас) на в. Мамісон по центру трикутника північ- ної стіни 5Б кат. скл.

18 серпня 1984 р. Були присутні: команда у повному складі; представники суддівської колегії: Коршунов Д.М., Левін М.С., Парфененков В.С.; начальник КСП Герасимов В.А., ст. інструктор КСП Сердюков І.І. Розбір проводить ст. тренер, 1-й випускаючий, МС Тимофєєв А.В. Керівник команди Айгістов Г.А.: «Тактичним планом передбачено було вийти у складі 4-х осіб. Передбачено було 2 нічівлі і одна резервна — на непогоду. Переглянули маршрут. «Білою плямою» був верхній скельний трикут- ник».

15 серпня о 8:00 вийшли із базового табору. О 10 год почали роботу на маршруті. 2 мотузки на льоду першим проробив т. Поветін А.А. Потім почали роботу на нижньому трикутнику. 7 мотузок скель середньої крутизни 30°. З них три мотузки 6 кат. скл. По виході на трикутник 1-й нічліг. Нічліг «напівсидя- чий». За 9 ходових год пройшли 10 мотузок. З вечора, поки двоє організовували нічліг, двоє обробляли одну мотузку скель. Шлях верхнім трикутником так, як намальовано у зві- ті Русяєва, об'єктивно небезпечний через надзвичайно сильну роз- рушеність порід. Групою Русяєва він не був пройдений, т. я. сліди, забиті крюки, спускові петлі ведуть вліво, на маршрут Полевого. Через об'єктивну небезпеку цього шляху команда прийняла рішення про перехід на маршрут Полевого.

16 серпня о 8:00 пройшли оброблену мотузку і перейшли на маршрут Полевого. На цьому маршруті досить складні 7 мотузок (60–70°). Потім вихід на ребро і гребінь, що виводить на вершину.

У другий день за 10 год пройдено було 20 мотузок. За учасниками: Поветін і Вехтер беруть участь у Чемпіонаті СРСР у 3-й раз, Рябов — вперше. Перед Чемпіонатом СРСР було проведено збір у Фанських горах, де команда пройшла маршрути 5–6 кат. скл. У ланках відпрацьовано взаємодію. 2-га ланка не затримувала проходження 1-го, швидко проходи- ли перила. Усі учасники на окремих ділянках працювали першими. Карнизи проходилися у калошах, решта частина — у триконях. Маршрут досить складний, відповідає 5-й кат. скл. із за- пасом. Протяжність маршруту склала 1200 м. З них 5–6 кат. скл. 600 м, 6-й — 120 м. При проходженні використовувалися шлямбурні крюки, залишені попередньою групою. Забито 10 льодових крюків, використано 8 шлямбурних крюків, забитих попередньою командою, забито 53 скельних крюка і використано 88 закладних.

Тимофєєв А.В.: «Чим пояснити пізній вихід групи?» Айгістов Г.А.: «Нестабільною погодою».

Коршунов Д.М.: «Чому на маршрут вийшла група у складі 4-х осіб, а не 6-и?» Айгістов Г.А.: «З огляду на підвищену камнебезпечність маршруту в серпні місяці і рекомендації першовосходжувачів, було прийнято рішення виходу на маршрут учотирьох».

Коршунов Д.М.: «Чи відповідає маршрут 6 кат. скл.?» Айгістов Г.А.: «Нижній трикутник цілком відповідає».

Парфененков В.С.: «Яким маршрутом спускалася група?» Айгістов Г.А.: «Група спускалася за маршрутом 3А кат. скл. На спуску були сліди групи розрядників а/л «Цей»».

Коршунов Д.М.: «Як оцінюєте маршрут у порівнянні з іншими маршрутами, пройденими вами раніше?» Айгістов Г.А.: «Маршрут складніше багатьох, пройдених раніше нами. Складність можна оцінити 5Б кат. скл.».

Герасимов В.А.: «Як ви вважаєте, маршрут логічний? Чи варто його залишати в класифікації як варіант?» Айгістов Г.А.: «Маршрут цілком логічний».

Коршунов Д.М.: «Як працювали лановичок на маршруті?» Айгістов Г.А.: «При проходженні маршруту ланки регулярно змінювалися».

Парфененков В.С.: «Якими мотузками користувалися?» Айгістов Г.А.: «4 німецькими мотузками: 2 сині і 2 червоні».

Коршунов Д.М.: «Використовувалося усе взяте на маршрут спрямування?» Айгістов Г.А.: «Усе, крім шлямбурних крюків».

Поветін А.А.: «Швидкому проходженню маршруту сприяло якісне спорядження. Вага спорядження відносно невелика на кожного учасника. Вважаю, що пройдений маршрут відповідає 5Б кат. скл.».

Левін М.С.: «Як особисто Ви спостерігали за маршрутом?» Поветін А.А.: «Напередодні сходження знайшли початок маршруту, намітили орієнтири, місця передбачуваних нічлігів, відзначили камне- опасні ділянки. У верхній частині маршрут зруйнований більше, ніж у нижній. У цей день у нас ще були сумніви — йти із-під стіни (другий трикутник) чи ні».

Герасимов В.А.: «Русяєв 2-й трикутник не пройшов. У звіті він даний як пройдений. Вам слід дати Ваш висновок і класифікувати маршрут так, як Ви його пройшли».

Коршунов Д.М.: «Мені здавалося, що більш раціональний перехід вправо?» Айгістов Г.А.: «Там висять «живі» блоки. Більш логічний і безпеч- ний шлях ліворуч».

Рябов С.Г.: «Мені було приємно спостерігати чітку роботу хлопців на маршруті. Вважаю, що проходження нижньої частини трикут- ника принесе повне задоволення для альпіністів високого класу. Лазіння дуже складне, моноліт. Зв'язок налагоджено було добре. Верхня частина маршруту нескладна, але йти одночасно неможливо, камнебезпечно».

Вехтер В.В.: «Я в цьому складі ходжу 3-й рік. Команда сильна. Рябов перший рік у нашій команді. Чудовий боєць. Атмосфера у команді здорова. На Кавказі я вперше. Маршрут дуже сподобав- ся. Правда, не пощастило із погодою. Маршрут пройдено із «запасом міц- ності»». Особливості проходження:

• Перший учасник увесь маршрут йшов на подвійному мотузку.
• Харчування підібрано непогане, висококалорійне.

Маршрут відповідає 5Б кат. скл. із великим запасом, особливо нижня частина.

Герасимов В.А.: «Намет брали?» Айгістов Г.А.: «Намет, 4 «ноги», пуховки, 3 плащі, примус, бензин у запаяних банках».

Тимофєєв А.В.: «Вважаю, що команда із завданням упоралася. Керівництво і сходження зарахувати. Команді підготувати звіт і представити відповідній організації для зарахування 2-го про- ходження маршруту».

Розбір провів 1-й випускаючий Розбір записала К. Серова