Рис.­ 38

185. Ма­ми­сон (4319 м) по Юго-во­сточ­но­му греб­ню (маршрут комби­ни­ро­ван­ний Г.­ Мас­ло­ва, ЗБ кат.­ сл., рис.­ 38).

Путь від КСП Цей­ського рай­о­ну (група 4–8 осіб) до Цей-Ма­ми­сон­ського пе­ре­ва­лу з вихідним бівуа­ком під ним на верхньому плато Південної гілки Цей­ського льо­до­ви­ка описаний у маршру­тах 83–17–91–82.

На пе­ре­ва­лі звер­ну­ти вправо і по фір­но­во­му схилу підій­ти під 150-мет­ро­ву стін­ку ниж­че (пер­шо­го) злету Південно-схід­но­го гребеня верши­ни Мами­сон. Стін­ку оми­на­ти злі­ва тра­вер­сом по вузь­кій поли­ці (стра­ху­ван­ня) до кулуа­ру. Потім по кру­то­му засні­жен­но­му і обледені­ло­му оси­по­во­му кулуа­ру підня­ти­ся на май­дан­чик. З май­дан­чи­ка по ска­лах ви­ще середньої склад­но­сті (кру­че­ве стра­ху­ван­ня) 20–25-мет­ро­вої стін­ки з ма­лою кіль­кіс­тю зачіп­ок під­нят­и­ся на Південно-схід­ний гребень над пер­шим зле­том.

На­далі ру­ха­ти­ся по ши­ро­ко­му, дов­го­му про­сто­му засні­жен­но­му південно-схід­но­му греб­ню, пере­бо­рю­ю­чи жан­да­ри в лоб по силь­но зруй­но­ва­ним ска­лам середньої склад­но­сті (стра­ху­ван­ня). Потім по вузь­ко­му сні­жно-льо­до­во­му греб­ню ви­й­ти на пе­ре­вал Рон­кет­ті. По ши­ро­кій сні­жній сед­ло­ви­ні пе­ре­ва­лу підій­ти під вер­шин­ний злет Ма­ми­со­на.

Від Цей-Ма­ми­сон­ського пе­ре­ва­лу — 5–6 год.

З сед­ло­ви­ни по кру­то­му, ши­ро­ко­му сні­ж­но­му схилу вій­ти в вузь­кий льо­до­во-сні­ж­ний ку­луар або ви­й­ти пра­ві­ше його на про­сті, що че­ре­ду­ють­ся зі сні­ж­ни­ми ді­лян­ка­ми ска­ли контрфор­су.

По на­сту­п­но­му маршруту:

• кру­то­му, вузь­ко­му сні­ж­но­му кулуа­рі,
• про­стих ска­лах пра­во­го контрфор­су,
• 60-мет­ро­вих чере­пи­це­по­діб­них ска­лах середньої склад­но­сті схилу

під­нят­и­ся на сні­ж­ний вер­шин­ний гребінь і по ньо­му 70 м вго­ру (кар­ни­з — стра­ху­ван­ня) на верши­ну Ма­ми­сон. Від пе­ре­ва­лу Рон­кет­ті 1,5–2 год.

Спуск до пе­ре­ва­лу Рон­кет­ті шля­хом підйо­му. З пе­ре­ва­лу звер­ну­ти влі­во і по кру­то­му сні­ж­но­му 250–300-мет­ро­во­му схилу, з трі­щи­ною у верхній і берг­шрун­дом у ни­ж­ній ча­сти­ні (стра­ху­ван­ня), зій­ти до ви­хід­но­го бівуа­ку на плато Південної гілки Цей­ського льо­до­ви­ка.

Три­ва­лість маршруту: 3 дні.

На­у­мов А. Ф. Ка­рау­го­м, Ди­го­рія, Цей (Цен­траль­ний Кав­каз), М., «Фіз­куль­ту­ра і спорт», 1976.