img-0.jpeg

  1. Шхе­ль­да Цен­траль­на по кон­трфор­су Пів­ніч­ної сті­ни пе­ре­мич­ки і Схід­но­му гре­бе­ню (марш­рут Ф. Кроп­фа 5А кат. скл.). Шлях від аль­пла­ге­ря «Шхе­ль­да» (груп­а 4 лю­ди­ни) до «Шхе­ль­дин­ських ні­чу­вок» опи­са­ний у марш­ру­ті 111. Від «Шхе­ль­дин­ських ні­чу­вок» (ви­хід не піз­ні­ше 1:00) пе­рей­ти Шхе­ль­дин­ський льо­до­вик і ви­йти до ши­ро­ко­го льо­до­во-сні­ж­но­го Цен­траль­но­го пів­ніч­но­го ку­луа­ру, що спус­каєть­ся з Схід­но­го гре­бе­ня «пи­ли» вер­ши­ни Шхе­ль­да Схід­на. Прой­шов­ши пра­вою сто­ро­ною ку­луа­ру 60–80 м вго­ру, звер­ну­ти впра­во в пер­ший засні­же­ний кру­тий скаль­ний ку­луар і ним під­нять­ся на май­дан­чик скаль­но-сні­ж­но­го кон­трфор­са, що веде до пе­ре­мич­ки між Схід­ною і Цен­траль­ною вер­ши­на­ми ма­си­ву Шхе­ль­да. Від «Шхе­ль­дин­ських ні­чу­вок» близь­ко 1 год. Від­си з по про­стих і се­ред­ньої важ­кос­ті ска­лах кон­трфор­са 200 м вго­ру до плит і по них ви­хід на ши­ро­кий льо­до­во-сні­ж­ний пояс. На­да­лі пря­мо вго­ру спо­ча­тку по ши­ро­ко­му, по­тім по вузь­ко­му льо­до­во-сні­ж­ним гре­бе­ням (кар­ни­зи!), кру­то­му льо­до­во-сні­ж­но­му схи­лу (ла­ви­ни, камін­ня!), і силь­но за­сні­же­ним кру­тим, важ­ким і се­ред­ньої важ­кос­ті скаль­ним острів­цям — підйом під пер­ший скаль­ний пояс. По важ­ких і се­ред­ньої важ­кос­ті ска­лах поя­са 100–120 м пря­мо вго­ру на дру­гий льо­до­во-сні­ж­ний схил. По гре­бе­ню схи­лу пря­мо вго­ру. 15–20-мет­ро­ву сті­ну в ниж­ній час­ти­ні схи­лу про­хо­ди­ти в лоб. За нею по льо­до­во-сні­ж­но­му гре­бе­ню, що пе­ре­хо­дить у схил (ла­ви­ни, кам­не­па­ди!), підйом під від­віс­ну скаль­ну сті­ну. По 50–60-мет­ро­вій важ­кій від­віс­ній сті­ні, по­тім глад­ким 40-мет­ро­вим пли­там — підйом на сні­ж­ний гре­бе­шок. По сні­ж­но­му гре­беш­ку (кар­ни­зи!) і льо­до­во-сні­ж­но­му схи­лу — ви­хід під сті­ну. По важ­ких і се­ред­ньої важ­кос­ті ска­лах сті­ни 80–100 м вго­ру-влі­во і по ка­мі­ну — підйом на пе­ре­мич­ку ос­нов­но­го ма­си­ву між двома жан­дар­ма­ми, роз­та­шо­ва­ни­ми між Схід­ною злі­ва і Цен­траль­ною спра­ва вер­ши­на­ми Шхе­ль­ди. З пе­ре­мич­ки спус­ти­ти­ся на пів­день і обій­ти злі­ва по сні­ж­ній по­ли­ці пра­вий жан­дарм. По­тім по ска­лах се­ред­ньої важ­кос­ті ви­йти на май­дан­чик під пе­ре­мич­ку бі­ля скаль­но­го підйо­му Схід­но­го гре­бе­ня вер­ши­н­ної ба­ши­ни Шхе­ль­ди Цен­траль­ної. На май­дан­чику бі­вуак. Від «Шхе­ль­дин­ських ні­чу­вок» 13–16 год. З май­дан­чи­ка ви­йти на пе­ре­мич­ку. З неї 40 м пря­мо вго­ру по се­ред­ньої важ­кос­ті, у вер­хній час­ти­ні — важ­ким ска­лам сті­ни — на по­ли­цю. По по­ли­ці, по­тім 6–7-мет­ро­вій глад­кій кру­тій пли­ті — тра­верс впра­во до ка­мі­на. По від­віс­но­му глад­ко­му важ­ко­му 5-мет­ро­во­му ка­мі­ну — підйом на дру­гу по­ли­цю. По по­ли­ці обій­ти вели­чез­ний ка­мінь спра­ва. За ка­мнем під­ні­ма­ти­ся пря­мо вго­ру по 20-мет­ро­вій сті­ні («жи­ві» ка­мені!) з не­ве­ли­ки­ми оси­п­ни­ми по­ли­ця­ми — до ви­хо­ду на гре­бінь схід­но­го пле­ча. По кру­то­му зруй­но­ва­но­му гре­бе­ню пле­ча — підйом на не­ве­ли­кий жан­дарм. З жан­дар­ма — спуск під дру­гий жан­дарм, що об­хо­ди­ти по по­ли­ці з лі­вої сто­ро­ни з ви­хо­дом на май­дан­чик над не­ве­ли­ким про­ва­лом. З май­дан­чи­ка по зруй­но­ва­них ска­лах се­ред­ньої важ­кос­ті 20-мет­ро­вої сті­ни — спуск у про­вал під вер­ши­н­ний підйом. З про­ва­лу — 40-мет­ро­вий підйом по кру­тих силь­но зруй­но­ва­них се­ред­ньої важ­кос­ті і важ­ких ска­лах підйо­му, да­лі по про­стих ска­лах — під­корен­ня вер­ши­ни Шхе­ль­да Цен­траль­на. Від про­ва­лу мож­на обій­ти підйом злі­ва і по пів­ден­но­му кон­трфор­су під­нять­ся на вер­ши­ну. Від бі­вуа­ку 3,5–4 год. Спуск з вер­ши­ни по про­сто­му 30-мет­ро­во­му скаль­но­му За­хід­но­му гре­бе­ню, по­тім п’ять­ма 40-мет­ро­ви­ми дюль­фе­ра­ми на пе­ре­мич­ку під пік Арі­сто­ва. На пе­ре­мич­ці — бі­вуак. З пе­ре­мич­ки — спуск по пра­вій сто­ро­ні пів­ден­но­го льо­до­во-сні­ж­но­го, кру­то­го, з кіль­ко­ма скаль­ни­ми острів­ця­ми, ку­луа­ру. З ку­луа­ру ви­йти впра­во на ве­ли­ку осип. По ній і да­лі про­сти­ми ска­ла­ми — спус­ти­ти­ся на ши­ро­ку осип­ну по­ли­цю. По по­ли­ці — тра­верс впра­во під пів­ден­ни­ми сті­на­ми пі­ку Арі­сто­ва — до ши­ро­ко­го сні­ж­но­го ку­луа­ру і ним, по­тім по сні­ж­но­му схи­лу — спуск на Пів­ден­но-Шхе­ль­дин­ський льо­до­вик. Від пе­ре­мич­ки 5–7 год. Спе­ці­аль­не сна­ря­джен­ня на 4 лю­ди­ни: мотуз­ка ос­нов­на — 2×40 м, репшнур для спу­ску — 40 м, репшнур ви­трат­ний — 20 м, крю­ки скаль­ні — 25–30, крю­ки льо­до­ві — 6–8, ка­ра­бі­ни — 16–18, мо­лот­ки скаль­ні — 2, фо­на­рі на­лоб­ні — 4, кіг­ті — 4 па­ри, па­лат­ка — 1. Міс­ця мож­ли­вих бі­вуа­ків — на всіх май­дан­чи­ках, у про­ва­лі вер­ши­н­ної ба­ши­ни, на пе­ре­мич­ці під пі­ком Арі­сто­ва і на ши­ро­кій пів­ден­ній осип­ній по­ли­ці. Пер­шо­про­хід­ни­ки марш­ру­ту ви­хо­ди­ли на ниж­ній льо­до­во-сні­ж­ний пояс спра­ва під скаль­ни­ми сті­на­ми Цен­траль­ної Шхе­ль­ди. Ви­хід більш небезпеч­ний ла­ви­на­ми і кам­не­па­да­ми. («Бак­сан­ська до­ли­на», А.Ф. Нау­мов)

Прикріплені файли

Джерела

Коментарі

Увійдіть, щоб залишити коментар