ФЕДЕРАЦІЯ АЛЬПІНІЗМУ, СКАЛОЛАЗІННЯ ТА ЛЕДОЛАЗІННЯ САНКТ-ПЕТЕРБУРГА

Звіт

Про першопроходження команди а/к «Горняк» на вершину Північний Светгар 3510 м

по Північно-Східному контрфорсу Південно-Східного гребеня. Ймовірно 2Б кат. ск.

Паспорт сходження

Центральний Кавказ, Сванетія, розділ 2.4.1 класифікатора маршрутів на гірські вершини
Светгар Північна 3510 м. По Північно-Східному контрфорсу Південно-Східного гребеня.
Пропонується 2Б кат. ск. першопроходження.
Маршрут скельний (влітку).
Перепад висот: 510 м Протяжність маршруту: 670 м. Середня крутість: 53°:
- першої частини маршруту: 54°;
- другої частини маршруту: 36°;
- третьої частини маршруту: 78°.
Залишено «крюків» на маршруті: 0
Ходових годин команди: 4 ч 1 день
Керівник: Федорков Юрій Володимирович МС Учасники:
- Ванюшкіна Наталія Володимирівна (значкіст)
- Блюдік Ольга Олександрівна (значкіст)
- Слєпкова Марина Володимирівна (значкіст)
- Хуснетдінов Ільнур Ільдарович (значкіст)
- Чащин Олександр Олександрович (значкіст)
Тренер: Федорков Юрій Володимирович МС
Вихід на маршрут з Местійських нічліжок: 4:30, 22 серпня 2013 р. Маршрут розпочато: 8:00, 22 серпня 2013 р. Вихід на вершину: 12:00, 22 серпня 2013 р. Повернення на Местійські нічліжки: 19:00, 22 серпня 2013 р.
Спуск по 2А на південно-східну сідловину, далі вниз по крутому схилу до льодовика Лекзир
Організація: а/к «Горняк»
Відповідальний за звіт — Ванюшкіна Наталія Володимирівна

Тел. +7-981-704-84-15. Ел. пошта: afra_devi_92@mail.ru

Загальна фотографія вершини

Фото 1. Загальне фото вершини Светгар Північна з морени Лекзир 21 серпня 2013 р.

Фотографія маршруту

Фото 2. Профіль маршруту з сідловини (зліва)

Фотопанорама та схема району

Фото 4. Панорама масиву з морени Лекзир

Фото 5. Схема району сходження

Опис району сходження

Вершина Светгар Північна 3510 м розташована в хребті Светгар. Він відходить на захід від західних схилів вершини Лекзир Вузлова. Група основних вершин хребта утворює окремий масив:

Светгар Східна — 4100 м
Головна — 4110 м
Центральна — 4100 м

Західніше Центральної за широкою сідловиною стоїть окрема вершина Светгар Західна (Двозубка, 3950 м), і за глибокою сідловиною хребет закінчується вершиною Мар'янна (3670 м), під північно-західними схилами якої, на морені у повороту льодовика Лекзир, розташовані Лекзирські площадки. Північний гребінь Східної вершини за широкою низькою сідловиною закінчується темною скельною баштою вершини Светгар Північна (3510 м). У південно-західному відрогу, що відходить від Західного гребеня Головної вершини до перевалу Асмаші, розташована вершина Светгар Південна (4000 м).

Вершина Светгар Північна обривається стіною на південно-західну сторону і оточена там льодовиком з великими зсувами в нижній частині. Північна і північно-західна сторони сильно зруйновані, підходи до них ускладнені моренами і зсувом льодовика. Найбільш перспективна східна сторона, повністю вільна від снігу та льоду.

За старими описами вершина Светгар Північна має у своїй східній частині малу вершину, відокремлену від основної вершини невеликим сніжником. На даний момент сніжник розтанув і між вершинами утворився глибокий провал, значно ускладнивши сходження. Вершини на даний момент незначно відрізняються одна від одної за висотою. Нашою групою було здійснено сходження на малу східну вершину через неможливість сходження на основну вершину в рамках необхідної категорії складності.

До льодовика Лекзир можна дістатися по ущелині річки Местія від найближчого населеного пункту — п. Местія. Уздовж берега з правої сторони йде хороша ходжена стежка, при наближенні до льодовика вона губиться, але простежується по турах. При підйомі на льодовик також стоїть достатня кількість турів до самих Лекзирських площадок.

Підхід під маршрут з льодовика Лекзир технічно досить складний: 150 м підйому по сніжнику з ухилом 45–50° (можна класифікувати як II), і 120 м сипухи (II+). Підхід від льодовика займає близько 1 год. Підхід з Местійських нічліжок ускладнений спуском по крутій сипусі та краю льодовика, що рясніє тріщинами. Загальний час підходу з Местійських нічліжок — близько 3 год.

Опис маршруту по ділянках

R0–R1. По дрібній сипусі, потім по сильно зруйнованих скелях — вихід на гребінь контрфорса з лівої сторони. 40 м. III; по гребню 60 м. III. Страховку можна здійснювати через природні виступи рельєфу.

R1–R2. Ділянка стіни долається через широку тріщину посередині. 8 м. IV.

R2–R3. По гребню з невеликим зміщенням вліво по широким похилим плитам. Скелі гладкі, у сонячну погоду — зручні для проходження. У дощ — слизько. 120 м. I–II. Станція нагорі тріщини, перпендикулярної гребню, на точках.

R3–R4. Угору по скелях, а потім по широкій уступообразній тріщині трохи лівіше гребеня. 110 м. II. У кінці тріщини різкий поворот вправо на гребінь по уступах. Вихід на гребінь. 40 м. IV. Станція на точках.

R4–R5. По гребню. 100 м. IV. Скелі сильно зруйновані, рельєф ненадійний, багато падаючих каменів.

R5–R6. Вихід через щілини на зруйновані скелі вперемішку з великою осып'ю. 85 м. III+. «Живі» камені.

R6–R7. По сильно зруйнованих скелях угору по гребню. 20 м. IV+; 40 м IV. Багато «живих» каменів, у тому числі і дуже великих. Станція на гребені, в місці, де з лівої сторони починається широка похила плита.

R7–R8. По гребню вгору. Скелі вигладжені, зручні для проходження. Вихід на невелику похилу плиту під жандармом. 80 м. III. Обхід жандарма справа: спочатку по каменях, потім по скельній плиті через тріщину посередині. 70 м. IV+. Станція на невеликій похилій площадці.

R8–R9. По гребню під стіну перед вершиною. 10 м. II+. Прямо вгору по стіні. 35 м. V. Багато зручних тріщин, скелі в хорошому стані. По великій осыпі до вершини 30 м.

№ ділянки	Протяжність, м	Крутість	Характер рельєфу	Категорія складності	Кількість крюків
R0–R1	100	52°	скельний, дрібна осыпь	III	-
R1–R2	8	80°	скельний	IV	1
R2–R3	120	40°	скельний	I; II	-
R3–R4	150	48°	скельний	II; IV	-
R4–R5	100	52°	скельний	IV	2
R5–R6	85	50°	скельний	III+	-
R6–R7	60	67°	скельний	IV+; IV	-
R7–R8	150	70°	скельний	III; IV+	-
R8–R9	75	85°	скельний	II+; V	1