¹

Адир-Су-баши з пер. Голу­бе­ва (по сев.­-сх. гребню) 5Б кат. сл., 4370 м, ха­рак­тер мар­шру­та — ком­би­ни­ро­ван­ный

Вер­ши­на Адир-Су-баши зна­хо­дить­ся в Адир­ському від­ро­зі Голов­но­го Кав­казь­ко­го хребта.

Пів­ніч­но-схід­ний гре­бінь уяв­ляє со­бою до­вгий, силь­но роз­членований гре­бінь з від­віс­ни­ми і ви­со­ки­ми «жан­дар­ма­ми», що роз­ді­ля­ють­ся пе­ре­мич­ка­ми. Ске­лі, в ос­но­ві, пла­с­тин­ча­то­го бу­до­ви, силь­но за­сні­же­ні, міс­ця­ми з оже­ле­ди­цею. При підйо­мі не­об­хід­но мати 10–12 скаль­них і 4–6 льо­до­вих крю­ків. Осо­бли­во важ­кі міс­ця:

• об­хід «жан­дар­мів» №4
• ви­хід зі сніж­но­го гре­бен­ка по роз­ще­ли­ні на ске­лі «жан­дар­ма» №5
• під­йом по за­сні­же­ним об­леді­ні­лим пла­стам на вер­ши­ну «жан­дар­ма» №5
• під­йом на «жан­дарм» №10
• під­йом на перед­вер­шин­ний підйом («жан­дар­ми» №11, 12, 13)

Опи­сан­ня мар­шру­ту

I день. Від та­бо­ру шлях йде вго­ру по уще­ли­ні Ку­лдум­кол-Су до льод­ни­ка Дж. Бном-Су, в вер­хо­в'ях яко­го зна­хо­дить­ся пе­ре­вал Го­лу­бе­ва. Пра­ві­ше його роз­мі­ще­ний до­по­між­ний пе­ре­вал, з яко­го і по­чи­наєть­ся рух по гре­бню. Від та­бо­ру до пе­ре­ва­лу близь­ко 5 год ходь­би.

Пер­ші два «жан­дар­ми» про­сті і пере­бо­рю­ють­ся пря­мо «в лоб», обо­хо­дя­чи най­ви­щу вер­ши­ну спра­ва. Між «жан­дар­ма­ми» I і 2 — скаль­на пе­ре­мич­ка із си­пу­чих, лам­ких скель.

«Жан­дар­ми» 2 і 3 пов'я­за­ні між со­бою сніж­ною пе­ре­мич­кою (60 м) з не­ве­ли­ким кар­ни­зом на схід; пе­ре­мич­ка по­сте­пен­но усклад­ню­єть­ся і пе­ре­хо­дить у круті си­пу­чі ске­лі «жан­дар­ма» 3, які по­кри­ті сні­гом, то­му під­ні­ма­ти­ся по них тре­ба з ре­тель­ним стра­ху­ван­ням. Са­ма вер­ши­на «жан­дар­ма» обо­хо­дить­ся спра­ва: при цьо­му тре­ба ви­хо­ди­ти на слаб­ко ви­ра­же­не пле­че за­хід­но­го контр­фор­са і да­лі — вго­ру по сніж­ни­ку.

З «жан­дар­ма» 3 слід спус­ти­ти­ся по гре­бен­ці і стін­ці (5–7 м) на пе­ре­мич­ку пе­ред жан­дар­мом 4. В кін­ці гре­бен­ки є до­бре роз­ро­бле­на пло­щад­ка для ніч­лі­гу. Від пе­ре­ва­лу Го­лу­бе­ва до цьо­го міс­тя — 2 год шля­ху.

2 день. Після май­дан­чи­ка — го­стрий сніж­ний гре­бінь (50 м), що пе­ре­хо­дить у від­вес­ні ске­лі «жан­дар­ма» 4, який обо­хо­дить­ся у під­ніж­жя спра­ва по хо­ду по кро­мці льо­ду, сні­гу і скель. Ске­лі «за­ли­ті» з ма­лим кіль­кіс­тю трі­щин, лід по­кри­тий тон­кою кір­кою фир­на, кру­тиз­на до 60°. Шлях об­хо­ду — близь­ко 90 м, за­ймає 4–5 год. Тут обо­вяз­ко­во за­сто­су­ван­ня крю­чо­во­го стра­ху­ван­ня, част­ко­во на ске­лях, част­ко­во на льо­ду.

Від осно­ви «жан­дар­ма» 4 до «жан­дар­ма» 5 веде го­стрий сніж­ний гре­бе­шок, кру­то під­ні­маю­чись вго­ру. Ви­хід на «жан­дар­ма» 5 про­ви­дить­ся пря­мо зі сніж­но­го гре­беш­ка по скаль­ній роз­ще­ли­ні і да­лі по пла­стах. Ске­лі жан­дар­ма явля­ють со­бою мо­но­літ­ні пла­сти кру­тиз­ною 45–50°, з оже­ле­ди­цею. Най­біль­шу складність пред­став­ляє ви­хід зі сніж­ної пе­ре­мич­ки на ске­лі, а та­кож ок­ремі ді­лян­ки пла­стів, що по­требують ре­тель­но­го крю­чо­во­го стра­ху­ван­ня. Підйом з пе­ре­мич­ки на вер­ши­ну «жан­дар­ма» за­ймає 3 год. На вер­ши­ні — пло­щад­ка для ніч­лі­гу.

3 день. З «жан­дар­ма» 5 слід спус­ти­ти­ся по від­кос­ній пол­ці на сніж­ну пе­ре­мич­ку, що ве­де до «жан­дар­ма» 7. При цьо­му «жан­дарм» 6 за­ли­шаєть­ся де­що в сто­ро­ні, злі­ва. Ви­хід на «жан­дарм» 7 про­стий.

Спуск на пе­ре­мич­ку між «жан­дар­ма­ми» 7 і 8 про­ви­дить­ся по кру­то­му сніж­ни­ку (30–40 м). «Жан­дарм» 8 не слід об­хо­ди­ти по від­ко­сах злі­ва — він пере­бо­рю­єть­ся «в лоб» по ске­лях. Спуск про­ви­дить­ся по кру­то­му пла­стин­ча­то­му уча­ст­ку скель з роз­ще­ли­ною влі­во, да­лі — травер­сом впра­во по сні­гу і вниз до пе­ре­мич­ки. З вер­ши­ни «жан­дар­ма» 8 до пе­ре­мич­ки — 60 м.

Між «жан­дар­ма­ми» 8 і 9 — го­стрий сніж­ний гре­бінь, з яко­го про­стий ви­хід на «жан­дарм» 9 — пря­мо по гост­ро­му, кру­то­му скаль­но­му гре­бню, що скла­даєть­ся з мо­но­літ­них скель.

З пе­ре­мич­ки про­гля­да­єть­ся шлях в об­хід «жан­дар­ма» 9 по по­лоч­ках, але вони закін­чу­ють­ся від­вес­ною сті­ною. Ви­хід же на ньо­го здаєть­ся склад­ним і не­без­печ­ним, але на справ­ді про­стий. Від «жан­дар­ма» 9 — 1 год хо­ду.

З вер­ши­ни «жан­дар­ма» 9 від­хо­дить гре­бінь — контр­форс на пів­ден­ний схід, що скла­да­єть­ся з глад­ких «за­ли­за­них» пластів. Спуск слід про­во­ди­ти в бік осно­вно­го гре­бня по пла­с­тині мет­рів че­рез 5. Тут за­би­тий ста­рий крюк з пет­лею, ни­жче — ще 2 крю­ки. Від вер­хньо­го крю­ка вниз йде не­ве­ли­ка роз­ще­ли­на, і да­лі — глад­кі, рів­ні пла­сти з го­ри­зон­таль­ни­ми трі­щи­на­ми. Спуск від крю­ка до пе­ре­мич­ки (15 м) про­ви­дить­ся бед­рен­но — пле­чо­вим спо­со­бом. «Жан­дарм» 9 про­хо­дить­ся за 1,5 год.

Пе­ре­мич­ка між «жан­дар­ма­ми» 9 і 10 — сніж­на, з на­ду­ва­ми — є міс­це для ор­га­ні­за­ції ніч­лі­гу.

Сніж­ний гре­бінь кру­то під­ні­маєть­ся вго­ру, пе­ре­хо­дячи в змерз­лу від­кіс (осип) «жан­дар­ма» 10, част­ко­во за­кри­ту оле­де­ні­лим сні­гом. Стін­ка «жан­дар­ма» 10 пере­бо­рю­єть­ся в пра­вій час­ти­ні по роз­ще­ли­ні (2 м). Шлях на вер­ши­ну «жан­дар­ма» пред­став­ле­ний засні­же­ни­ми, оле­де­ні­ли­ми пла­ста­ми з ма­лим кіль­кіс­тю за­чіп­ок. Ви­хід на са­му вер­ши­ну (близь­ко 10 м) про­ви­дить­ся по по­лоч­ках. При всьо­му підйо­мі на «жан­дарм» не­об­хід­но за­сто­со­ву­ва­ти ре­тель­ну крю­чо­ву охо­ро­ну.

Спус­к з вер­ши­ни «жан­дар­ма» на пе­ре­мич­ку «пе­ред скаль­ною пи­лою» про­ви­дить­ся по на­хи­ле­ній, роз­членова­ній пла­стині. «Жан­дарм» 10 про­хо­дить­ся за 1–1,5 год.

Да­лі — пе­ре­хід на вер­шин­не пла­то, пере­бо­рюю­чи при цьо­му кар­низ ви­со­тою 1–1,5 м. По сніж­но­му пла­то до вер­ши­ни — 30 хви­лин хо­ду. Від «жан­дар­ма» 13 до вер­ши­ни — 3 год.

Спус­к з вер­ши­ни по мар­шру­ту 3А кат. скл. в уще­ли­ну Адир-Су.

«Пи­ла» являє со­бою силь­но роз­членова­ний скаль­ний гре­бінь, що скла­да­єть­ся із ше­сти «жан­дар­мів», які пере­бо­рю­ють­ся «в лоб». Пе­ред «пи­лою» є міс­це для ніч­лі­гу.

Спо­чат­ку шлях йде близь­ко 30 м по гре­бню «пи­ли» до від­ве­са сті­ни (15–18 м), з яко­го спус­ка­ють­ся дюль­фе­ром на осип схід­ної час­ти­ни схід­ної сто­ро­ни гре­бня. Тут є пло­щад­ка для ніч­лі­гу.

На­ступ­ний зуб «пи­ли» по­сля осип­ної пе­ре­мич­ки пере­бо­рю­єть­ся пря­мо «в лоб» з крю­чо­вим стра­ху­ван­ням; спуск з вер­ши­ни «зу­ба» про­ви­дить­ся дюль­фе­ром (близь­ко 10 м).

Підйом на на­ступ­ний (зуб» — з крю­чо­вим стра­ху­ван­ням, са­ма вер­ши­на обо­хо­дить­ся спра­ва, а на­ступ­ний «зуб» — злі­ва по хо­ду, зі спус­ком в роз­ще­ли­ну і ви­хо­дом на пе­ре­мич­ку пе­ред оста­тнім «зу­бом» пи­ли. Ви­хід на ос­тан­ній про­ви­дить­ся по на­хи­ле­ній пле­че; спуск — дюль­фе­ром (10–12 м).

Піс­ля скаль­ної «пи­ли» — го­стрий сніж­ний гре­бінь з оже­ле­ди­цею, що ве­де до перед­вер­шин­но­го підйо­му.

Від ос­тан­ньо­го зу­ба «пи­ли» до пле­ча контр­фор­са «жан­дар­ма» № II — 4 верьов­ки, від пле­ча контр­фор­са до вер­ши­ни «жан­дар­ма» № II — од­на.

Підйом на «жан­дарм» № II про­ви­дить­ся вна­ча­лі по сніж­но­му, по­сте­пен­но усклад­нюю­чо­му­ся гре­бню, який у пле­ча «хв» жан­дар­ма № II до­ся­гає кру­тиз­ни 45°. Від пле­ча йдуть по сні­гу; по­кри­ті сні­гом скаль­ні пла­сти обо­хо­дять­ся спра­ва по кро­мці льо­ду і скель, при цьо­му вер­ши­на «жан­дар­ма» (8 м) обо­хо­дить­ся спра­ва, по­сля чо­го ви­хо­дять на сніж­ну пе­ре­мич­ку пе­ред скаль­ною сті­ною.

Підйом від ос­тан­ньо­го зу­ба «пи­ли» до вер­ши­ни «жан­дар­ма» № II за­ймає 2 год 30 хв.

Стін­ка пере­бо­рю­єть­ся об­хо­дом спра­ва

• спо­чат­ку під­ні­ма­ють­ся на 4–5 м впра­во вго­ру по сті­ні (тут за­би­тий ста­рий крюк)
• за­тим по кро­мці льо­ду і на­вис­лих ске­лях,
• да­лі по льо­ду ви­хо­дять на пол­ку пе­ред стін­кою (2–3 м).

Піс­ля про­ход­жен­ня стін­ки пере­бо­рюю­ть­ся пла­сти з ма­лим кіль­кіс­тю за­чіп­ок на крю­чо­во­му стра­ху­ван­ні, по­сля чо­го ви­хо­дять на се­до­ви­ну, а за­тим на си­пу­чі засні­же­ні ска­ли пе­ред гре­бен­ком, що ве­де до жан­дар­му №12, який в свою чо­ре­дь об­хо­дить­ся спра­ва.

Під­хо­ди до «жан­дар­ма» №12 про­ви­дять по склад­них ске­лях. Да­лі — 30 м кру­то­го сніж­но­го гре­бня, що під­во­дить до вер­ши­ни «жан­дар­ма» №13.

4 день

Три ос­тан­ніх «жан­дар­ми» об­хо­дять­ся спра­ва по хо­ду.

Під «жан­дар­мом» № I4 в сніж­ній муль­ді — до­бре міс­це для ніч­лі­гу.

Від «жан­да­ра» № I3 до «жан­да­ра» № I4 — вузь­кий сніж­ний гре­бінь.

Від «жан­да­ра» № I4 спус­ка­ють­ся на пе­ре­мич­ку і льо­до­пад, об­хо­дять спра­ва з ви­хо­дом на сніж­не пле­че пра­ві­ше «жан­дар­ма» № I6.

При ви­хо­ді на гре­бінь є 3-мет­ро­ва льо­до­ва стін­ка, яка пере­бо­рю­єть­ся з крю­чо­вим стра­ху­ван­ням.

Да­лі під­ні­ма­ють­ся по сніж­но­му гре­беню з кар­ни­зом дов­жи­ною 50–60 м, по яко­му ви­хо­дять на перед-

Footnotes

1. КРО­КИ ВОС­ТОЧ­НО­ГО ГРЕ­БНЯ НА ВЕР­ШИ­НУ ПО СЕВ.­-ВОСТ. ГРЕ­БНЮ ↩