1. Клас сходження: скельний
2. Район сходження: Кавказ: 2.6: Суганський хребет
3. Вершина, маршрут: траверс піків Агібалової (Зах–Сх. вежі) – Акрітова.
4. Предбачувана кат. скл.: 3А ск.: п/п
5. Характеристика маршруту:

перепад висот — близько 900 м, протяжність маршруту — 1050 м, протяжність ділянок: 4  кат. скл. — 25 м, 3  кат. скл. — 210 м, 2  кат. скл. — 150 м, середня крутість осн. частини маршруту — 65°

6. Забито: крюків — 4 шт., закладок — 12 шт., «френди» — 2 шт.
7. Кількість ходових годин (днів): 10/1
8. Кількість нічліжок: 1 — на бівуаці
9. Керівник: Ковган Є. В. — КМС.

учасники: Алексашин М. І. — 1-й сп. розряд, Левицький Я. Г. — 3-й сп. розряд, Суданова Л. М. — 3-й сп. розряд

10. Тренер: Ахтирченко Галина Василівна — МС

11. Вихід на маршрут: 5 липня 2003 р., 5:00 за московським часом. Повернення на бівуак: 5 липня 2003 р., 14:00 за московським часом

12. Організовано: АУСБ «Дигорія»

Опис підходу на Галдорські нічліжки

Вийшовши з табору, підійти до розвилку дороги й піти вліво. Рухаючись серпантином приблизно 1 год, підійти до великого водоспаду справа. Тут — привал.

Далі пройти 100 м дорогою й звернути ліворуч. Перейти на стежку, яка йде траверсом уздовж схилу. Вийти стежкою до зруйнованого селища й, рухаючись далі дорогою, перейти невелику річку по камінні. Від цього місця пройти ще 300 м дорогою, що переходить у стежку, до розвилку. Звідси треба піти стежкою, що веде праворуч нагору. Стежка, що йде ліворуч, веде до нарзанів.

Через 20 хв вийти на великий луг. Перетнути його, дотримуючись схилів праворуч. Перейти першу за ходом річку й почати підйом правим схилом до виходів скель — у тому місці, де дорога робить різкий поворот нагору від великого білого каменя біля струмка. Там знайти стежку, що губиться, і нею рухатися у бік другої річки, продовжити підйом.

Через 1 год підійти до невеликих баранячих лбів і обігнути їх праворуч. Від цього місця веде добре помітна стежка до нічліжок. Під час підходу до них треба піднятися на невеликий моренний гребешок, за яким відкриваються великі трав'яні галявини. Це і є Галдорські нічліжки.

Для орієнтиру:

• Нічліжки відділені двома великими осипними гребенями ліворуч і праворуч.
• На лівому гребені — перевал між двома великими каменями («Слонячі вуха»).
• Прямо має бути видно великий кулуар нагору, що веде на перевал між Малим і Центральним Галдором.
• Спереду ліворуч височіє вежа Головного Галдора і Цухгарти.
• Спереду праворуч — п. Боткіна.

Суганський хребет центральна частина (між в. Нахашбіта і п. Загадок)

Опис маршруту

Вийшовши з Галдорських нічліжок, перетнути великий осипний гребінь у правій частині галявини й перейти в цирк (район Боткінських нічліжок). Перехід 30–40 хв.

Рухаючись під скелями у верхній частині цирку, підійти під довгий кулуар, що веде на перевал між вершинами піків Боткіна і 3878. Осипним (у нижній частині – засніженим) кулуаром піднятися на перевал між п. Агібалової (3705) і п. Боткіна (1–1,5 год), дотримуючись правої сторони. З перевала піти праворуч.

Рухатися південною (лівою) стороною гребеня, огинаючи жандарм. Подолавши внутрішній кут 10 м, 2–3 (крюкова страховка), вийти на полиці. Страховка! Вони виводять на майданчик, дуже зручний для збирання команди. Там же рекомендується організувати першу станцію.

Рух мотузкою. Тут починається перша ключова ділянка маршруту:

• Стіна 50 м долається по тріщинах і внутрішньому куті з правої, а потім лівої сторони
• Виводить на Західну вежу п. Агібалової

Далі:

• По крутих похилих полицях спуститися на майданчик
• Обійти праворуч великий жандарм із каменем у формі зуба
• Рухатися загостреним гребенем («пила»), 3–4
• Виводить на Східну вежу п. Агібалової

Відти:

• Зробити перший дюльфер — 10 м до зруйнованого зуба з крихітною площадкою
• Другий спуск дюльфером (35 м) — по кам'яних пір'ях, орієнтованих на північ
• Виявитися на плечі, що веде у бік п. Акрітова
• Закласти ще один дюльфер (15 м), спуститися на полиці, що ведуть до монолітного «п'єдесталу»

У разі, якщо маршрут проходиться з 50-метровою мотузкою, можна обійтися довжиною однієї такої мотузки для другого дюльфера.

Від «п'єдесталу» починається друга ключова ділянка маршруту:

• П'ятдесятиметрова стіна із середнім ухилом 70°
• Долається рухом праворуч – нагору під карнизом по ненадійних, слабовыражених зачіпках
• Обігнувши вежу, виявитися на південному ребрі, яке виводить на більш положисту частину стіни
• Бажано зробити станцію (орієнтир: старі крюки з петлею)
• Від «п'єдесталу» до цієї точки — 50 м

Далі:

• 20 м щодо нескладного лазіння до вершини
• Не нехтувати страховкою!

З вершини:

• Спуск косим дюльфером по східному гребню у бік перемички між п. Акрітова і п. Уруймагової. Довжина спуску — 70 м

  • Перші 30 м — до вертикальної стіни
  • Другий дюльфер — 50 м прямовисного спуску до засніженого плеча

• Виявившись на перемичці, пройти у бік п. Уруймагової 100 м

• Почати спускатися на південь по осипному (можливо, подекуди засніженому) кулуару

Другий (резервний) варіант спуску:

• У разі ускладнення метеоумов зійти з маршруту в районі «п'єдесталу»
• Дюльфером (50 м) з «п'єдесталу» на південь до невеликого засніженого кулуарчика — Він виводить у правий (підйомний) кулуар.

Маршрут логічний, об'єктивно безпечний.

Вигляд на маршрут з півдня

Ділянки маршруту (вид із півночі)

Таблиця основних характеристик ділянок маршруту сходження

Пік Агібалової (3705 м)

Рекомендації

Маршрут логічний, об'єктивно безпечний, прохідний у будь-яку пору року. Похід зручний з Галдорських чи Боткінських нічліжок.

На маршрут виходити тільки в хорошу погоду. Рекомендується для навчальних відділень і спортивних груп. Вихід намічати на 4:00–5:00.

Гребінь сильно зруйнований — подекуди проблематична страховка за виступи, через можливість відколоти їх.

Оскільки Суганський хребет служить бар'єром для туч, що рухаються з долини річки Харес, хороша видимість на маршруті забезпечується тільки зі східної і південної сторін.

На маршруті багато тріщин, придатних для використання закладаних елементів типу «френди» і крюків (в основному швелерних). Для інших типів закладаних елементів можливість знайти відповідну тріщину – менша.

На гребені використовувати страховку за виступи.

Крижане спорядження практично не використовувалося (крім кігтів і льодорубів у початковій частині маршруту у разі засніженості кулуара).

Потрібні спускові петлі.

Бажано мати 3 мотузки по 50 м. Це значно спрощує проходження ключових ділянок і дюльферів.

Маршрут повністю проходиться у черевиках, без використання спеціальної скельної взуття.

Маршрут технічний і не рекомендується як перший маршрут для тих, хто починає ходити маршрути 3А кат. скл.