97. Шхе­ль­dа Вос­то­ч­на по Пів­ніч­ній сті­ні (марш­рут 5Б кат. скл.)

Шлях від альпталагеря «Шхельда» (група 4–5 осіб) до «Шхельдинських нічлігів» по Шхельдинській ущелині описаний у маршруті 111. Від «Шхельдинських нічлігів» (вихід не пізніше 1:00) перетнути льодовик і вийти до широкого льодово-снігового Центрального північного кулуару, що спускається зі Східного гребеня — «пилки» вершини Шхельда Східна. По лавинному виносу вийти в кулуар і піднятися 600–700 м по правій його стороні (лавини!) до великого льодового розлому в 100–120 м нижче величезного бергшрунду, що перетинає всю верхню частину кулуару від лівих до правих скель.

По ла­вин­них же­ло­бах пра­вої сто­ро­ни ку­луа­ра пе­рей­ти че­рез ве­ли­кий роз­лом і по льодо­во-сні­го­во­му схи­лу, по­тім по кро­ме льо­ду і скель під­нять­ся вго­ру — впра­во над пер­шим, ниж­нім, скель­ним ос­тро­вом пра­вої сто­ро­ни ку­луа­ра. На­да­лі по оси­пній по­лці дру­го­го зруй­но­ва­но­го скель­но­го ос­тро­ва — не­ве­ли­кий підй­ом впра­во на по­лку під від­вес­ну сті­ну. На по­лці під сті­ною кон­троль­ний пункт.

З по­лки:

• 40 м вго­ру по важ­ких ске­лях ку­та,
• на­да­лі по не­ве­ли­ких по­лках сті­ни, лі­ві­ше чор­ної сті­ни з во­до­па­да­ми,
• по­тім по важ­кій 6-мет­ро­вій сті­ні і по 35-мет­ро­вій роз­ще­ли­ні — підй­ом на на­хи­ле­ну пол­ку.

По пол­ці тра­вер­сом вго­ру-лі­во­ру — ви­хід на від­вес­ну сті­ну. Від від­вес­ної сті­ни:

• пря­мо вго­ру по важ­ких ске­лях 10-мет­ро­вої сті­ни,
• по­тім по по­лці,
• 20-мет­ро­во­му внут­ріш­ньо­му ку­ту,
• 10-мет­ро­ви­ми про­сти­ми пли­та­ми — підй­ом під від­вес­ну «Ру­ду» сті­ну.

«Ру­ду» сті­ну оми­на­ти злі­ва по 70-мет­ро­вих зруй­но­ва­них пли­тах, по­лках і вну­тріш­ніх ку­тах. На­да­лі підй­ом по про­стих і се­ред­ньої склад­но­сті за­сні­же­них ске­лях не­яв­но ви­ра­же­но­го греб­еня до скель­но­го підй­ому. З-під підй­ому — тра­верс впра­во че­рез льо­до­вий ку­луар на осипну полку і по ній — вихід на май­дан­чик. На май­да­ні бі­вуак. Від «Шхе­ль­дин­ських ніч­лігів» — 11–13 год.

З май­да­ну:

• вго­ру 30 м по осипній полці,
• на­да­лі 100 м по зруй­но­ва­но­му скель­но­му греб­еню під сті­ну.

Сті­ну оми­на­ти злі­ва по 80–90-мет­ро­вих ске­лях се­ред­ньої склад­но­сті із підй­омом на ко­рот­кий льо­до­во-сні­го­вий гре­бінь сті­ни. На­да­лі по кру­то­му 40-мет­ро­во­му го­ст­ро­му льо­до­во-сні­го­во­му греб­еню — підй­ом під сті­ну вели­чез­ної ска­ли, що сто­їть під скель­ною ба­штою Східної верши­ни.

По межі льо­ду і скель під сті­ною величезної скали — тра­верс впра­во під пере­мич­ку між скалою і скель­ною ба­штою верши­ни. По­тім:

• по кру­тих об­ме­ле­ні­лих ске­лях 40–45 м вго­ру-впра­во,
• на­да­лі по по­лці — оми­нання зни­зу сті­ни не­ве­ли­ко­го скель­но­го ос­тро­ва,
• і за ним 40–50 м вго­ру (штучні опори!) — підй­ом на перемичку між ве­ли­чез­ною ска­лою і скель­ною ба­штою Східної верши­ни.

На сні­го­во­му схи­лі пів­ден­ної сто­ро­ни пе­ре­мич­ки — бі­вуак. Від по­пе­ред­ньо­го бі­вуа­ку — 8–10 год.

З пе­ре­мич­ки:

• 15–20-мет­ро­вий спуск по сні­го­во­му схи­лу про­ти­ле­ж­ної сто­ро­ни,
• на­да­лі тра­верс 20–30 м під ске­ля­ми вер­шин­ної ба­ши до ку­луа­ру, що під­ні­ма­єть­ся вго­ру-впра­во.

Підй­ом на скель­ну ба­шу верши­ни Шхельда Східна по­чи­на­ти по цьо­му ку­луа­ру. Від сні­го­во­го схи­лу:

• вго­ру по ку­луа­ру, який че­рез 10–12 м пе­ре­хо­дить у ка­мін,
• че­рез 40 м підй­ому по ка­мі­ну — ви­хід із ньо­го лі­во­ру­ч на по­лку під 40-мет­ро­ву сті­ну.

Оми­нання сті­ни злі­ва по ске­лях се­ред­ньої склад­но­сті і над нею — тра­верс впра­во до ка­мі­на, на­да­лі:

• ще 20 м по ске­лях се­ред­ньої склад­но­сті впра­во від ка­мі­на,
• по­тім 40 м вго­ру по ске­лях се­ред­ньої склад­но­сті — на ши­ро­ку зруй­но­ва­ну ко­су по­лку.

По ко­сій пол­ці під на­вис­лою сті­ною — тра­верс вго­ру-впра­во. У кін­ці по­лки — бі­вуак. Від пе­ре­мич­ки — 10–12 год.

З кін­ця по­лки:

• 35 м вго­ру по внут­ріш­ньо­му ку­ту зі скель­ною проб­кою в се­ред­ній час­ти­ні, між­ сті­ною і від­ір­ва­ною від неї величезною скалою (штучні опори!)
• на­да­лі 40 м вго­ру–лі­во­ру по сті­ні із «ру­дих» скель (штучні опори!) — підй­ом на пол­ку.

З по­лки:

• 50–60 м пря­мо вго­ру по важ­ких ске­лях сті­ни («жи­ві» каміння!) під на­вис­лий ді­лян­ку,
• який оми­на­ти по вузь­ких по­лках злі­ва із входом у внут­рішній кут,
• по ске­лях се­ред­ньої склад­но­сті ку­та 35–40 м вго­ру–лі­во­ру,
• і по про­стій зруй­но­ва­ній 10–12-мет­ро­вій сті­ні — підй­ом на вершину Шхельда Східна.

Від бі­вуа­ку на ко­сій по­лці — 8–9 год. Спуск на Схід че­рез жан­дарм «Пі­тух» (див. марш­рут 100).

Спе­ці­аль­не сна­ря­джен­ня на 4 осо­би:

• мо­туз­ка ос­нов­на — 2×40 м,
• реп­шнур для спус­ку — 40 м,
• реп­шнур ви­трат­ний — 10 м,
• крю­ки скель­ні — 40,
• крю­ки льо­до­ві — 4–5,
• дра­би­ни 3-сту­пен­ча­ті — 8,
• ка­ра­бі­ни — 20–24,
• мо­ло­тки скель­ні — 2,
• лі­х­та­рі на­ло­б­ні — 4,
• кі­шки — 4 па­ри,
• па­ла­тка — 1.

Міс­ця мож­ли­вих бі­вуа­ків — на май­дан­чи­ках, на по­чат­ку го­стро­го льодо-сні­го­во­го греб­еня пе­ред ви­хо­дом під величезну окремо розташовану скалу, на сніговому схилі біля перемички під вер­шин­ною ба­штою, на Східній вер­ши­ні і на марш­ру­ті спус­ку. «Бак­сан­ська до­ли­на», А. Ф. Нау­мов