Ул­лу-Ауз з пер. Кюн­дюм-Ми­жир­ги.

Вер­ши­на Ул­лу-Ауз-Ба­ши (4679 м) роз­по­ло­же­на у від­га­лу­жен­ні бо­ко­во­го хреб­та, що роз­ді­ляє ба­сей­ни річок Ду­ма­ла та Ми­жир­ги. Під­йом на Ул­лу-Ауз-Ба­ши з пере­ва­лу Кюн­дюм-Ми­жир­ги ква­лі­фі­куєть­ся як 3А кат. скл.

1-й день.

Від а/д «Бе­зе­нги» шлях іде по лі­во­бе­режній мо­ре­ні льо­до­ви­ка Ми­жир­ги до зник­нен­ня тро­пи та зни­жен­ня мо­ре­ни до рів­ня льо­до­ви­ка (при­близ­но півто­ра год хо­ду), по­тім слід ви­йти на льо­до­вик та під­ні­ма­ти­ся по його се­ре­ди­ні до пер­шої сту­пе­ні льо­до­па­ду Кюн­дюм-Ми­жир­ги.

Пер­ша сту­пінь про­хо­дить­ся в пра­вій сво­їй ча­сти­ні по хо­ду по най­більш по­ло­го­му льо­до­во­му схи­лу. Не слід під­хо­ди­ти близь­ко до схи­лів Ми­жир­ги через мож­ли­ві сні­го­ві об­ва­ли, та, прой­шов­ши пер­шу сту­пінь, по­тріб­но швид­ко від­хо­ди­ти влі­во вго­ру до лі­во­го краю по хо­ду дру­гої сту­пе­ні льо­до­па­ду.

Ниж­ня ча­сти­на дру­гої сту­пе­ні льо­до­па­ду оми­наєть­ся (злі­ва по хо­ду) по оси­пу (50–60 м), по­тім шлях іде впра­во та ви­во­дить на лід ви­ще кру­то­го льо­до­во­го схи­лу. Тут зви­чай­но вдя­га­ють ко­ткi.

Далі шлях іде:

• пря­мо вго­ру по льо­до­па­ду,
• при­близ­но в 20–50 м від йо­го лі­во­го краю (по хо­ду).

Чис­лен­ні трі­щи­ни за­ва­ле­ні улам­ка­ми се­ра­ків і про­хо­дять­ся без тру­да. Най­більш склад­на ді­лян­ка дру­гої сту­пе­ні зна­хо­дить­ся у її вер­хній ча­сти­ні, тут може ви­яви­ти­ся не­об­хідним:

• ру­ба­ти сходин­ки,
• вби­ва­ти льо­до­ві крю­ки (1–3).

Мож­ли­вий об­хід склад­них ді­ля­нок де­що пра­ві­ше, але не слід захо­ди­ти за се­ре­ди­ну льо­до­па­ду через мож­ли­ві об­ва­ли зі схи­лів пі­ка Тихо­но­ва.

Ви­ще дру­гої сту­пе­ні льо­до­па­ду по­тріб­но ви­йти на не­кру­ту осип (злі­ва по хо­ду) від льо­до­ви­ка та під­ня­ти­ся до її гре­бе­ня ви­ще тре­тьої сту­пе­ні льо­до­па­ду. По гре­бе­ню оси­пу влі­во вго­ру веде тро­па до но­чівлі, роз­по­ло­же­ної бі­ля скель, що за­ми­ка­ють гре­бінь. Ви­ще скель на льо­до­ви­ку під сні­гом є во­да.

Шлях від та­бо­ру до но­чівлі за­ймає 8–10 год.

2-й день.

Ви­йти мож­на ра­ні­ше, т.я. в цей день нале­жить під­ня­ти­ся на пе­ре­вал Кюн­дюм — Ми­жир­ги, до­сяг­ти вер­ши­ни та по­вер­ну­ти­ся до міс­ця но­чівлі, а при спри­ят­ли­вих умовах і спус­ти­ти­ся в та­бір.

Пере­вал Кюн­дюм-Мижирги від міс­ця но­чівлі не ви­ден. З осип­но­го гре­бе­ня слід спус­ти­ти­ся на 15 м у цирк льо­до­па­ду, об­ме­же­ний злі­ва по хо­ду схи­ла­ми Ул­лу-Ау­за. Цирк пе­ре­ти­наєть­ся в на­пря­мі льо­до­ви­ка, що сте­че з-під пе­ре­ва­лу Кюн­дюм-Мижирги. Спра­ва по хо­ду цей льо­до­вик об­ме­же­ний гре­бнем, що спу­скаєть­ся від пі­ка (4500 м) у хреб­ті Ул­лу-Ау­за — Кош­тан-Тау, злі­ва — од­ним із від­ро­гів Ул­лу-Ау­за.

Ха­рак­те­рис­ти­ки льо­до­ви­ка:

• Кру­ти­зна в се­ре­дній ча­сти­ні — до 30°
• Льо­до­вик зак­ри­тий сні­гом
• Трі­щин ма­ло

По­сте­пен­но по­во­ра­чи­ву­ють влі­во та ви­хо­дять у цирк льо­до­ви­ка. Впе­ре­ді — сід­ло­ви­на пе­ре­ва­лу Кюн­дюм-Мижирги. Це лі­ве із двох до­бре поміт­них зни­жень у гре­бні. Гре­бінь Ул­лу-Ау­за, що від­хо­дить влі­во від сід­ло­ви­ни, не є шля­хом підйо­му. Шлях підйо­му стає ви­ди­мий тіль­ки пі­сля ви­хо­ду на сід­ло­ви­ну.

Від міс­ця но­чівлі до пе­ре­ва­лу — 2–2,5 год хо­ду.

До сід­ло­ви­ни ве­де льо­до­вичок:

• До­вжи­на — 100–150 м
• Кру­ти­зна — 30–45%
• Зви­чай­но вкри­тий сні­гом

За пе­ре­ва­лом — ши­ро­ка сні­жна го­ри­зон­таль­на по­ли­ця. У ви­пад­ку не­об­хід­ності тут мо­же бу­ти вста­нов­ле­но декіль­ка па­ла­ток.

Від пе­ре­ва­лу слід:

• Прой­ти влі­во мет­рів 50 без на­бо­ру ви­со­ти
• По­тім роз­по­ча­ти підйом, щоб ви­йти на гре­бінь Ул­лу-Ау­за

Ета­пи підйо­му:

• Спо­чат­ку — по за­сні­же­но­му схи­лу, міс­ця­ми по не­важ­ких ске­лях

• По­тім — по скель­но­му ку­луа­ру

  • Міс­ця­ми ку­луар за­сні­же­ний
  • Трап­ля­ють­ся не­ве­ли­кі ді­лян­ки льо­ду

• Пе­ред ви­хо­дом на гре­бінь — подолан­ня скель­но­го жан­дар­ма (15 м) у лоб

  • Ске­лі міц­ні
  • Ба­га­то за­чіпок

Піс­ля ви­хо­ду на гре­бінь:

• Рух про­дов­жу­єть­ся по гре­бе­ні або де­що пра­ві­ше йо­го
• По сні­жних або скель­них по­ли­цях
• Під сні­гом може ви­яви­ти­ся лід, то­му є сенс взя­ти на гру­пу па­ру ко­тіть

Перед верши­ною — зни­жен­ня у гре­бні. Пере­мич­ка уяв­ляє со­бою го­ст­рий сні­жний гре­бінь. Передвер­ши́нні ске­лі не­важ­кі. Підйом від пере­мич­ки до вер­ши­ни за­ймає пів­го­ди­ни.

За­га­лом час:

• Від пе­ре­ва­лу Кюн­дюм-Мижирги до вер­ши­ни — 2,5–3 год
• Спуск — стіль­ки ж, по шля­ху підйо­му
• Від пе­ре­ва­лу до но­чівлі — при­близ­но 1 год хо­ду

Рекомендація: без осо­бли­вої не­об­хід­ності не слід про­дов­жу­ва­ти спус­ка­ти­ся в та­бір, оскіль­ки про­хо­джен­ня льо­до­па­ду Кюн­дюм — Мижирги у дру­гій по­ло­ви­ні дня склад­ніше та не­без­печ­ніше.

3-й день.

По­вер­нен­ня до та­бо­ру.